План вивчення теми. 1. Механізм реалізації регіональної економічної політики держави

1. Механізм реалізації регіональної економічної політики держави.

2. Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів.

Навчальні цілі

Цілями вивчення теми навчальної дисципліни є: закріплення і поглиблення знань слухачів про регіональну економічку політику держави; формування здатності чітко осмислювати нову інформацію та давати її тлумачення; уміння демонструвати розуміння загальної структури дисципліни і зв’язок між її розділами; оволодіння засадами механізму реалізації регіональної економічної політики; розвиток самостійного мислення; вміння чітко виражати свої думки, мати свій погляд на проблему і вміння відстоювати свою точку зору з питань, що стосуються регіональної економічної політики держави.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

1. Механізм реалізації регіональної економічної політики держави

При вивченні першого питання необхідно засвоїти, що регіональна економічна політика держави покликана забезпечувати раціональне використання ресурсного потенціалу регіону і на цих засадах вирішувати соціально-економічні проблеми населення, зменшувати залежність регіонів від центру. У регіональній політиці держави треба враховувати специфічні особливості розвитку кожного регіону, історичні та інші умови їхнього формування. Проблеми удосконалення управління регіонами є надзвичайно актуальними и потребують окремого вивчення з урахуванням головної мети державної регіональної політики - сприяння сталості економічного розвитку.

Регіональна політика держави передбачає поступове вирівнювання існуючих відмінностей між економічними й соціальними рівнями розвитку окремих регіонів, зважаючи на їхні історичні, демографічні, природно-ресурсні й економічні особливості й спрямована на підтримку внутрішньорегіональної і міжрегіональної збалансованості соціально-економічного розвитку й суттєве поліпшення екологічного стану регіонів.

Механізм державного регулювання розвитку регіонів передбачає наявність взаємопогоджуваних елементів:

- нормативно-правової бази;

- бюджетно-фінансового регулювання й селективної підтримки окремих регіонів;

- державних регіональних програм розвитку;

- створення й розвитку спеціальних економічних зон у певних регіонах;

- розвитку міжрегіонального й прикордонного співробітництва.

Нормативно правова база визначає права й обов’язки регіонів у

фінансово-бюджетній сфері; повноваження в керуванні майном; участь у реалізації загальнодержавних і регіональних соціально-економічних програм, порядок створення й використання регіональних фондів, форми соціальної підтримки населення.

Вплив фінансово - бюджетної системи держави на економіку регіонів здійснюється шляхом:

- прямого державного інвестування;

- надання субсидій;

- створення спеціальних фондів для фінансування регіональних програм;

- залучення іноземних інвестицій;

- пільгового кредитування й оподатковування;

- преференцій і напрямків коштів державних позабюджетних фондів;

- формування місцевих бюджетів.

Економічна складова державної регіональної політики передбачає:

- забезпечення економічної самодостатності областей через узгодження загальнодержавних інтересів і економічних пріоритетів з регіональними й місцевими;

- раціональне розміщення продуктивних сил, реалізацію переваг територіального поділу праці;

- створення нової системи управління комунальним сектором економіки;

- стимулювання надходження фінансових ресурсів, приватних інвестицій у найдинамічніші області, здатні прискорити зростання національної і сприяти реструктуризації власної економіки;

- активізацію розвитку депресивних регіонів;

- сприяння формуванню оптимальної структури господарського комплексу, здатної забезпечити найефективніший регіональний розвиток;

- контроль з боку держави за зміною суспільних потреб, за дотриманням загальноекономічних, соціальних пріоритетів, забезпеченням досягнень у сфері науково-технічного прогресу;

- сприяння розвитку регіонального ринку й споживчого сектора економіки регіонів;

- створення різних типів спеціальних економічних зон як засобу стимулювання господарської діяльності в регіоні.

2. Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів

При розгляді другого питання необхідно засвоїти, що державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів має забезпечувати вибір і здійснення тільки оптимальних рішень. Збитки, які приносять необґрунтовані рішення, примножено зростають і породжують низку економічних, соціальних і екологічних проблем.

