Варіант №7

1. Укажіть назву заштрихованого українського регіону, що входив до складу Австро – Угорської імперії на передодні Першої світової війни.

А Північна Буковина.

Б Східна Галичина.

В Західне Поділля.

Г Західна Волинь.

2. У якому з варіантів події розташовано в хронологічній послідовності?

А Схвалення нової Конституції УРСР на XIV Всеукраїнському з'їзді рад; початок роботи Дніпровської ГЕС; переїзд вищих державних та партійних установ УСРР з Харкова до Києва.

Б Переїзд вищих державних та партійних установ УСРР з Харкова до Києва; схвалення нової Конституції УРСР на XIV Всеукраїнському з'їзді рад; початок роботи Дніпровської ГЕС.

В Початок роботи Дніпровської ГЕС; переїзд вищих державних та партійних установ УСРР з Харкова до Києва; схвалення нової Конституції УРСР на XIV Всеукраїнському з'їзді рад.

Г. Схвалення нової Конституції УРСР на ХІV Всеукраїнському з’їзді рад;переїзд вищих державних партійних установ УСРР з Харкова до Києва; початок роботі Дніпровської ГЕС

3. Яка з фотографій відображає події кінця 90-х років ХХст.?

4. Яка спільна риса властива голодним рокам в Україні: 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947?

А Катастрофічні посухи.

Б Повоєнна розруха.

В Боротьба радянської влади з «куркульським бандитизмом».

Г Примусові державні хлібозаготівлі.

5. Про кого йдеться в джерелі?

«...13 лютого 1978 року указом Президії Верховної Ради СРСР _ був

позбавлений громадянства. Він скликав прес-конференцію і сказав, що це найсумніший день у його житті: "Мене позбавили права померти на Батьківщині". Отоді він пішов у наступ! Влада гадала, що, випустивши совєтського дисидента, позбулася клопоту: незручно було втретє ув'язнювати всесвітньо відому людину. А він виявився ще й свідомим українцем. Та ж таки "Свобода": "От ви були російським генералом..." — "Я ніколи не був російським генералом. Я був совєтським генералом, а родом я українець. І приїхав сюди представляти Українську Гельсінкську групу"».

А Петро Григоренко.

Б Левко Лук'яненко.

В Микола Руденко.

Г Іван Світличний.

6. У яких твердженнях ідеться про наслідки Варшавського договору С. Петлюри з Польщею?

А Завершення Другого Зимового походу військ УНР.

Б Підпорядкування захоплених польськими військами територій польській адміністрації.

В Припинення збройної боротьби військ УНР за незалежність України.

Г Розгортання всенародних антибільшовицьких повстань у тилу Червоної армії.

Д Спільний воєнний похід проти більшовицьких військ.

7. Укажіть характерні риси розвитку соціальної сфери за доби «застою».

А Використання «нафтодоларів» для створення нових галузей промисловості, модернізації господарства та розвитку соціально-культурної сфери.

Б Відповідність обсягів виробництва та реалізації товарів народного споживання потребам населення.

В Зростання чисельності робітників у зв'язку з розвитком індустріальних галузей, стрімке зростання міського населення.

Г Неспроможність ефективно розв'язати житлову проблему (низька якість житла, черги на отримання).

Д Однаковий рівень соціального забезпечення селян та мешканців міст.

8. У яких твердженнях ідеться про Михайла Грушевського?

А Ініціював створення (1908 р.), а також був головою Товариства українських поступовців, яке об'єднало більшість українських партій та національно-громадських організацій.

Б Автор праці «Відродження нації» у 3-х томах про події Української революції.

В Голова Української Центральної Ради.

Г Обіймав високі урядові посади в Раді міністрів Української Держави П. Скоропадського.

Д Автор майже 2 тисяч наукових і публіцистичних праць.

Ж Очолював делегацію УНР у переговорах з Німеччиною та її союзниками в Брест -Литовську.

9. Про яку подію повоєнної України йдеться в джерелі?

