Варіант №4

1. З якими подіями першої половини ХХст., пов’язані територія заштрихована на картосхемі?

А. Із включенням до складу Польщі за Ризьким договором 1921р.

Б. З утворенням Станіславського воєводства Польщі.

В. Із включенням до складу Румунії за Сен – Жерменським мирним договором в 1919р.

Г. З окупацією Угорщиною в листопаді 1938 – березні 1939рр.

2. У якому з варіантів події розташовано в хронологічній послідовності?

А Запровадження національної валюти — гривні; обрання Л. Кучми на другий термін Президентом України; ухвалення Верховною Радою Закону

. «Про голодомор 1932-1933 років в Україні».

| Б Обрання Л. Кучми на другий термін Президентом України; ухвалення Верховною Радою Закону «Про голодомор 1932-1933 років в Україні»; Запровадження національної валюти — гривні.

В Ухвалення Верховною Радою Закону «Про голодомор 1932-1933 років в Україні»; запровадження національної валюти — гривні; обрання Л. Кучми на другий термін Президентом України.

Г Обрання Л. Кучми на другий термін Президентом України; Запровадження національної валюти — гривні; ухвалення Верховною Радою Закону «Про голодомор 1932-1933 років в Україні».

3. У якому році митрополит УГКЦ Андрей Шептицький звернувся до вірян з посланням, уривок з якого наведено?

«...Зачалася нова епоха в житті Державної Соборної Самостійної України. Народні Збори, що відбулися вчорашнього дня, ствердили й проголосили ту історичну подію. Карністю, солідарністю, совісним сповненням обов'язків докажіть, що ви дорослі до державного життя. Установленій владі віддаємо належний послух. Узнаємо Головою Державного Правління України пана Ярослава Стецька. Від Уряду, покликаного до життя, очікуємо мудрого, справедливого проводу та зараджень, які узгляднили б потреби й добро всіх замешкуючих наш край громадян, без огляду на те, до якого віроісповідання, народності й суспільної верстви належать...»

А 1939 р.

Б 1940 р.

В 1941 р.

Г 1942 р.

4. Яка з фотографій відображає події та явища доби «відлиги»?

5. Які події спричинили появу документа, уривок з якого наведено?

«Секретаріат ЦК Компартії України рекомендує: оперативно зорієнтувати партійний актив, народних депутатів, керівників підприємств, колгоспів, радгоспів, організацій та установ на необхідність забезпечити повсюди спокій, твердий конституційний порядок і дисципліну... В усій роботі необхідно виходити з того, що сьогодні ключовим питанням є збереження СРСР, зміцнення братніх зв'язків з усіма народами нашої країни... Всі дії, спрямовані на підрив Союзу, порушення радянських законів, прояви регіонального егоїзму повинні припинятися... Зорієнтуйте керівників засобів масової інформації на необхідність утриматися від публікацій матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку...»

А Створення в Верховній Раді УРСР парламентської опозиції — Народної ради, яку очолив І. Юхновський.

Б Спроба антиконституційного перевороту в СРСР.

В Ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України.

Г Ухвалення рішення про припинення існування СРСР на зустрічі в Біловезькій Пущі (Білорусь) керівників України, Білорусі, Російської Федерації.

6. У яких твердженнях ідеться про соціально-економічні наслідки суцільної колективізації?

А Експропріація або усуспільнення одноосібних селянських господарств.

Б Висока продуктивність праці в сільському господарстві, зростання чисельності заможних селян.

В Зміцнення соціального статусу селян.

Г Втягнення сільського господарства в планову директивну економіку. Д Встановлення еквівалентного товарного обміну між містом та селом.

7. У яких твердженнях ідеться про характерні риси радянського партизанського руху в окупованій Україні?

А Узгодження воєнних дій із заходами націоналістичного підпілля.

Б Усталення структури, об'єднання окремих загонів під загальним керівництвом Романа Шухевича.

В Пропагандистська кампанія із закликами до створення незалежної соборної України.

Г Сприяння фронтовим операціям Червоної армії («рейкова війна»).

Д Знищення економічного потенціалу окупованих територій з метою попередити його використання окупантами.

8. У яких твердженнях ідеться про Василя Стуса.

А Був заарештований за гострі публіцистичні публікації й відкриті виступи на захист української інтелігенції, за безпрецедентну працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?».

Б Його літературна діяльність, звернення до вищих партійних інстанцій з

протестами проти порушення прав людини й критичними оцінками тогочасного режиму спричинили арешт у січні 1972 р. й засудження.

В Був членом-засновником Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод, засуджений за антирадянську агітацію та пропаганду.

Г Висунутий на здобуття Нобелівської премії в галузі літератури.

Д Організатор, редактор і видавець підпільного журналу «Український вісник», у якому друкує матеріали самвидаву, хроніку українського національного спротиву.

Ж Помер у карцері в таборі для політв'язнів уночі 4 вересня 1985 р., відбуваючи друге ув'язнення.

