Варіант 22. 1.Середньовічна містика визнавала Бога, а схоластика піддавала Його існування сумніву.Ні

1.Середньовічна містика визнавала Бога, а схоластика піддавала Його існування сумніву.Ні

2. Філософські ідеї пізньої античності були скеровані на осмислення космосу і пошуки його начал. Ні

3. А. Шопенгауер вважав, що людину слід вивчати всебічно засобами наукового пізнання. Ні

4. Філософія виникає на основі утвердження синкретичного мислення. Так

5. Ф. Шеллінг доводив у своїх працях принципи і постулати емпіризму.

Так

6. Європейські гуманісти наполягали на тому, що: б) філософія має захищати значущість земного життя людини і її вчинків;

7. Дхарма в давноіндійській філософії - це: б) закон вічного коловороту буття;

8. До провідних напрямів сучасної некласичної філософії належать: а)екзистенціалізм, неотомізм, філософія життя;

9. Світоглядні переконання у більшості випадків люди отримують:

в)у процесі виховання і засвоєння культурних традицій.

10. Г. Регель як видатний представник німецької класичної філософії, обґрунтував у своїх працях принцип:а) неприпущення суперечностей;

ТЕСТИ В. 1. Антропологія, екзистенціалізм та персоналізм, як течії сучасної некласичної філософії, відрізняються тим, що: В) філософська антропологія розглядає людину всебічно, екзистенціалізм - через внутрішнє переживання нею свого життя, а персоналізм вбачає в людині найсуттєвішим її здатність поставати особистістю; всі названі напрями осмислення людини загалом не відкидають релігійного світобачення.

2. Суть методу верифікації у філософії неопозитивізму полягає в наступному: В) виділення провідних положень певної теорії, зведення їх до простих неподільних суджень та співставлення цих суджень з фактами, і вкінці обгрун­тування отриманих резуль­татів. Тобто, перевірка науки шляхом співставлення із фактами.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів: «Всі люди хочуть жити щасливо, але вони смутно уявляють собі, в А) у свій заклик «Живи згідно з природою» речей автор вкладає те, що природа створює речі саме такими, які людина мала б використовувати. Проте від людини вже залежить чи користуватися цими «речами» за природним призначенням, чи змінити це призначення на свій лад. Кожен повинен вникати в те, що він робить, а не піддаватися думці більшості. Людина має опиратися на закони природи, брати з неї приклад, а не ухилятися від неї, ось тоді життя людини буде справді щасливим. Я вважаю, що тут не мається на увазі служіння науці, адже наука намагається вдосконалювати речі, а це є протилежним до даного заклику.

Б) у цій філософії говориться, що благородна людина буде ставити собі за мету такі цілі, які, можливо, вона зараз не може досягти, але хтось може їх досягти, а, отже, це можливо для людини; така людина не буде звертати увагу на матеріальні речі, принаймні не буде ставити ці речі на перше місце, їй важливіше все духовне. Відмінність між розрахунком на власні сили та розрахунком на сили людської природи і полягає в тому, що людина бачить, що вона не може досягнути певної мети власними силами, але одночасно вона усвідомлює те, що загалом людина може це зробити, досягнути цю мету (сила людської природи).

В) такий ідеал життя може бути досяжним для будь-якої людини повною мірою, головне потрібно дійсно цього хотіти. У даних листах образ мудреця, філософа постає мужнім та благородним, адже тільки людина з такими рисами може побачивши смерть і призвістці про неї зберігати спокійний вираз обличчя, переносити важкі випробування, дивитися на свої землі як на загальне, зневажати багатство тощо.

Г) Автор даного тексту окреслює такі головні причини помилок людей: люди велику роль приділяють матеріальному багатству, а значно меншу – духовному; зрозумівши, що певних цілей вони не можуть досягти, люди просто опускають руки і не намагаються все-таки їх досягти.

Дата добавления: 2015-05-22