І we зз

ЗІ

.30

б) Образне, смислове, механічне, и) Рухове, мимовільне, довільне, механічне, і) Смислове, механічне.

IV. Дайте психологічне пояснення вказаним нижче фіктам.

1. Школярам першого, другого, третього класів і
пудентам запропонували розв'язати п'ять простих
арифметичних задач на одну дію — додавання або від­
німання двоцифрових чисел в межах ста. В другому
посліді їм запропонували самим скласти п'ять анало­
гічних задач. В обох випадках досліджуваним неспо-
||іано для них пропонувалось пригадати умову і числа
ро ін'язаних або придуманих ними задач.

П. І. Зінченко констатує, що школярі першого кла­су при розв'язуванні задач запам'ятали майже в три МЭИ більше чисел, ніж студенти. Студенти в другому досліді запам'ятали майже в 2,5 раза чисел більше, ніж при розв'язуванні задач.

2. В одному досліді досліджуваним пропонувалося по.чкласифікувати предмети, зображені на картках. На кожній картці, крім зображеного предмета, було написане число. В цьому досліді добре запам'ятовува­лись предмети, а не числа. В другому досліді дослід­жу ваш розкладали ці ж картки за порядком зображу* на них на них чисел. Вони тепер добре запам'ятовували числа і не запам'ятовували предмети. Про що свідчать дані досліджень?

3. Першій групі учнів пропонували запам'ятати Міст тексту шляхом чотириразового читання підряд,, другій — дворазовим читанням і дворазовим відтво­ренням.

Через годину після заучування в першій групі ма­теріал пам'ятали на 76, в другій — на 52 проценти, че-Ьез 10 днів — відповідно на 72 і 25 процентів (за. /> С. Мер лічим).

У якій групі повнота і міцність запам'ятання ви­явилися більшими? Чому?

4. Дайте пояснення таким експериментальним да­
ним:

50 процентів беззмістовних складів забуваються че­рг* вісім годин після заучування, а 50 процентів дос­тупних для розуміння слів забуваються через сто днів.

5. Чи можна стверджувати, що ефективність запа­
м'ятання зростає з кількістю повторень?

6. Чому К. Д. Ушинський зазначав, що повторені з метою пригадати забуте свідчить уже про недолім в навчанні і взагалі про погане викладання в школі

7. Чим пояснити, що учень, який вчить матерШ лише для того, щоб скласти екзамен, швидко його за» буває?

8. Чому вихователька перед заучуванням вір дошкільниками проводить бесіду за його змістом, ті яснюе значення нових слів?

9. За допомогою якого психічного процесу ви зм| жете подати повний словесний портрет кількох зЫ йомих, яких зустріли годину-другу тому?

10. Укажіть, який вид пам'яті є провідним д^ спортсмена, актора, художника, лектора.

11. Коли ви повідомите дітям той матеріал, як вважаєте найбільш складним або важливим: на п£ чатку, в середині чи в кінці заняття? Чому?

V. Розв'яжіть психологічні задачі.

1. Уважно прочитайте вірш Д. Кугультінова і да те психологічне пояснення спогадів автора і зв'язан з ними переживань.

«Неуловимы памяти законы,

И человеку трудно их постичь.

К могучей яблоне, слегка склоненной,

Я подошел, чтоб ветки ей подстричь,

С большими ножницами наготове...

Взглянул... И тут же замер, обомлев.

И сердце облилось внезапно кровью.

Вдруг вспомнил я одно из тех деревьев,

То самое, то, что давным-давно,

В те времена, в разгар жестокий боя

Спасло мне жизнь, прикрыв меня собою,

До сердцевины пулей пронзено.

И разом изменилось все вокруг.

Жаркий бой идет.

Гремят орудья.

И вижу: резко наклонясь вперед,

На землю падает мой лучший друг...

Все ясно, все — как будто наяву.

Убитые, дымки разрывов... Поле...

И я невольно застонал от боли,

Роняя ножницы в траву».

і. и,, психічний процес допоміг М. Веретен-'іюішти образ Володі Ульянова через ба-lii ик ля зустрічі з ним?

собі невеличкого, кремезного хлопчика з світ-

I иіі і кучерявим, надзвичайно м'яким волоссям

пім лобом, з іскристими, часто лукаво прим-

і к л рими очима; сміливого, енергійного, дуже

іжітіі, які види пам'яті та процеси проявля-111 и: 11111 х нижче прикладах: ні. ходить по кімнаті і вчить вірш В. Маяков-і ііііхи о советском паспорте». На завтрашній по і роба знати. 1] і гштобіографічній повісті М. Стельмах пише: 'І! ні ібігло, як день...

\ ми л тчіться на мене, усміхається і зітхає: От І почекалися свята.

її думаєте! — кажу гордовито і вкладаю в по-горбинку книжки, зошити, лінійку і коробку

її»... іп, у якій лежать пера...

Гп і мабуть, пішов.

Кніти ж візьми вчительці,—підходить мати до и/і якому лежать і стікають росою чорнобривці, і к и, айстри... І виріс хлопець за літо... Гарний, и, шкода тільки, що чуб потемнів...

I о я пішов,— зітхаючи, кажу батькам.

