КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Перша світова війна
Після вбивства ерцгерцога Фердинанта в Сараєво розпочалася війна між двома ворожими блоками: Антантою та Троїстим союзом. Російська імперія маючи власні інтереси на галицькі землі, і як повноправний член Антанти вступила у війну із Австро-Угорщиною. Волинь як буферна зона стала полем жорстоких боїв. Місцевих жителів довелося евакуювати у Ростовську область. Тимчасове переселення далеко не завжди було добровільним. Виселяти смиківців доводилося силою. Дехто все ж залишився на час війни (таких було одиниці), тому військові події досі залишилися в пам’яті народу. Швидка мобілізація і талант полководця О. Брусилова допомогли достатньо швидко зайняти всю Галичину, Буковину. Однак з часом автро-угорці оговталися і змогли відкинути ворога на кілька сотень кілометрів, зайнявши і деякі землі Волині, в тому числі і Смиків. Така демаркаційна лінія залишалася до 1916 року. Однак росіяни не могли більше тримати натиску австрійських, «окопна війна» не давала хорошого ефекту. Це прекрасно розумів О. Брусилов, тому запропонував блискавичний план. Завдяки якому вдалося за кілька днів відкинути ворога на сотні кілометрів. В історії ця операція отримала назву Брусиловський прорив. Опісля фронт на кілька років стабілізувався. 1 липня 1916 року о 13:00 планувалося розпочати операцію. 7 піхотна дивізія повинна була наступати по лінії Боремель - Голятин (зараз Горишнє) в напрямку річки Липи, аби відрізати австрійське військо від будь-яких переправ. По лінії Колодежі – Кундзіволя (зараз одна з історичних частин села Новий Тік) діяла 10 піхотна дивізія. Вже 2 липня росіянам вдалося зайняти Губин, Пустомити, Звиняче, на лінії Новий Тік – Боремель австрійське військо досі тримало оброну. 4 липня 7 піхотна дивізія змогла зайняти Боремель, Шибин, Смиків, Жабче і відкинути ворога на південний берег Липи. 10 піхотна дивізія взяла Ковбань, Сахалін, Жабче і відкинула ворога на південний берег Липи в районі сіл Голятин та Новостав. Із сходу в районі Гумнища 101 піхотна дивізія форсувала Стир. 4 липня відбулася одна із незначних битв на території Смикова на межиріччі Дежи і Липи. До того 7 піхотна дивізія змогла відкинути ворога на південний берег Дежі. Австрійські війська (деякі частини 46 австрійської дивізії) відступили, однак їм на підмогу з Липи (можливо, Смоляви) підійшла підмога. Російські війська, мабуть, не очікували такої ситуації. Перейшовши моста через Дежу в районі Смикова, вони («брусиловці») не відступили назад. Генерал-майор Надєжний (головнокомандуючий 7 піхотної дивізії) розуміючи чисельну перевагу австрійського війська, вирішив вдатися до армійського маневру. Дивізія, наблизившись впритул до ворога, розсіялась на три частини, аби вдарити ворога з тилу. Дві частини, одна з боку Сахаліна, а одна з боку Шибина – в тому числі й артилерія із 16 батареями, підійшли до Липи. Основна частина дивізії хитрим маневром відступила назад до Дежі. Росіяни з тилу розпочали артилерійський обстріл австрійського війська, видно, ворог не очікував такого. Та ще й наступ з тилу змусили австрійців запанікувати. Допоки вони вирішували, що робити, росіяни атакували і з фронту. Обстріл перейшов у жорстоку різанину, основною зброєю стали шаблі та пістолети. За найменших затрат вдалося взяти висоту у Смикові. Дехто із австрійців зумів утікти, інша частина добровільно здалася. На південному березі Липи частини 46 австрійської дивізії трималися досить завзято, однак все ж таки 8 липня 7 піхотна дивізія зуміла переправитися через Липу, зі сходу 101 піхотна дивізія форсувала Стир в районі сіл Перемиль, Гумнище. Форсування було досить складним, і ввечері 7 липня під прикриттям артилерійського вогню 101 та 10 піхотній дивізії вдалося переправитися біля Вербня та Пляшеви. Вже 8 липня 7 піхотна дивізія зайняла Лобачівку. До 15 липня вдалося відкинути ворога в напрямку Львова за лінію Сокаль-Броди. Такий фронт залишися до кінця війни. Опісля закінчення боїв люди почали повертатися додому. Значна частина емігрантів так і залишилася на чужих територіях. Багато корінних смиківців живе в Ростові, Архангельську та інших містах Росії. Дехто з них приїздить на батьківщину. Нещодавно мали гостей з Архангельська, які приїхали цілою сім’єю аби навідати могили своїх рідних. Яке було їхнє здивування, коли вони побачили не той величний Смиків, про який їм розповідали їх бабусі і прабабусі. Про давні події свідчать лише численні знахідки патронів, гільз, та інших предметів бойового призначення….
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 500; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |