КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
П Л А Н. Тема. Групи методів навчання за характером пізнавальної активності учнів
Тема. Групи методів навчання за характером пізнавальної активності учнів. Х і д у р о к у Пізнавальної активності учнів. Тема. Дидактичні ігри. Групи методів навчання за характером Х і д у р о к у Тема. Повторення вивченого. Мета. З’ясувати як учні засвоїли методи навчання, їх класифікацію та характеристику окремих методів. Розвивати навички роботи за підручниками. Виховувати почуття товариства. Обладнання: підручники Баранова, хрестоматії.
І. Організація групи. ІІ. Повторення вивченого матеріалу. 1. Фронтальний опит. – Що таке МН? – Від чого залежить вибір МН? – Що таке прийом навчання? – Наведіть при клади цікавих прийомів і методів у роботі педагогів-новаторів. – Історичний підхід до вибору і розвитку МН. – Пирогов М.І. про МН. – Класифікація МН. – Які вимоги до МН? 2. Перевірка самостійно опрацьованого матеріалу та доповнення вчителем. – Що таке словесні МН? Вимоги? Розповідь? Пояснення? Бесіда? (види, вимоги Робота з підручником. – Дайте характеристику наочних методів МН. – Наведіть види, спостережень? демонстрація? ілюстрація? – Назвіть види вправ. – Яка методика проведення вправ? 3. Робота по хрестоматії Полянського с. 347-355 – К.Д.Ушинський – Л.Н.Толстой – Я.А.Коменський 4. Робота з опорними схемами «Проблемне навчання».
ІІІ. Домашнє завдання: конспект по хрестоматії. ІV. Підсумок.
Мета. Познайомити з класифікацією МН за характером пізнавальної діяльності учнів. Розвивати навички працювати з підручником. Виховувати інтерес до вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник Баранова, схеми «проблемне навчання» додаток до роботи «Проблемне навчання».
І. Організація групи. ІІ. Актуалізація опорних знань. 1. Ущільнений опит (Перевірка конспектів!) а). письмові відповіді. – Бесіда, її види, вимоги. – Розповідь, її структура, вимоги. – Поняття про словесні МН, вимоги. б). робота коло дошки. – Класифікація МН. в). фронтальний опит. – Що таке наочні МН? – Перевага наочних МН. – Види спостережень. – Вимоги до екскурсії – Чим відрізняється демонстрування від ілюстрування? – Вимоги до демонстрування. – Які форми відносяться до практичних МН. – Види вправ. 2. Підсумок.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Мотивація. Запис теми по плану. 1. Характеристика репродуктивних та пояснювально-ілюстративних методів. 2. Методи проблемного викладу. 3. Характеристика частково-пошукових МН. 4. Дослідницькі МН. 5. Дидактичні ігри. 2. Робота за підручником Баранова с. 115-118. За характером пізнавальної д (активності) учнів МН підрозділяються: – репродуктивні; – пояснювально-ілюстративні; – методи проблемного викладу; – частково-пошукові; – дослідницькі. До репродуктивних відносяться методи, коли форма оволодіння навчальним матеріалом ґрунтується на відтворюючій функції пам’яті. Частіше застосовують при повторенні Р.М. підвищують міцність знань, розвивають механічну пам’ять. Пояснювально-ілюстративні МН знаходять застосування при вивченні нового матеріалу (пояснення, розповідь, бесіда, опис та інш.) Вони складаються з 2 частин: теоретичної та ілюстративної (роз’яснення як словесні так із допомогою наочних посібників. Тобто і: правильне співвідношення, т. як перевага теоретичного матеріалу веде до труднощів засвоєння («високий рівень труднощів» – чий це принцип? (Занкова) Якщо переважає ілюстративна частина, тоді навчання стає легким, доступним, але можуть запам’ятовуючи факти не глибоко засвоїти теорію. Методи проблемного викладу. Проблемне навчання є засобом керівництва активно-пізнавальною діяльністю учнів, яка має позитивний характер. Методика роботи: 1. створюється проблемна ситуація; 2. організація пошуку рішення; 3. аналіз. Наприклад: 1) Н2О – вода Н2 – піддержка горіння О – горить – Чому не горить вода? 2) – Як урівняти яблука? (рівна кількість) 18 14 16 - 2 + 2
Перевага: – високий рівень пізнавальної д (активності) – розвиток творчого мислення. Недоліки: – багато часу затрачуємо (невелика віддача); – здобувається невелика кількість матеріалу; – не всі учні приймали участь, можуть вирішувати. Висновок: – Застосовувати тоді, коли можуть вирішити проблему. – Коли виникають проблемні ситуації? с. 117
Частково-пошукові методи навчання На окремих етапах навч. учні залучаються до пошукової діяльності. Суттєве завдання евристичного характеру учні використовують не від початку до кінця, а лише частково, на окремих етапах. , що робить? – повідомляє нові знання за допомогою евристичної бесіди; – включає окремі проблемні питання. Ці методи пов’язані з іншими, особливо з пояснювально-ілюстративними. Перевага: – підвищує пізнавальну активність учнів; – привчає до самостійності мислення та творчості.
Дослідницькі методи навчання. Учні під керівництвом виконують окремі дослідницькі завдання та роботи: вивчення ґрунту, самостійне спостереження (t°, в річки). що робить? – самостійно визначає проблему, вчиться бачити її в навколишньому; – здійснює самостійну пошукову роботу; – засоби наочності є для учня головним джерелом дослідницької д (спостереження, експеримент, зарисовки, лабораторні роботи та інш.) Усвідомивши проблему, формулює і розв’язує її – будує гіпотези, виробляє план пошуку, вивчає факти, порівнюючи та узагальнюючи, робить висновки. Пізнавальна самостійність і активність учнів є максимальною.
Дидактичні ігри. Гра – найважливіший вид діяльності, форма організації життя, ведучий МН, т.я. він відповідає фізіологічним та психологічним особливостям молодших школярів. Це засіб різнобічного розвитку, т.я. застосовується у всіх сферах навчання, праці, фізкультурі, побуті, відпочинку. Особлива роль належить дидактичній грі – навчальній. Особливість її в тому, що в ігровій формі діти опановують (засвоюють) навчальний матеріал, тобто пізнавальна діяльність з’єднується з ігровою.
Структура дидактичної гри: 1. навчальний програмний зміст; 2. розумова задача; 3. правила (умови) 4. ігрові дії. Дидактичні ігри передбачені програмою для роботи з 6-річками по всім предметам. Педагоги-новатори керуються в роботі таким принципом – навчати граючись.
Приклади: дидактичної гри.
ІV. Домашнє завдання. Конспект, Баранов с.115-118; Болотіна с. 258-260.
V. Підсумок уроку.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 364; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |