Варіант №1

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 25

1. Проблема людини в історії філософської думки.

2. Джерела та особливості філософського знання. Основні структурні елементи світогляду.

Затверджено на засіданні

Кафедри __________ філософії та педагогіки__________

Протокол №__ 2 __ від „ 17 ” вересня 2013 року

Завідувач кафедри ____________________ Арістова А.В.

Екзаменатор ___________________ Балагура О.О.

1. У якому з варіантів події розташовані в хронологічній послідовності?

А. Проголошення П. Скоропадського гетьманом України; «Перший зимовий похід» військ УНР; створення Директорії УНР.

Б. Створення Директорії УНР; Проголошення П. Скоропадського гетьманом України; «Перший зимовий похід» військ УНР; створення Директорії УНР.

В. «Перший зимовий похід» військ УНР; Проголошення П. Скоропадського гетьманом України;; створення Директорії УНР.

Г. Проголошення П. Скоропадського гетьманом України; створення Директорії УНР;. «Перший зимовий похід» військ УНР.

2. Укажіть, коли відбулося звільнення від нацистських окупантів територій України, заштрихованих на картосхемі.

А. На кінець грудня 1942р.

Б. На березень – квітень 1943р.

В. На вересень – листопад 1943р.

Г. На квітень – травень 1942р.

3. Який рік слід уписати на місці пропуску в джерелі?

«…Не передати словами, з якими хвилюваннями зустрів я Акт проголошення незалежності України, прийнятий Верховною Радою 24 серпня ______ і підтверджения на Всеукраїнському референдумі 1 грудня. И сподівався страждаючи в польських та радянських концтаборах, що доживу до такого часу, що здійсняться мої найзаповітніші мрії? Богові було угодно, щоб сталося саме так. І щоб я впевнився: моя причетність до боротьби з поневолювачами України не була марним поривом душі…»

А. 1989р.

Б. 1990р.

В. 1991р.

Г. 1992р.

.

4. Яка з фотографій засвідчує громадсько – політичну активність в Україні за доби «перебудови»?

5. Про яку з міжнародних організацій, членом якої є Україна йдеться в джерелі?

«Включення України до _____ мало стати однією з передумови миру й безпеки народів, стабільності та балансу сил у Європі. Вступ до ___ мав зміцнити ілюзії щодо її державності та заспокоїти громадську думку і національно – визвольні сили, які боролися за відродження незалежної української держави, розколоти українську діаспору в західних державах. У цьому виявилась подвійна мораль, своєрідна політична гра сталінського керівництва. І все ж сам факт вступу України до ______ мав велике значення вивів її на міжнародну арену й сприяв включенню у світову політику»

А. Організація Північноатлантичного договору (НАТО).

Б. Співдружність Незалежних Держав (СНД).

В. Рада Європи (РЄ).

Г. Організація Об’єднаних Націй (ООН).

6. У яких твердженнях ідеться про наслідки радянізацм західних областей України 1939-1941 рр.?

А Одержання безземельними та малоземельними селянами в користування поміщицьких земель.

Б Призначення на адміністративно-керівні посади всіх рівнів здебільшого українців.

В Забезпечення безперешкодної діяльності всім політичним партіям, культурно-освітнім організаціям, спортивним товариствам.

Г Масове зросійщення середньої (шкільної) та вищої освіти.

Д Розгортання масових репресій, особливо у формі депортації «небла'гонадійних елементів».

7. Що передбачала запроваджена в 1921 р. нова економічна політика (НЕП)?

А Запровадження госпрозрахунку в промисловості.

Б Заборону приватної торгівлі.

В Ліквідацію загальної трудової повинності й зрівнялівки в оплаті праці.

Г Ліквідацію товарно-грошових відносин.

Д Централізацію управління виробництвом і розподілом матеріальних ресурсів.

8. У яких твердженнях ідеться про Миколу Скрипника?

А У 1934 р. на XVII з'їзді ВКП(б) очолював рахункову комісію і тому знав справжні результати голосування до складу ЦК ВКП (б). Згодом був звинувачений у належності до неіснуючого «антирадянського українського національного центру».

Б Член ЦК КП(б)У, обіймав відповідальні партійні та державні посади. У 1924-1927 рр. — нарком освіти УСРР Згодом звинувачений у «націоналістичному ухилі».

В Його діяльність на посаді народного комісара освіти, якому

підпорядковувалися, крім навчальних закладів, більшість культурних установ, справила позитивний вплив на розвиток національної культури.

Г Сприяв українізації середньої і вищої школи, підготовці кадрів учителів і викладачів, розвиткові книговидавництва та періодики українською мовою.

Д Один із головних організаторів голодомору 1932-1933 рр. в Україні, згодом репресований.

Ж Активний учасник установлення радянсько-більшовицької влади в Україні, проте в 1933 р. на пленумі ЦК КП(б)У був звинувачений у «національних збоченнях»

.