«...Військо Польське провело виселення нашого населення дуже швидко, оскільки протягом чотирьох годин кожен господар мусив спакувати речі й виїхати з села. У деяких селах, наприклад у селах Криве на р. Сян, Творильчик, Творильне, Студене, Бук, Довжиця, Лішня, Полянки та Жерниця, Військо Польське давало

людям на збори лише дві години. У зв'язку з таким коротким терміном часу на збори населення не мало змоги забрати з собою сільськогосподарські машини (молотилки, зерноочисні машини, січкарні, плуги, борони), предмети домашнього господарства, швейні машини, картоплю тощо. Все це забрало польське цивільне населення разом з Військом Польським до міст Балигород, Сянік, Лісько, Риманів й навіть до Кросна».

10. Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку.

З книги Г. Касьянова «Україна 1991-2007»

«Наступного дня вранішня пленарна сесія Верховної Ради розпочалася з закритого засідання. У перерві журналістам повідомили, що депутати залишатимуться в парламенті, доки не буде ухвалено нову Конституцію. Удень депутати поділилися на кілька робочих груп для обговорення найбільш суперечливих статей: про мову, статус Криму, державну символіку, приватну власність.

О 18:30 розпочалося пленарне засідання, яке відкрило знамениту "конституційну ніч" — з цієї миті майже протягом 14 годин без перерви депутати поіменно голосували по кожній окремій (зі 160) статті Конституції. Для затвердження кожної статті потрібно було не менше 300 голосів. Героєм конституційної ночі став депутат Михайло Сирота, який представляв проект Конституції, запропонований погоджувальною комісією — весь цей час він стояв на трибуні та був змушений за регламентом представляти кожну статтю, коментувати й пропоновані поправки, виголошувати стандартну фразу: "Комісія просить прийняти". Підчас голосування в залі працювали "піаністи" — депутати, яким їх відсутні колеги віддали реєстраційні картки для участі в голосуванні. Був тут і свій "диригент" — лідер комуністів П. Симоненко, який у потрібні моменти подавав своїм колегам знаки не реєструватися. Журналісти, які вщент заповнили балкон Верховної Ради, напружено слідкували за процесом. Усі присутні розуміли історичну вагу подій, що відбуваються.

Протягом ночі до будинку парламенту "підтягалися" відсутні депутати. Близько другої години ночі залу засідань несподівано полишили всі члени уряду, що були за сумісництвом депутатами. їх обурені колеги перервали голосування й поставили питання про позбавлення їх депутатських мандатів. "Прогульникам" довелося повернутися.

Час від часу процедуру монотонного голосування окремих статей переривали спалахи емоцій. О першій ночі було поставлено на голосування статтю про національну символіку. Комуністи категорично повстали проти синьо-жовтого прапора та тризуба. Один з них, явно глузуючи з опонентів, запропонував натомість козацький малиновий прапор, заявивши, що синьо-жовтий назавжди пов'язаний з "колабораціоністами", — обурені праві депутати спробували стягти його з трибуни, і лише зусиллями інших парламентарів вдалося запобігти бійці. Питання про статус Криму (об'єднане зі статтею про символіку в один "пакет") викликало подібну реак­цію — праві дружно скандували: "Область! Область!", тоді як ліві обстоювали республіканський статус автономії. Голосування по цих статтях загрожувало зривом усього заходу, тому було вирішено провести його таємно (за решту статей голосували поіменно). У результаті Україна, будучи унітарною державою, отримала у своєму складі автономну республіку і здобула нарешті конституційне право на синьо-жовтий прапор і тризуб.

Близько 9:00 28 червня в залі засідань з'явився невиспаний, насторожений, але впевнений у собі президент. За кілька хвилин розпочалося поіменне голосування з ухвалення всієї Конституції загалом. На тлі усіх попередніх виснажливих подій його результати були вражаючими — 315 — «за», 36 — «проти», 12 — утрималися, ЗО — не голосували. Коли на табло з'явилися результати голосування, зала засідань вибухнула істеричною овацією, учорашні супротивники в ейфорії розціловувалися та обіймалися, виснажений М. Сирота втирав сльози щастя, а напівживі журналісти полегшено аплодували їм з балкону. Дещо пізніше Л. Кучма нагородив усіх учасників засідання орденами, а хол Верховної Ради прикрасили алегоричною картиною, що символізувала зв'язок поколінь борців за незалежність з учасниками ухвалення Конституції (цей художній кітч адекватно віддзеркалював політичний)».

Дата добавления: 2015-05-23