9. Про яке явище на західноукраїнських землях у 1930 р. йдеться в уривку з історичного джерела?

«Окруживши село зі всіх сторін та розставивши сторожі на всіх дорогах, около години 5 вечора кінні патрулі уланів в'їхали в передмістя Яворова: Наконечне, Наконечне-Кінець і с. Поруденко... Всіх прохожих та переїжджаючих легітимовано та провірювано імена зі списками громадян Наконечного... Задержаних зібрано в гуртки, яких патрулі гнали до будинку читальні "Просвіти". Кінний конвой змушував проваджених бігти, а коли деякі старі люди... не могли бігти, то бито їх палками по голові та де попало... Перевіривши виписаних на листі громадян та замкнувши їх в одному з приміщень читальні, коло години 9 ввечері улани розпочали биття. Викликували одного за другим по імені до другої кімнати, де при столі сидів поручик та кілька підстарший, а біля них стояла лавка та кілька жовнірів, які виконували екзекуції...»

10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку.

О. Гольденвейзер «З київських спогадів»

«...То була початкова епоха більшовизму, коли Рада народних комісарів щодня ухвалювала декрети, які мали засвідчувати втілення тих або інших "завоювань революції", — скасування права власності, націоналізацію, проголошення різних прав і привілеїв пролетаріату. Українці не могли аж надто відставати в цьому революційному завзятті; тому в четвертому Універсалі сформульовано пункт про соціалізацію землі, робітничий нагляд за виробництвом тощо. Загалом позицію українських владних партій визначало те, що вони по суті аж ніяк не правіші за більшовиків: ті за негайний мир, і ці за негайний мир; ті за безпосередній перехід до соціалізму, і ці так само; у тих влада в руках рад, а в цих — у руках Центральної ради, яка так само є представництвом пролетаріату й найбіднішого селянства. Однак, незважаючи на всі старання українців довести, що вони — ті самі більшовики, це змагання "хто лівіший" закінчилось не на їхню користь...

26 січня... Київ захопив радянський загін Муравйова. Бомбардування міста тривало цілих 11 днів — від 15 до 26 січня. Більшовицькі батареї були розташовані на лівому березі Дніпра, у районі Дарниці. Звідти перелітним вогнем обстрілювали місто. Кидали на нас через раз тридюймівки й шестидюймівки... Жертв серед киян було порівняно небагато; проте руйнування були жахливі. Думаю, що не менше половини будинків у місті зазнали пошкоджень від снарядів. Спалахували пожежі, і це справляло моторошне враження.

Легко уявити собі стан киян у ті дні. Переживши згодом ще з десяток переворотів, евакуацій, погромів, мешканці Києва з непідробним жахом згадують про ці одинадцять днів бомбардування. Майже весь час населення провело в підвалах, у

холоді й темряві. Магазини й базари, цілком зрозуміло, були закриті; тому доводилося харчуватися випадковими залишками, адже запасів тоді ще ніхто не робив.

26 січня зранку до міста ввійшли більшовики. Вони пробули в Києві того разу лише три тижні, і той перший прояв більшовизму не був позбавлений яскравих вражень і своєрідної демонічної сили. Рада, залишивши Київ, розташувалася в Житомирі; про її переговори з німцями нічого ще не знали. Проте вже в наступні дні після одержання першої телеграми про Брестський мир містом розходилися чутки про німецький наступ на Україну. Незабаром стала помітною зніяковілість і в самих більшовиків. А ще за пару днів одна з місцевих газет насмілилася передрукувати наказ одного німецького генерала, у якому повідомлялося, що німецька армія, на прохання представників дружнього українського народу, рушила звільняти Україну з-під влади більшовиків.

Наступ німців розгортався з фантастичною швидкістю. Жодного опору їм не чинили. За якихось 7 днів після підписання миру вони були вже в Києві... Наступного ранку, після втечі Євгенії Бош та інших комісарів, до міста ввійшли незначні українські частини на чолі з Петлюрою. Німці з галантності надали їм честь увійти першими. До обіду в місті стало відомо, що на вокзалі німці.

...Цікавість брала гору, і кияни юрбами потяглися на вокзал, щоб подивитися на заморських гостей... Вигляд вони мали обвітрений, зморений і виснажений. Одягнені в суцільний сірий колір, із сірими заплічниками, біля сірих візків і кухонь, німецькі полки справляли враження якогось каравану подорожніх.

Утім наступного дня на Софійському майдані німецьке командування влаштувало доволі імпозантний парад, який, за словами присутніх, уже більшою мірою відповідав нашим уявленням про німецьку армію.

Потім почалося те, що один німецький солдат визначив словами "Ми наведемо лад". Було видрукувано прекрасний план міста німецькою мовою. На всіх перехрестях встановлено дощечки з німецькими написами. Спеціальні стрілки вказували, як куди пройти, і одразу було зазначено, скільки хвилин на це потрібно. Все місто, наче павутинням, обплутали телеграфними й телефонними дротами...»

Дата добавления: 2015-05-23