Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Леонідзашкільняк. Методологія історії




техніка, спосіб харчування і т. д.). Зміни цивілізащйного плану, як зазначалося вшиє, є дуже повільними І викликаються "розривом" у структурі (християнство, застосування парової машини тощо).

Такий погляд на суспільство і місце людини в ній постулював методологію розгляду минулого. Бродель, в сутності, зводить дослідження до двох теоретичних понять — "системи" І "моделі", у рамках яких слід шукати місце кожного конкретного прояву людської активності. До цього вчений додавав обов язковий елементі метод вивчення — "синхронізацію" (намагання синхронно прослідковувати зміни тих чи Інших сторін діяльності людей або соціальних структур) [133,65-77].

Застосування методології "глобальної Історії1" виявилося не простим явищем, дуже працехлонним та обтяжливим з фактологічної точки зору, Бродель дав декілька зразків такої історії. Серед них окреме місце посіла 3-томна "Матеріальна цивілізація І капіталізм", яку автор писав 20 роив. І в якій намагався подати синхронний опис всесвітньої Історії у ХУ-ХУ Ш ст. Історик прийшов до висновку, шо зворотнім моментом формування иовочасного капіталізму послужило прагнення людей до створення з допомогою речей зручностей У повсякденному житп: це прагнення змінило світ наприкінці XVIII ст.. давши поштовх розвиткові капіталізму. Дослідник подав докладний опис сошально-скономічних взаємин, включаючи господарство, торгівлю, транспорт, побут, моду тощо різних країн та народів, зауваживши чимало спільних рис. Не випадково другий том пращ він назвав "Ігри обміну", підкресливши "речовий" характер формування капіталістичних суспільних відносин. Нарешті, завершує роботу (3-й том) картина ку.тьтурно-політичних. взаємин, котрі виникли на підставі економічного житія І спричинили ПОБІЛЬШ структурні перетворення, які підготували промислову революцію І перехід до сучасного типу виробництва. Власне у культурі і суспільній свідомості, на думку вченого, проявилися ті особливості формування "матеріальної цивілізації", яку називали також капіталізмом. Тим самим, Бродель підкреслює не стільки економічний ("капіталізм"), скільки більш широкий суспільний ("гшвілізащиний") принцип бачення соціуму, в якому суспільна свідомість посідає рівнозначне, а часом й провідне значення стосовно господарства.

За часів Броделя Школа "Аннали" досягла значних впливів у європейській історіографії. Дослідників приваблювали синтезуючі тенденції методології "анналістів", яка давала можливість більш "об'ємного" погляду на суспільство, позбавленого соціологічного схематизму з його переважною увагою до масових "позалгодських" явищ (стосунків). У працях послідовників Школи більш відчутним був "людський" вимір Історії. У 50-х роках зусиллями вчених Школи була опублікована 7-томна "Загальна Історія цивілізацій" (за ред. М.Крузе), яка послужила підставою для підготовки шильних підручників з Історії. Цпвілізаційна термінологія увійшла у широкий вжиток. Синтезуючого погляду на історію дотримувалися численні французькі Історики, серед яких Е.Лабрусс, П.Губер, П.Шоню. "ранній" Е.Лс Руа Ладюрі та ін.

Проте, шІвілІзащйна історія усе ж розглядала історію у сошолопзованих термінах, яю надавали перевагу масовим явищам і їх відображенню у свідомості. Націленість на людину у ц суспільних проявах


Розділ 7. Теоретична історіядр. угої половини XX ст.

давала, у підсумку, "збірну", "колективну" людину, яка значно відрізнялась від окремої особистості. Це був якби погляд "збоку", в той час, як світову філософію І науку все більше приваблював внутрішній світ окремої особистості. Представники Школи друкували багато дослідницьких праць, на сторінках своїх часописів і збірників надавали можливість висловлювати думки прихильникам Інших наукових шкіл. Поряд Із схвальними відгуками, лунали й критичні міркування, яю торкалися труднощів "охоплення" усього комплексу питань "цивілізації". Здебільшого історики обмежувалися вивченням окремих сторін сустльного розвитку — соціально-економічпих або культурно-духовних. Поступово центр ваги переміщувався у сферу соціальної психології, який змушував концентрувати увагу на відбитті суспільних явищ у свідомості окремої людини. Спори 60-70-х років навколо дальшої долі синтезуючої історії на Заході поділили дослідників на три великих табори (течій І напрямків було значно більше): (1) прихильників дальшої сшєнтизації історії І перетворення ії в строгу науку за зразком природничих, (2) дослідників, ям прагнули наблизити історію до окремої людини І наполягали на "особливому" статусі Історії серед інших наук. (3) прибічників "індивідуалізації" Історії та її зближення з літературою і мистецтвом. Далі ми послідовно розглянемо їхні теоретичні міркування.

2.3."Нова наукова Історія"

Термін "нова наукова Історія", як нам представляється, доцільно застосувати до ряду зближених методологічно нових течій у західній Історіографії і теорії Історії, котрі беруть початок від 60-х років. їхньою спільною рисою є прагнення посилити науковий характер Історії, залучивши;шя цього методи і здобутки Інших наук, передусім соціальних, психології І математики.

Складання нової парадигми Історії відбувалося у складних умовах філософсько-наукових пошуків, пов'язаних з намаганнями визначити рол^, науки у сучасному світі. При цьому бралися до уваги висновки Т.Куна щодо Історичної змінності наукових парадигм (див. параграф І цього розділу), поширення структуралізму, успіхи нової науки Інформатики і початки комп'ютеризації, здобутки конкретних наук, таких як соціологи, психологія, лінгвістика тощо. Нове покоління істориків, яке прийшло в науку після війни, було більш вразливим щодо нових тенденцій наукового пізнання, краще підготовлене до сприйняття нових ідей. Традиційна європейська та американська історіографії, які оберталися переважно навколо політичної Історії, не задові лшяла інтелектуальних, потреб молодої генерації', тим більше, що політична тенденційність такої літератури була відчутою. Тому й виник рух до пошуків нових концепцій Історії та ії методолога, котрі б відзначалися більшою строгістю наукових методів І здобутих висновків. З цього руху у 60-70-х роках виникло декілька впливових Історичних напрямків, яла заліпили Історію з Іншими науками, але віддалили від самої... Історії, поставили тд сумнів сам термін "історична наука", замінивши його "історичними науками".





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 312; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.