Основними предметами військової психології є психіка воїна, психологія військового колективу й психологія військової діяльності. 8 страница

У цьому разі доречні слова О.В. Суворова про те, що «...пам'ять — комора розуму, але в цій коморі багато перегородок, а тому необхідно як­найшвидше укладати, куди слід» [117, с. 28]. Ця людина мала блискучу па­м'ять. Визнаним зразком виняткової пам'яті вважається й Наполеон Бо­напарт. 1778 p., ще поручником, його посадили за щось на гауптвахту. І він цілком випадково знайшов у приміщенні, де був замкнений, старий том Юстиніанського збірника (з римського права). Прочитавши його від початку до кінця, він потім 15 років дивував на засіданнях з розробки Наполео­нівського кодексу славнозвісних французьких юристів, цитуючи Юстині-анський збірник напам'ять. «Він знав, — пише історик Євген Тарле, — величезну кількість солдатів особисто; його виняткова пам'ять завжди... вра­жала навколишніх. Він знав, що цей солдат хоробрий і стійкий, але п'яни­ця, а оцей дуже розумний і кмітливий, але швидко стомлюється, тому що хворий на грижу» [117, с. 28-29].

Чи справді пам'ять Наполеона була винятковою? Борис Теплов вва­жає, що вона мала характер різко вираженої вибірковості [117], тобто утри­мувала тільки те, що йому було необхідно. Імператор пам'ятав інколи най­менші подробиці тому, що ці подробиці були для нього надзвичайно важли­ві і їх знання було необхідне йому під час розв'язання задач. Отже, виникає проблема збереження інформації.

Збереження (другий процес пам'яті) — це здатність утримати, збе­регти сприйняту інформацію. На прикладі Наполеона ми переконали­ся, що існують різні види пам'яті. Підставою для такої класифікації є різне місце цих форм у часовій послідовності перетворення інформації від надходження її на чуттєві входи до формування неушкодженого і збе­реженого на все життя сліду. На цій основі пам'ять поділяють на чотири види: миттєву, короткочасну, проміжну і тривалу [24, с. 88].

Специфікою миттєвої пам'яті є те, що вона не підлягає довільному управлінню, вона не переробляється і не співвідноситься з інформацією, яка надходить на інші чуттєві входи. Вона залишає елементарний слід про­тягом кількох миттєвостей. Час збереження сліду в миттєвій пам'яті стано­вить 10-60 секунд, а іноді й менше.

Частина інформації з миттєвої пам'яті потрапляє в короткочасну. Обсяг останньої невеликий і обчислюється в деяких змінних структурних одини­цях (7±2 од.), а час збереження становить кілька хвилин. Оскільки обсяг короткочасної пам'яті обмежений, інформація з неї після перекодування виводиться в проміжну пам'ять, де вона зберігається доти, доки не з'явить­ся можливість перевести її на тривале збереження. Час збереження в про­міжній нам'яті обчислюється годинами. Важливою особливістю цього виду пам'яті є те, що якщо вона протягом кількох діб не очищається, то організм примусово відключається від прийому інформації із зовнішнього середови­ща. Процеси очищення проміжної пам'яті відбуваються в основному уві сні [23].

Обсяг тривалої нам'яті необмежений. Так само необмежений і час збе­реження в ній інформації. Коли треба, інформація з тривалої пам'яті має знову переходити в короткочасну. Взагалі у тривалу пам'ять переходить лише 25-28 % заучуваної інформації.

Процес збереження пов'язаний із процесом забування, тобто зник­ненням з пам'яті слідів того, що запам'ятовувалося. Перш ніж зникну­ти з пам'яті, подія втрачає зв'язок із теперішнім. Найчастіше забуваєть­ся другорядне, краще зберігається істотне, основне, воно зберігається і довше, і повніше. Німецький психолог Герман Ебінгауз експериментально з'ясував, що найбільша частина забутого матеріалу припадає на період безпосередньо після заучування. Третій процес пам'яті — це від­творення інформації (оживлення у свідомості почуттів, думок, прагнень, тобто того, що колись сприймалося).'

Найпростіша форма відтворення — впізнавання. Відтворення може бути довільним, мимовільним і випадковіш. Випадкове відтворення здій­снюється без спеціальної мети що-небудь згадати, воно виникає неначе само по собі, ненавмисно, інколи в результаті якихось асоціацій.

Основними і відмінними особливостями цього процесу є узагальне­не й опосередковане відображення в корі головного мозку предметів і явищ реальної дійсності, а також їх взаємозв'язок.

Довільне відтворення має спрямований характер, відбувається усві­домлено, залежить від завдання, зусиль волі, від необхідності і потреби воїна щось згадати. Воно має в діяльності воїна основне значення, і його легкість, швидкість, точність тісно пов'язані з двома попередніми етапами процесу пам'яті — запам'ятовуванням і збереженням.

За характером запам'ятовування розрізняють емоційний, образний і словесно-логічний види пам'яті. '

Пам'ять не є якоюсь самостійною функцією, вона якнайміцніше по­в'язана з особистістю, її внутрішнім світом та інтересами. Тому роз­виток і вдосконалення пам'яті відбуваються паралельно з розвитком бійця.

Дата добавления: 2015-05-22