Емпіричний і теоретичний ріпні наукового дослідження, їх методи

Наукове дослідження - процес досягнення нових наукових знань, один із видів пізнавальної діяльності.

Наукове дослідження має відповідата певним вимогам: бути об'єктивним, доказовим, точним і відтворюваним (тобто його в принципі може повторити інший дослідник).

Основними етапами наукового дослідження є наступні:

- постановка завдання, попередній аналіз інформації, умов і методів вирішення даного завдання;

- формулювання й аналіз вихідних гіпотез;

- проведення експерименту, фіксація нових фактів, аналіз узагальнення, інтерпретація отриманих результатів;

- перевірка вихідних гіпотез на основі отриманих фактів і формулювання законів;

- отримання пояснення або наукового передбачення.

Комплекс проведених наукових досліджень веде до вдосконалення, розвитку даної наукової теорії або до створення принципово нової теорії.

Процес наукового дослідження має два рівні: емпіричний і теоретичний.

Вони розрізняються за трьома основними критеріями: а) за характером предмета дослідження; б) за типом застосованих засобів, а звідси – за рівнем абстрагування та узагальнення знання; в) за особливостями методів.

Разом із тим, емпіричний і теоретичний рівні пізнання органічно пов'язані між собою, взаємодоповнюють один одного.

Емпіричний рівень (від «емпіріо» - досвід) - це досвідно-експериментальне пізнання. Предметом емпіричного дослідження є явища та їх изаємодія. На рівні емпіричного пізнання суттєві зв'язки ще не виділяються, тут фіксуються лише нові факти, і на їх основі встановлюється емпірична залежність явищ. Емпірична залежність є результатом індуктивного узагальнення досвіду і є ймовірнісним знанням. Емпіричне дослідження - це безпосередній зв'язок дослідника з предметом пізнання в процесі спостереження й експерименту.

Основними методами емпіричного дослідження є опис спостереження, експеримент, метод індукції.

Опис - найпростіший фактофіксуючий метод, результатом якого є шання про окремі сторони, ознаки, відношення предметів та явищ. Результати опису використовують при систематизації, класифікації, упорядкуванні матеріалу.

Наукове спостереження - доцільний розгляд предметів та явищ в їхніх природних умовах, відповідно до завдань дослідження. Основними вимогами спостереження є однозначність задуму, об'єктивність, можливість повторювання і контролю, необхідність інтерпретації результатів спостереження.

Експеримент - такий метод вивчення предметів і явищ, при якому людина активно втручається в їх природний стан, створює для них штучні умови. Вимога експерименту - здійснення його в контрольованих і керованих умовах. Одне з основних завдань експерименту - перевірка гіпотез і передбачень даної теорії. Експеримент завжди здійснюється на основі певної теорії (вона ставить завдання і є умовою інтерпретації результатів експерименту).

Метод індукції є методом емпіричного узагальнення результатів опису, спостережень і експериментів. Індукція - загальний висновок, що робиться на основі знання про окремі факти, частковий досвід. Фактичний досвід завжди є незавершеним і неповним. Не можна розглянути і описати нею множину випадків, а обмежена кількість спостережень ніколи не може гарантувати достовірність висновку, виявити і обгрунтувати необхідність, закономірність зв'язків між явищами. Тому індуктивне узагальнення, (яке ще має назву емпіричної закономірності), є знанням ймовірнісним.

Предметом теоретичного рівня пізнання є сутнісні зв'язки предмета пізнання, тому тут відсутній безпосередній зв'язок з об'єктами реальності.

Теоретичне дослідження - це оперування ідеалізованими теоретичними об'єктами або теоретичними конструктами. На теоретичному рівні робляться теоретичні узагальнення, пояснення, обґрунтування відкритих нових фактів і емпіричних закономірностей, а також здійснюється передбачення шодо майбутніх фактів і подій. Основним завданням теоретичного дослідження є пізнання сутності явищ, їх закономірностей. Закон - це необхідний, істотний, стійкий і повторюваний зв'язок між явищами. Теоретичний закон, на відміну від емпіричної закономірності, завжди є достовірним знанням. Теоретичне дослідження завжди пов'язане з вдосконаленням і розвитком поняттєвого апарату науки, спрямованого на пізнання об'єктивної реальності в її сутнісних зв'язках.

Основними методами теоретичного пізнання є наступні: Метод абстрагування - виділення найбільш істотних ознак, характерних зв'язків і відношень предметів і явищ з метою проникнення в сутність останніх.

Узагальнення — логічне завершення абстрагування, поширення спільних ознак предметів на всі.предмети даної множини. Внаслідок узагальнення відбувається мислене об'єднання окремих предметів у загальне поняття, наукову абстракцію.

Аналіз і синтез - взаємозумовлені методи пізнання. Аналіз - уявне розчленування цілісного предмета на його частини, виділення окремих ознак, властивостей предмета і вивчення їх як певних елементів цілого. Аналітичний метод спрямований на визначення внутрішніх тенденцій і можливостей предмета. Синтез - зворотний процес, це є поєднання думкою в єдине ціле розчленованих частин предмета. Синтетичний підхід в процесі пізнання передбачає вміння побудувати цілісний образ, модель досліджуваного предмета.

Метод сходження еід абстрактного до конкретного — метод побудови теорії через синтез абстракцій, внаслідок чого дійсність відтворюється системно і цілісно. За своєю сутністю цей метод є єдністю аналітичного і ' синтетичного методів.

Метод дедукції — метод логічного висновку, тобто перехід за логічними правилами від певних положень (засновників) до їх висновку.

Аксіоматичний метод - спосіб побудови наукової теорії, при якому в основу теорії покладаються певні очевидні вихідні положення (аксіоми, постулати), з яких всі решта тверджень даної теорії повинні виводитися суто логічним шляхом, через доведення.

Гіпотетико-дедуктивний метод - метод, заснований на виведенні (дедукції) висновків з гіпотез. Оскільки посилками тут є гіпотези, то висновок має лише імовірнісний характер.

Формалізація - метод переведення результатів пізнання в точні положення і твердження за допомогою засобів математики і математичної логіки. Метод формалізації дозволяє виявити логічні зв'язки і відношення, він Точно фіксує правила, які гарантують отримання достовірних знань із вихідних положень даної теорії.

Дата добавления: 2015-05-22