Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Використання принципів DCFR при дослідженні категорії «конфлік інтересів» у національній цивілілстиці




 

Застосування міжнародних норм та стандартів до формування національного законодавства є необхідним елементом у законотворчій та юридичній практиці. Особливо це стосується цивілістичного понятійного апарату, адже від цього залежить якість забезпечення суб’єктивних прав учасників цивільних відносин правовідносин та ефективності їх захисту на терирорії нашої держави та за її межами. У звязку із цим В.М. Баранов слушно зазначає, що наразі гостро стоїть завдання створення єдиної ієрархії законодавчих дефініцій як на національному так й міжнаціональному рівнях [1, с. 66].

У цивільному матеріальному та процесуальному галузях законодавства на рівні з категорією «субєктивне цивільне право» автивно використовується поняття «інтерес», або «охоронюваний законом інтерес» (ст. 15 ЦК України; ст. 1, ст. 15, ст. 234 ЦПК України та ін.). Легальне визначення цього терміну з’явилось у національному законодавтсві у 2004 році. Так, згідно до положень Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), охоронювані законом інтереси визначені як інтереси певної особи (або групи осіб), які спираються на закон або випливають з інших правових норм і охороняються державою на рівні права.

Аналіз правової доктрини свідчить про полісемантичнвість категорії «інтерес». Так, відповідно до позиції С.В. Михайлова, «інтерес» є потребою суб’єкта, що має владний характер та проявляється в діяльності з установлення, зміни, припинення, захисту суб’єктивних прав та обов’язків у правовому відношенні із використанням юридичних засобів для досягнення поставлених цілей [2, c. 88]. Окремі дослідники використовують цей термін як основний критерій при розмежуванні приватних і публічних засад у правовому реґулюванні певних суспільних відносин [3, c. 249].

Розвиток суспільних відносин зумовлює ускладнення понятійного інстртрументарію, спрямованого на визначення певних правових явищ при регулювання суспільних відносин. Зокрема, у новітньому антикорупційному законодавстві використовується термін «конфлікт інтересів». Згідно до положень ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI, конфлікт інтересів – суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких ій осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. Конфлікт є досить поширеним та складним поняттям, адже зустрічається майже в усіх сферах житті. Так, за слушною позицією

В.П. Казіміренко, конфлікт є зіткненням поглядів, інтересів, позицій та ін., що супроводжується конфронтацією, супенрицтвом, конкуренцією чи протиборством його учасників [4, с. 335].

Ураховуючи стрімку динаміку розвитку договірних зобов’язань на практиці, уважаємо, що використання цього терміну у змісті конкретного договору сприятиме попередженню порушень суб’єктивних прав та обовязків сторін. Зокрема, це стосується алеаторних комерційних цивільних договорів (поставка, лізинг та ін.). Раціональність цієї позиції підкреслюється положеннями п. 6:109 DCFR, які закріплюють принцип конфлікту інтересів щодо інституту представництва та правочинів [5].

Більшість сучасних нормативно-правових атків мають приамбулу або статтю із загальними положеннями що спрямовані на визначення основних понять щодо їх тлумачення. Ураховуючи поширеність та складність цивільних відноси вважаємо, що ЦК України як провідний акт цивільного законодавства також потребує наявності такої норми. Тож проиймаючи за основу позицію, яку використав законодавець при формуванні норм Податкового кодексу України (ст. 14), пропонуємо доповнити зміст ЦК України ст. 10-1 із назвою «Визначення понять».

Одним з термінів, який має визначатись сучасним цивільним законодавством має бути «конфлікт інтересів». Враховучи легальну та доктринальну позиції до його визначення уважаємо, що конфліктом інтересів є розбіжність поглядів щодо особистих немайнових або майнових аспектів, їх конкуренція стосовно певного охоронюваного законом інтересу у договірних або недоговірних зобов’язаннях, що може оказати вплив на їх зміст або форму.

Перспектива подальших досліджень вбачається у дослідженні майнових відносин за участю юридичних осіюб приватного права та правового інструментарію їх забезпечення.

 

Література:

1. Баранов В.М. Законодательная дефиниция как общеправовой феномен / Законодательная дефиниция: логико-психологические, политико-юридические, морально-психолдогические и практические проблемы: Материалы Международного «круглого стола» / Под ред. В.М. Баранова, П.С. Пацуркивского, Г.О. Матюшкина. – Нижний Новгород: Нижегородский исследовательский научно-прикладной центр «Юридическая техника», 2007. – 1456 с.

2. Михайлов С. В. Интерес как общенаучная категория и ее отражение в науке гражданского права / С. В. Михайлов // Государство и право. – 1999. – № 7. – С. Голубцов В. Г. Сочетание публичных и частных начал в регулировании вещных отношений с участием государства / Голубцов В. Г. - [2-е изд., испр. и доп.]. – СПб.: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2005. – 249 с. 86 – 92.

3. Казміренко В.П. Конфлікт / Юридична енциклопедія: В 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: «Укр. енцикл.», – Т.: К – М. – 2001. – 792 с.

4. Principles,Definitions and Model Rules of European Private Law/ Draft Common Frame of Reference (DCFR) – [електронний ресурс]. – режим доступу: http://ec.europa.eu/justice/contract/files/european-private-law_en.pdf

 

Некіт Катерина Георгівна,

к.ю.н., доцент кафедри цивільного права

Національного університету «Одеська юридична академія»




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 389; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.