Питання й завдання. 1. Назвіть імена диктаторів, що очолювали тоталітарні режими в 1920-30-ті рр

I. Для перевірки знань

1. Назвіть імена диктаторів, що очолювали тоталітарні режими в 1920-30-ті рр.
2. У яких країнах у 1920-30-ті рр. були встановлені тоталітарні режими?
3. Назвіть три основних типи політичних режимів.
4. Хто був основоположником «наукового соціалізму»?

II. Для систематизації навчального матеріалу

1. Визначте загальні риси тоталітаризму.
2. Які риси є характерними для авторитарного режиму?
3. Назвіть характерні ознаки демократичного режиму.
4. Коли і як відбувалося утворення комуністичних партій?
5. Якими були основні програмні цілі комуністичних партій?
6. У чому полягали подібність і відмінність між фашизмом і націонал-соціалізмом?

III. Для обговорення в групі

1. Як Ви думаєте, за яких надзвичайних умов виникають тоталітарні режими?
2. Проаналізуйте, як виявляється тоталітаризм в економічному житті, політичному житті, ідеології.
3. Чому, на Ваш погляд, всі тоталітарні режими рано чи пізно приречені на крах?
4. Як Ви вважаєте, чому компартії США, Великобританії, деяких інших західних країн не мали суттєвого впливу в своїх країнах?
5. Як Ви вважаєте, чи підтверджує практика історичного розвитку життєздатність комуністичних ідей?

IV. Робота з історичними термінами і поняттями

Поясніть терміни і поняття: «авторитаризм», «тоталітаризм», «терор», «фашизм», «комунізм», «партія», «пролетаріат», «нацизм»./p>

V. Творчі завдання

1. Як Ви вважаєте, наскільки сумісні тоталітарні режими і ринкова економіка (на прикладі сучасного Китаю)? Як довго може продовжуватися таке сполучення?
2. Прем’єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер у 1983 р. в одному зі своїх виступів говорила: «Мені здається, що марксисти існують тільки для того, щоб розподіляти в суспільстві матеріальні цінності, створені іншими».
— Як Ви ставитесь до цього висловлювання відомого британського політика?
3. Які уроки, на Вашу думку, повинно винести людство з історії тоталітарних режимів?

§ 14. Революції 1917 р. Громадянська війна в Росії
(частина I)

1. РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЙ 1917 р. В РОСІЇ

1.1. Передумови революційної кризи 1917 р. Початок революції

У Росії залишалось багато невирішених проблем. Одним з найболючі-ших з них було аграрне питання, сутність якого полягала у збереженні поміщицького землеволодіння, малоземеллі та безземеллі селян.

Загострювалось національне питання. Політика великодержавного шовінізму викликала піднесення національно-визвольного руху в імперії.

В країні зберігався абсолютизм, незважаючи на спроби закласти підвалини конституційної монархії. Правлячі кола Росії виявляли неспроможність вирішити складні проблеми, що стояли перед країною. Відсутність розвинених демократичних традицій, відносно невисока політична вага промислово-фінансової буржуазії не давали надії на соціально-політичний прогрес.

Перша світова війна вкрай загострила всі проблеми в Росії. Країну виснажували величезні воєнні витрати. Порушувалася робота транспорту та підприємств. Катастрофічно зростала інфляція. Нестримно підвищувалися ціни, величезних масштабів досягала спекуляція товарами. У середині лютого уряд прийняв рішення про запровадження в Петрограді карткової системи розподілу продуктів. У столиці почалися «хлібні» бунти.

Невдачі на фронті, помножені на економічну кризу та значне погіршення добробуту населення, за умов нездатності уряду вирішувати наростаючі проблеми призвели до активізації радикальних сил у суспільстві.

Революція почалася 23 лютого 1917 р. (за новим стилем — 8 березня). У цей день серед жінок, які стояли на морозі в чергах, щоб отримати хліб, виникли заворушення. Демонстрації переросли у зіткнення з поліцією. 24 лютого страйк охопив у Петрограді 200 тис. чоловік, а 25-26 лютого він став фактично загальним. До економічних вимог додалися політичні. На бік страйкуючих почали переходити солдати Петроградського гарнізону.

Повсталі солдати разом з робітниками захоплювали вокзали, урядові установи. Були захоплені Арсенал, поштамт, Петропавловська фортеця.

За пропозицією меншовиків 27 лютого була організована Петроградська Рада. Її очолили меншовик М. Чхеідзе і трудовик (з березня — есер) О. Керенський. 1 березня 1917 р. Петрорада затвердила перший революційний наказ. У документі було підтверджено підпорядкування військових частин Раді робітничих і солдатських депутатів. Наказ підтверджував рівні права солдатів і офіцерів поза службою, надав амністію політв’язням, відновлював усі політичні права і свободи, скасовані за воєнних часів. Було оголошено про необхідність виборів до Установчих зборів.

Дата добавления: 2015-05-23