Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Варіант №3




1. Які території доби української революції 1917-1920рр. заштриховані на картосхемі?

А. Автономна Україна в кордонах, окреслених «Інструкцією тимчасового уряду Генеральному секретаріатові від (17) 4 серпня 1917року.

Б. Українська народна республіка в кордонах, заявлених Третім Універсалом Центральної Ради.

В. Українська Народна Республіка за Брестським мирним договором.

Г. Територію, яку контролювала Директорія УНР у березні 1920року.

 

2. У якому з варіантів події розташовані у хронологічній послідовності?

А. Проголошення курсу на індустріалізацію; «Шахтинська справа»; судовий процес на «СВУ».

Б. судовий процес на «СВУ»; «Шахтинська справа»;. проголошення курсу на індустріалізацію.

В. Проголошення курсу на індустріалізацію; судовий процес на «СВУ»; «Шахтинська справа».

Г. «Шахтинська справа», проголошення курсу на індустріалізацію, судовий процес на «СВУ».

 

3. Вкажіть хронологічні межі явища доби Української СРР, про яке йдеться в уривкові зі «Щоденника» С. Єфремова?

«… От справжня злоба дня. Просто стогін і ґвалт стоїть по установах. Виданий був наказ, щоб усі службовці вміли по – українському, але як ніхто із росіян і «тоже - малоросов» того всерйоз не брав, то граматики і словники любенько собі спочивали під спудом. Аж тут почали іспити роботи і, хто не складе – виганяти. От тут от і почалося. Достається, звичайно, українцям, хоча в тому що робиться, вони Богові Духа винні…»

А. 1919-1923рр.

Б. 1921-1923рр.

В. 1923-1933рр.

Г. 1939-1945рр.

 

4. Яка з фотографій відображає події доби «перебудови»?

 

5. Укажіть наслідки соціальної політики в добу «відлиги».

А. Важке становище селян, зокрема мізерна оплата праці, відсутність паспортів.

Б. Зменшення державних асигнувань на охорону здоров’я та освіту.

В. Запровадження п’ятиденного робочого дня.

Г. Розширення контингенту осіб, що мають право на держану пенсію, зниження пенсійного віку.

Д. Скорочення темпів державного житлового будівництва.

 

6 Укажіть особливі становища Карпатської України у складі Чехо-Словаччини в міжвоєнний період.

А. Уряд дозволяв діяльність вищих навчальних закладів.

Б. На відміну від інших західноукраїнських земель, адміністративно – керівні посади всіх рівнів обіймали українці.

В. Розгорнуто програму будівництва сучасних доріг, здійснювалася електрифікація краю, проводилася земельна реформа.

 

Г Провідні національні партії в краї домагалися від уряду об'єднання з радянською Україною.

Д Уряд вкладав значні кошти в розвиток промисловості, що дало змогу істотно збільшити кількість великих підприємств.

 

7. З якого документа наведено уривок?

«Верховна Рада Української РСР, виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, шануючи національні права всіх народів, дбаючи про пов­ноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України, проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах».

А Конституція України.

Б Декларація про державний суверенітет України.

В Закон «Про Збройні сили України».

Г Акт проголошення незалежності України.

 

8. У яких твердженнях ідеться про Євгена Петрушевича?

А Був першим головою Державного секретаріату, створеного Українською Національною Радою ЗУНР.

Б Голова Центрального військового комітету у Львові, від листопада 1918 р. отаман, командувач збройних сил ЗУНР, згодом - державний секретар військових справ ЗУНР.

В Був членом Директорії УНР згідно з ухвалою Трудового конгресу України в Києві.

Г Після захоплення Польщею майже всієї Східної Галичини призначений диктатором Західної Області УНР.

Д Як голова Українського Національного Союзу, відігравав провідну роль в організації протигетьманського повстання.

Ж Був головою Української Національної Ради,

яка проголосила створення на українських землях Австро-Угорщини української держави.

