Тема: Визначення вмісту цитохромів Р450 та b5 в мікросомальній фракції печінки щурів за їх спектрами поглинання

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4

Висновок

ЛІТЕРАТУРА

1. Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М.. «Біологічна хімія», Х., 2000.

2. Губський Ю.І., «Біологічна хімія», Київ-Тернопіль, 2000.

3. Строев Е.А., «Биологическая химия»,Москва,1986.

4. Ленинджер А. Биохимия.- М.: «Мир».- 1974.- 957 стр.

6. Страйер Л. «Основы биохимии» – М. Мир, 1985. – т. 1-3.

(4 годин)

Мета: навчитися визначати вміст ферментного білку в очищеному білковому препараті за спектрами поглинання.

Теоретичні відомості

Білки, як біологічно активні речовини, відіграють важливу роль в життєдіяльності клітин живої матерії.

Білки відносяться до органічних сполук, високомолекулярних природних полімерів, що складаються з одного або кількох поліпептидних ланцюгів, кожен з яких має біля 100 a-амінокислотних залишків, ковалентно пов¢язаних між собою. Всі білки незалежно від їх функції побудовані з 20 амінокислот, розташованих в різній, але специфічній для кожної білкової молекули послідовності. До складу білків, крім амінокислот, входять вуглець, водень, азот, кисень, сірка.

Білки діляться на прості та складні.

Прості білки при гідролізі утворюють тільки амінокислоти. Такі білки містять 50% атомів вуглецю, 7% атомів водню, 23% атомів кисню, 16% атомів азоту та 0,3% атомів сірки.

Складні білки при гідролізі утворюють, крім амінокислот, органічні або неорганічні сполуки. Небілкова частина складного білку називається простетичною групою. Білкова молекула в нативному стані має характерну для неї просторову структуру (конформацію), на основі якої проводять класифікацію білків. Складні білки класифікують також в залежності від хімічної природи їх простетичної групи.

В залежності від конформації білки можна розподілити на два основні класи фібрилярні та глобулярні.

Фібрилярні білки складаються з паралельно розташованих поліпептидних ланцюгів і утворюють витягнуту ниткову молекулу - поліпептидні ланцюги таких білків розташовані паралельно один одному вздовш однієї осі. Це стійкі, нерозчинні в воді та слабких сольових розчинах органічні сполуки.

До них відносяться основні структурні елементи сполучних тканин вищих тварин, коллаген сухожилля, тканина кісток, a - кератин волосся, шкіри, нігтів, пір¢я, фіброїн шовку, міозин м¢язів та ін.

Глобулярні білки мають мають кулясту, еліпсоїдну або овальну форму молекул. Їх поліпепдитні ланцюги щільно скручені в компактні структури.

Більшість глобулярних білків розчиняються в воді і легко розпадаються. До глобулярних білків відносяться майже всі ферменти, білки молока, деякі гормони, антитіла, транспортні білки (альбумін сироватки, гемоглобін);

Проміжний клас білків – це подібні до фібрилярних білків довгі ланцюговидні структури, розчинні в водних сольових розчинах.

Молекулярна маса білкових молекул може коливатися від 6000 до 1000000 і вище одиниць молекулярної маси (дальтон). Дальтон це назва одиниці молекулярної маси білків.1 дальтон дорівнює масі 1 атома водню, тобто 1 дальтон=1,67×10^-24 г

Поняття атомної маси ввів Джон Дальтон у 1803 році. Одиницю вимірювання атомної маси спочатку прирівнювали до маси атома гідрогену (Н). Це була т.з. воднева шкала.

1906-го року науковці перейшли на кисневу шкалу, за якою за одиницю атомної маси приймали 1/16 частину атомної маси оксигену.

Сучасна атомна одиниця маси виражається через масу ізотопу вуглецю (¹²C) і дорівнює 1/12 маси ізотопу вуглецю з масовим числом 12 (т.з. вуглецева шкала).Рекомендована до застосування з 1961 року.

Встановлені чисельні значення атомних одиниць маси дорівнюють:

1 а.о.м = 1 u ≈ 1.660538782×10⁻²⁴ г.

Дата добавления: 2015-05-23