II п порез ирнулися, а тато поклав руку на моє

і п п синку, в щасливу годину, вчи ту науку, бо и ли,— і тепер уже він зітхнув. Ні ждано зустрів нашу вчительку. Добрий ранок, Насте Василівно! Добрий ранок, Михайлику! Як ти виріс за літо... <)сь нате вам,— соромлячись, виймаю з шапоч-

.... її подаю вчительці.

0і ніяк не сподівалася, що ти можеш принести Ійруиоїк,— Сміється Настя Василівна. — Спасибі,

мишку!»

п) Учень, готуючи домашнє завдання, знайшов пот-

Іпішп параграф, почав його читати і радісно скрикнув:

і це псе знаю, вчитель розказував на уроці». А нас-

пго дня одержав «2», бо не зміг переказати зміст

іі'рафа.

і і ь Станіславський писав: «...в пам'яті оживають

6. Чому К. Д. Ушинський зазначав, що повторення з метою пригадати забуте свідчить уже про недоліки в навчанні і взагалі про погане викладання в школі?

7. Чим пояснити, що учень, який вчить матеріал лише для того, щоб скласти екзамен, швидко його за­буває?

8. Чому вихователька перед заучуванням вірша дошкільниками проводить бесіду за ЙОГО змістом, по­яснює значення нових слів?

9. За допомогою якого психічною пронесу ви змо­
жете подати повний СЛОВЄСНИЙ портрет кількох зна­
йомих, яких зустріли годину -Другу ТОМУ?

10. Укажіть, який вид пам'яті є провідним для
спортсмена, актора, художника, лектора.

П. Коли ви повідомите дітям той матеріал, який вважаєте найбільш складним або важливим: на по­чатку, в середи ні чи вкінці заняття? Чому?

V. Розв'яжіть ПСИХОЛОГІЧНІ іадачі.

1. Уважно прочитайте вірш Д КугулЬТІНОВа і дай­те психологічне пояснення спогндін автора і зв'язаних з ними переживань.

«Неуловимы памяти законні,

И человеку ТРУДНО ИЯ ПОСТИЧЬ.

К могуче»'. ЯбЛОНе, СЛеГХа «клоненной,

Я подошел, чтоб истки гп подстричь,

С большими ножницами наготове...

Взглянул... И тут же замер, обОМЛвВ. И сердце обЛИЛОСЬ ВНЄЗаПН0 кровью. Вдруг ВСПОМНИЛ Я одів) ні ТЄХ.деревьев, То самое, ТО, что давНЫМ давно, В те времена, в разгар жестокий боя Спасло мне жизнь, прикрыв меня собою, До сердцевины пулей пронзено. И разом изменилось все вокруг. Жаркий бой идет. Гремят орудья.

И вижу: резко наклонясь вперед, На землю падает мой лучший друг... Все ясно, все — как будто наяву. Убитые, дымки разрывов... Поле... И я невольно застонал от боли, Роняя ножницы в траву».

2. Який психічний процес допоміг М. Веретен-
...... іій намалювати образ Володі Ульянова через ба­
гато років після зустрічі з ним?

«Я... собі невеличкого, кремезного хлопчика з світ­нім, злегка кучерявим, надзвичайно м'яким волоссям Н ' і опуклим лобом, з іскристими, часто лукаво прим-

сіїими карими очима; сміливого, енергійного, дуже

і ІИІВ0Г0...»

3. Укажіть, які види пам'яті та процеси проявля­
ються в описаних нижче прикладах:

а) Учень ходить по кімнаті і вчить вірш В. Маяков-
Шого «Стихи о советском паспорте». На завтрашній

рок його треба знати.

б) В автобіографічній повісті М. Стельмах пише:
«Літо збігло, як день...

Мати дивиться на мене, усміхається і зітхає: • - От і дочекалися свята.

— А ви думаєте! — кажу гордовито і вкладаю в по-
НОтняну торбинку книжки, зошити, лінійку і коробку

під сірників, у якій лежать пера...

— То я, мабуть, пішов.

— Квіти ж візьми вчительці,— підходить мати до • голу, на якому лежать і стікають росою чорнобривці, гвоздики, айстри... І виріс хлопець за літо... Гарний, і ірний, шкода тільки, що чуб потемнів...

— То я пішов,— зітхаючи, кажу батькам.

Вони перезирнулися, а тато поклав руку на моє Плече:

— Іди синку, в щасливу годину, вчи ту науку, бо
ми не могли,—і тепер уже він зітхнув.

...неждано зустрів нашу вчительку.

— Добрий ранок, Насте Василівно!

— Добрий ранок, Михайлику! Як ти виріс за літо...

— Ось нате вам,— соромлячись, виймаю з шапоч-
юі квіти й подаю вчительці.

— От ніяк не сподівалася, що ти можеш принести
подарунок,— сміється Настя Василівна. — Спасибі,
Михайлику!»

в) Учень, готуючи домашнє завдання, знайшов пот­
рібний параграф, почав його читати і радісно скрикнув:
Л це все знаю, вчитель розказував на уроці». А нас-
і умного дня одержав «2», бо не зміг переказати зміст
параграфу.

г) К. Станіславський писав: «...в пам'яті оживають

пережиті раніш почуття. Здається, що вони зовсім забуті, але раптом якийсь натяк, думка, знайомий об­раз — і вас знову охоплюють переживання... Раз ви здатні бліднути, червоніти на саму згадку про пере­жите, раз ви боїтеся думати про давно минуле неща­стя — у вас є пам'ять на переживання».

Дата добавления: 2015-05-22