9. Як називають представників творчої інтелігенції, учасників громадсько-політичного руху, про яких ідеться в уривку з історичного джерела?

«Іван Світличний виводив соцреалізм на загальнолюдський простір і демонтував теорію партійної літератури. Іван Драч приніс перші вірші — незвичайні й незрозумілі так, наче його не вчили, про що і як треба писати... Василь Симоненко заговорив з Україною в тоні надзвичайної щирості й відвертості... Ліна Костенко зрідка виступала з віршами, але то були вірші такого звучання, наче вся радянська поезія для неї неістотна... Євген Гуцало естетично животворив образи поза межами «соціалістичної дійсності», а Володимир Дрозд викривав дійсність з недозволеного боку. Зовсім не те і зовсім не так, як навчали в інституті, малювали Віктор Зарецький, Алла Горська, Любов Семикіна, Галина Севрук, Панас Заливаха, Веніамін Кушнір».

10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку.

Зі спогадів Олександра СЕВРЮКА

Переговори добігали вже кінця. Власне кажучи, вони вже скінчилися, бо в усіх спірних питаннях досягли згоди й треба було тільки порозумітися щодо редакції деяких статей договору, що швидко можна було поладнати, й після цього залишалося виготовити тільки грамоти.

6-го січня ми заснули з легшим серцем, бо нарешті нібито вдалося переконати графа Черніна в тому, що Центральна Рада все ще в Києві, і він остаточно згодився підписати мир. «Остаточно?!» За весь короткий час нашого знайомства ми кілька разів мали вже нагоду переконатися, що в лексиконі графа, — одного з останніх могиканів старої австрійської аристократії й салонного дипломата — цього слова не повинно б бути. Отож 7-го вранці почув я враз від нього телефоном, що він вирішив — і Троцький з цим годиться! — послати на Україну комісію з метою

встановити, чи дійсно в Києві все ще існує влада Центральної Ради. Слухаючи це, я відчував, що холодний піт виступає в мене на чоло. Правда, в той день у Києві існувала ще влада Центральної Ради, але згідно з нашими відомостями за день-два — у кожному випадку до приїзду цієї комісії, — українського уряду в Києві вже не буде. Що робити?..

Відкинути пропозицію Черніна — значило поглибити підозри недовірливого австрійського дипломата й таким чином напевно скомпрометувати справу підписання договору. Прийняти й чекати, доки комісія повідомить про зайняття Києва більшовиками (а саме це за кілька днів могла вона встановити), значило рахуватися з тим, що мир ніколи не буде підписаний. Ніякої третьої, ухильної, відповіді бути не могло. Всі ці думки промайнули вмить і я відразу без вагання заявив телефоном, що ми годимося.

Минуло кілька годин. Враз знову при телефоні Чернін.

— Пане Севрюк! З комісії нічого не вийде. Той Троцький, що вранці годився, тепер уже відмовився дати свого делегата.

— Шкода! — відповідаю я.

— Чи Ви готові? Чи можемо сьогодні підписати?

— Не думаю, щоб ми сьогодні встигли. Але, завтра, як тільки все буде готове, ми можемо підписати.

Решта дня 7-го і ввесь день 8-го лютого пройшли на останніх приготуваннях. Почалось 9-го лютого. Безконечні телефонні запити німців. Вони нервувалися більше ніж ми, хоч, правдоподібно, тоді ще не знали про Київ того, що знали ми. Вже почали збиратися в урочисто прибраній залі делегати, дорадники, журналісти, фотографи, гості.

Коли ми ввійшли в залу, світло й магній осліпили нас; затріскотіли фотографічні й фільмові апарати. Ми на хвилинку спинилися. Всі делегати стояли коло своїх місць, інші кількома рядами за ними; повна вщерть зала; військові форми всіх ґатунків зброї і всіх армій Центральних Держав, — золото і срібло, медалі, різнокольорові стяжки.

Посередині зали столи стояли літерою П. Чільні місця — представників Центральних Держав, середні місця для нас.

...Після двох коротких промов — фон Кільмана й моєї приступлено — урочисто до підписування договору. З представників Центральних Держав перший підписав фон Кільман. Перший на першому міжнародному акті Незалежної України підписав я, після мене М. Любинський і М. Левітський. Я глянув на годинник. Була друга година 9-го лютого. Церемонія підписів і накладання печаток тощо тривала довший час. 15 делегатів мусили підписати кожний 5 грамот, — отже всього 75 підписів.

З огляду на те, що договір був виготовлений усіма мовами заінтересованих держав — отже: українською і німецькою, українською, німецькою та угорською, українською і болгарською, українською і турецькою — то підписали ми грамоти по-українськи.

Нарешті, всі формальності полагоджені. У ясну, зоряну ніч верталися ми до нашої хати з першими грамотами нашої держави...

Дата добавления: 2015-05-23