Суб'єктами, які безпосередньо здійснюють регулювання соціально-економічного розвитку в регіонах, проводять політику держави на місцях, є обласні, районні й міські держадміністрації. Вони забезпечують реалізацію законів України, указів Президента, постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, рішень відповідних представницьких органів регіонального самоврядування. Отже для виконавчої влади — Президента, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств — держадміністрації є інструментом у процесі реалізації законів та інших правових актів.

Для виконання функцій управління територією, реалізації загальнодержавної та регіональної політики в складі місцевих державних адміністрацій створено відповідні економічні служби — управління економіки. Основними завданнями управлінь економіки місцевих державних адміністрацій є: реалізація РЕП на відповідній території; забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку регіону; сприяння проведенню економічних реформ, забезпечення раціонального використання виробничо-технічного та наукового потенціалу регіону, його природних, трудових і фінансових ресурсів; методичне керівництво економічною роботою в регіоні.

У прогнозі економічного й соціального розвитку регіону мають бути відображені:

- аналіз економічного і соціального розвитку за попередній період і характеристика головних проблем розвитку економіки та соціальної сфери;

- стан використання природного, виробничого, науково-технічного й трудового потенціалу, екологічна ситуація;

- прогноз кон'юнктури на ринках основних видів товарів (послуг);

- можливі шляхи розв'язання головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери;

- цілі й пріоритети соціально-економічного розвитку в середньостроковий період та пропозиції щодо заходів для їх досягнення;

- основні показники соціально-економічного розвитку;

- висновки щодо тенденцій розвитку економіки протягом середньострокового періоду.

Державні регіональні цільові комплексні програми спрямовуються на розв'язання найважливіших регіональних проблем, а саме: забезпечення соціальних гарантій для населення регіонів; фінансування будівництва та функціонування загальнонаціональних об'єктів культури, освіти, науки, охорони здоров'я; надання цільової фінансової допомоги окремим регіонам з метою прискорення реформування економіки тощо.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність регіональної економічної політики?

2. Що є об’єктом державної регіональної економічної політики?

3. Як побудовано адміністративно-територіальний устрій України?

4. Які складові елементи механізму реалізації регіональної економічної політики держави?

5. Яка роль державних планів і програм економічного і соціального розвитку регіонів в державному регулювання їх діяльності.

6. Яка роль державної фінансової політики в економічному розвитку регіонів?

7. Які основні функції місцевих бюджетів?

Завдання до самостійної роботи

1. Розкрийте зміст напрямів державної регіональної економічної політики.

2. Охарактеризуйте основні напрямки вдосконалення регіональної структури економіки України.

Термінологічний словник ключових понять

Державна регіональна економічна політика — сукупність організаційно-правових та економічних заходів, здійснюваних державою у сфері регіонального розвитку країни відповідно до її стратегічних і тактичних цілей.

Державна програма економічного і соціального розвитку України — документ, в якому визначаються цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку, засоби та шляхи досягнення їх, формується взаємоузгодження і комплексна система заходів органів законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, спрямованих на ефективне розв'язання проблем економічного і соціального розвитку, досягнення стабільного економічного зростання, а також характеризуються очікувані зміни у стані економіки та соціальної сфери.

Матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування — рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, позабюджетні цільові та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад.

Регіон — частка території країни, територіальний елемент соціально-економічної системи країни.

Регіональна структура економіки — вид структури економіки, який характеризує внесок окремих регіонів (адміністративно-територіальних одиниць, економічних районів і т. п.) у відтворення ВВП.

Режим найбільшого сприяння для іноземних суб'єктів господарської діяльності на території України — режим, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають такі самі права, преференції та пільги відносно мита, податків і зборів, якими користуються підприємці будь-якої іншої країни, котрій надано такий режим.

Спеціальний режим для іноземних суб'єктів господарської діяльності на території України — режим, який застосовується на території спеціальних економічних зон і митних союзів, що в них входить Україна, або встановлений відповідно до міжнародних угод.

Територіальна громада — жителі, об'єднані постійним проживанням у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Баланс грошових доходів і видатків населення — баланс, що відображає обсяг і джерела грошових надходжень, обсяг і структуру грошових витрат населення.

Рекомендована література

[1, 2, 3, 7, 14, 17]

Тема 10. Суспільний сектор економіки як об’єкт державного регулювання

Дата добавления: 2015-05-23