 

9. Мету якої організації, створеної за доби загострення кризи радянської системи, викладено в уривку з джерела.

«...Сприяти ознайомленню широких кіл українськох громадськості з Декларацією Прав Людини. Домагатися, щоб цей міжнародний правовий документ став основним у відносинах поміж Особою і Державою... Своїм головним завданням Група вважає ознайомлення урядів країн-учасниць і світової громадськості з фактами порушень на терені України Загальної Декларації Прав Людини та гуманітарних статей, прийнятих Гельсінською Нарадою.

 

10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку.

Зі спогадів Володимира Хільчевського

«...Могутній вал радянських армій Центрального, Воронезького та Степового фронтів, набравши розгону на курських і бєлгородських полях, покотився до Дніпра, вздовж якого проходив гітлерівський "Східний вал". Фюрер на весь світ заявив, що на Дніпрі... "буде боротися, якщо треба, сім років"...

На територіях щойно визволених Сумської та Чернігівської областей відразу ж почалася мобілізація, і невдовзі слідом за передовими військовими частинами потяглися колони новобранців. Серед них були такі, що вже служили в армії, однак за якихось обставин (полон, оточення) відбилися від своїх частин, але більшість — 18—19-річні юнаки. Обдерті, обшарпані, — за два роки окупації обносилися, — з «Сидорами» за плечима йшли і йшли нескінченним потоком. В одній із таких колон крокував і я — хлопчина вісімнадцяти з половиною років...

У тилу дивізії в Черненському лісі (пішов під води Київського моря) формувалися підрозділи, які ночами переправлялися на плацдарми. Дійшла черга й до того підрозділу, у якому був я. Удень нас вишикували для складання присяги, а потім відбувся мітинг. Промовці закликали виконати свій обов'язок перед Батьківщиною, докласти зусиль для розгрому ненависного ворога. Однак фраза: «На лівому березі для вас землі немає. Хочете вижити — тримайтеся за правий», — вразила неприємно.

...Атаки, контратаки змінювалися довгим нудотно-бездіяльним сидінням в окопах, коли ні вилізти, ні розім'ятись, а потім знову атаки, контратаки...

...Звідки мені було знати, що вже десь таємно з Букринського на Лютізький плацдарм перекидається потужна танкова армія генерала Рибалка... Згодом я почав це розуміти, став, як мені здавалося, заправським солдатом, але тоді гадав, що саме на мені й на тих сіромах-воїнах, які сиділи в окопах на схилі висоти, лежить вся відповідальність за долю Батьківщини.

...Пішли дощі. Дно окопів і траншей, нічим не захищених зверху, розкисло. Під ногами хлюпало, все промокло наскрізь, глинясте місиво доходило вище

щиколоток, навіть плащпалатки, що були лише в декого зі старих солдатів, уже не затримували води, одяг став важким, холодним.

Особливо тяжко було пораненим. Вивезти вдень їх було неможливо — схили добре прострілювались. І, чекаючи ночі, поранені лежали в багні в траншеях. Через них переступали, було, що й наступали...

1 листопада розпочався наступ на Київ з Букринського плацдарму. Німці почали перекидати туди війська, послабивши Лютізький. А 3 листопада загриміла потужна канонада, розпочався наступ з нашого, Лютізького плацдарму, який... завершився звільненням Києва.

Важко уявити, що відбувалося на плацдармі протягом 40 днів з дня висадки на правий берег перших бійців до початку загального наступу. Газета «Правда» 22 вересня 1983 р., відзначаючи 40-річчя визволення Києва, писала, що село Ясногородка протягом 35 днів переходило з рук у руки 27 разів. 27! Це в декілька разів більше, ніж славнозвісний Мамаїв курган. Лягло в Ясногородці людей муштрованих немало, а ще більше, мабуть, немуштрованих, таких як я, що перед тим, як потрапити в окоп, навіть жодного разу не вистрілили з бойової гвинтівки, не кинули бойової гранати...»

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 1457; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.018 сек.