Методологія і методи психології

Свідоме і несвідоме. Класифікація несвідомих процесів

Основну роль в психічній діяльності відіграє самосвідомість.Вітчизняна філософія й психологія відводить несвідомому підпорядковану порівняно із свідомим роль. До несвідомого належать інстинкти, різного роду психічні автоматизми (навички, звички), установки, інтуїція, деякі особливі психічні стани (сомнамбулізм, гіпноз, релаксація), цілий ряд психопатій (афекти, манії, присмеркові стани свідомості).

Несвідоме – сукупність психічних явищ, станів і дій, відсут­ніх у свідомості людини (лежать поза сферою розуму), непідзвітні їй і, принаймні в даний момент, не піддаються контролю, нале­жать до несвідомого.

Класифікація несвідомих процесів: несвідомі механізми, несвідомі мотиви, надсвідомі процеси.

Несвідомі механізми: несвідомі автоматизми, несвідомі установки несвідомі супроводження дій.

Несвідомі автоматизми – система фізіологічних процесів, що здійснюються самі собою без участі свідомості та пов’язані з роботою внутрішніх органів (дихання, ссання, ковтання) та ті, що перестали усвідомлюватися, в результаті – дії здійснюються швидко та точно (навички). Тобто, це система умінь і навичок, яка спочатку виробляється як усвідомлене, а потім автоматизується (наприклад, виписування літер спочатку усвідомлюється, а згодом не фіксується свідомістю). До несвідомих автоматизмів можна віднести сни та гіпнотичні стани.

Несвідомі установки – готовність організму чи суб'єкту до певних дій, або реагування певним чином.

Несвідомі супроводження дій – мимовільні рухи, тонічні напруження міміки, пантоміміка, вегетативні процеси. Супроводжуючі несвідомі дії мають велике значення: вони включені в спілкування і є додатковими засобами комунікації; вони можуть використовуватись як об'єктивні показники різних психологічних характеристик людини (намірів, бажань, прихованих думок)

Несвідомі мотиви – така система явищ, спонукаючи збудники, які поки що людиною не усвідомлені.

Надсвідомі процеси – продукт великої роботи свідомості. Радикально змінює перебіг життя.

Принципи психології

У психології виокремлюють такі принципи:

- принцип детермінізму (причинної зумовленості). Усе в природі породжується дією матеріальних причин і законів, психіка має закономірну обумо­вленість психічних явищ, психічної діяльності та психічних властивостей людини;

- принцип відображення, звідно з яким усі психічні функції за своєю природою є відображувальними. Психічне відображен­ня має сигнальний характер. Воно випереджає фізичний кон­такт суб'єкта з об'єктом, попереджаючи суб'єкт, сигналізуючи про значущі для нього об'єкти;

- принцип єдності психіки та діяльності – психіка і діяльність не тотожні, але й не протилежні одна од­ній. Вони утворюють єдність, в якій психіка є внутрішнім, іде­альним планом діяльності;

- генетичний (історичний) принцип, згідно з яким при вивченні психіки з'ясовується, як вона виникла, як розвивається і змі­нюється під впливом оточення, під впливом власної діяльності людини;

- принцип розвитку психіки в діяльності означає, що психіка може бути правильно зрозуміла й адекватно пояснена, якщо вона розглядається як продукт розвитку й результат діяль­ності;

- принцип індивідуального підходу.

Дата добавления: 2015-05-22