Москвофіли

Посилення польських впливів у Галичині

Колоніальне становище Західної України, її еконо­мічна відсталість, численні кріпосницькі пережитки зу­мовили характер та особливості суспільно-політично­го й національно-культурного руху в краї. Мляве та сонне життя галицьких українців у 50-х роках перерива­ли лише суперечки про мову та правопис і т. зв. азбуч­на війна, що виникла в кін. 50-х років через проект австрійського уряду, згідно з яким українцям нав'язу­вали латинський правопис. Усе українське громадянство одностайно виступило проти цього проекту й захистило свою слов'янську азбуку. Нове пожвавлення громадсько­го життя галицьких українців почалося у 1860 р. під впливом політичних подій в Австрії. 20 жовтня 1860 р. в імперії було прийнято нову конституцію, яку 26 лю­того 1861 р. доповнили в досить ліберальному дусі. Галичина разом з іншими коронними краями дістала автономію з власним сеймом та крайовим урядом (ви­ділом). В основу як австрійської конституції, так і крайо­вих автономій було покладено не національну, а стано­ву систему. Галичина, що була конгломератом україн­ських і польських земель, за значної переваги привіле­йованих, здебільшого неукраїнських станів, являла со­бою штучне утворення. У представницьких органах краю українське населення було репрезентоване в меншості. Галицький сейм мав складатися зі 150 послів. На пер­ших виборах українці провели до сейму 49 своїх пред­ставників. У сеймі відразу почалася національна бороть­ба, яка не припинялася до початку Першої світової війни й розпаду Австро-Угорщини. На польському боці завдя­ки куріальній системі виборів була переважна більшість послів, тому майже всі домагання українців національно-політичного характеру діставали відмову.

Хоча формально в Галичині проголосили рівноправ­ність поляків та українців, фактично крайова управа була в руках місцевої польської шляхти. Від початко­вої школи до університету панувала польська мова. Центр ваги в розв'язанні питань міжнаціональних від­носин був перенесений із Відня до Львова. Галицьким українцям постійно доводилося наполегливо боротися за рівноправність як в економічній, так і в політичній та культурній сферах.

Фактична передача влади в Галичині полякам по­первах настільки паралізувала енергію активних членів українського руху,' що вони або зовсім усунулися від громадської роботи, або через розчарування результа­тами революції 1848 р. та крах сподівань на здобуття політичних переваг у Східній Галичині почали зверта­ти погляди в бік Москви, сподіваючись на її підтрим­ку. До цього вдалася, головним чином, більшість галиць­кого духовенства та старшої інтелігенції. Водночас вони не відмовлялися від лояльності стосовно Австро-Угор­щини. Так у Галичині, за словами І.Франка, виник «тем­ний, відвернутий від будь-якої культури напрям москво­фільства. Будучи політично безхарактерним і безідей­ним, суспільно-гальмуючим, національно-ворожим усьо­му рідному, фантастично мудруватим, він ділив і без того нечисленну галицько-руську інтелігенцію на два ворожі, неспроможні до об'єднанння, табори».

Москвофільську течію, яка серед галицьких, буко­винських та закарпатських українців спочатку існува­ла у мовно-літературній, а згодом суспільно-політичній формі, очолювали Д.Зубрицький, В. Дідицький, М. Мали-новський, А. Добрянський та ін. Під впливом москвофілів у Східній Галичині діяли культурно-освітні товари­ства — Ставропігійський інститут, «Галицько-руська матиця», «Народній дім», Товариство ім. М.Качковського, виходили газета «Слово», журнали «Галичанин», «Страхопуд», «Лада» та ін. Буковинські та закарпатські москвофіли створили політичне товариство «Народна

рада», «Общество русских женщин в Буковине», «Обще-ство русских студент.ов Карпат» тощо.

Хоча москвофіли були за походженням українцями, вони виступали проти української мови, силкуючись писати ламаною російською. Д.Зубрицький називав українську мову «мовою пастухів». Так само москво­філи заперечували існування окремого українського народу, пропагували ідею «єдиної, неділимої російської народності» від Карпат до Камчатки. За таку позицію вони отримували щедру фінансову підтримку з Росії.

Дата добавления: 2015-05-22