Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Теорія „політичного поля”




Теорія „раціонального вибору”.

Соціально-психологічна концепція.

Концепції вивчення виборчої активності громадян

Електоральна соціологія – галузь соціологічної науки, яка займається вивченням політичної взаємодії суб’єктів суспільства шляхом аналізу механізмів їх політичної участі в житті соціуму, умов та особливостей об’єднання в політичні групи, політичної презентації інтересів у владній боротьбі тощо.

Предмет електоральної соціології – електоральна поведінка виборців, які делегують свої законодавчі права обмеженій кількості своїх представників.

Об’єкт – процес обрання представників законодавчої влади у демократичних суспільствах.

Соціологічна концепція. Наголошує на безпосередній залежності виборчої поведінки електорату не від переваги політичних чи ідеологічних платформ, програм, а від належності виборців до певних великих соціальних груп (розмежування між містом і селом, центром і периферією, між представниками різних професійних груп, між представниками різних соціальних класів, верств населення).

Зосереджує увагу на опосередкованому впливі на політичні уподобання „маргінальних” для політичних процесів чинників – сім’ї, духовних цінностей, найближчого оточення.

Згідно з нею кожен виборець голосує за партію, яка, на його думку, може бути найкориснішою для нього (меркантильні інтереси).

Пояснює електоральні уподобання виборців, особливості реалізації політичної влади у контексті відносин „домінування – підкореності”. Центральними у ній є поняття соціального простору та політичного поля.

Соціальний простір – продукт людської діяльності, що є сукупністю суб’єктів, які становлять суспільну цінність, а також сукупністю певних об’єктивованих взаємин між індивідами.

Індивід у соціальному просторі має певний статус, закріплений за допомогою „соціального капіталу” (сукупність потенційно важливих рис: характер людини, її соціальний статус, культурний потенціал).

Індивіді, які володіють максимальною сукупністю соціальних капіталів, завжди намагаються впливати на життєдіяльність людей. Домінування реалізується у формі легітимного бачення соціального світу, за утвердження якого (різного для різних суспільних груп) у межах політичного поля точиться суспільна боротьба.

Політичне поле – проекція соціального простору на взаємодію суб’єктів влади. Об’єднання людей у політичну спільність стає можливим завдяки існуванню так званої докси (грец. doxa – думка, уявлення) спонтанної згоди з повсякденним політичним порядком. Саме вона є чинником, що об’єднує великі групи людей у політичні спільноти, сенс яких полягає у послідовному використанні сприйнятої докси як інструменту політичної боротьби.

Однак навіть система політичної демократії, що проголошує широкі можливості реалізації владного потенціалу кожного виборця, не може повністю реалізувати ці настанови. Спричинено це неоднаковими суспільними капіталами, якими володіють виборці, що надає перевагу вузькому колу „професіоналів”. Саме вони реалізують потенційні можливості окремої соціальної групи у просторі політичної боротьби, і саме їм делегується сукупність владних прав виборців.

 

I. Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення

1. Що є предметом вивчення соціології політики?

2. Які ви знаєте класифікації партійних систем7

3. Назвіть основні типи і форми держав в історичному огляді.

II. Виберіть правильну відповідь:

1. Соціологія політики:

а) досліджує людину в соціальному середовищі;

б) аналізує політичне життя з точки зору людини як суб’єкта суспільства;

в) аналізує політичне життя.

2. Хронологічні рамки становлення сучасного етапу соціології політики:

а) поч. XIX ст. – 20-ті роки XX ст.;

б) сер. XIX ст. – 20-ті роки XX ст.;

в) друга половина XIX ст. – 20-ті роки XX ст.

3. Основними елементами проблемного поля соціології політики є:

а) аналіз політичного процесу, соціальна стратифікація;

б) аналіз політичного процесу та його матеріальної основи, соціологічний аналіз механізму влади, політична стратифікація;

в) соціологічний аналіз механізму влади, політична стратифікація.

4. Виберіть параметри, які впливають на ставлення до влади з точки зору політичної стратифікації:

а) ранг партійної та державної ієрархії;

б) партійна належність та політична свідомість;

в) правильно все вище викладене.

5. „Електорат” з латинської перекладається як:

а) політики;

б) виборці;

в) люди.

III. Сформулюйте визначення понять:

ü Політика;

ü Електорат;

ü Політичне поле;

ü Соціальний простір;

ü Тоталітаризм;

ü Авторитаризм;

ü Демократія;

 

 

IY. Напишіть реферат на одну із запропонованих тем

· Громадянське суспільство як об’єкт соціології політики.

· Політичні партії в виборчому процесі.

· Електоральна поведінка в сучасній Україні: тенденції розвитку.

· Соціологічні дослідження виборчої поведінки: тенденції розвитку.

 

Рекомендована література

· Соціологія. Підручник. За редакцією В.Г.Городяненка. -К., 2005, с.279-290.

· Соціологія.Підручник. за ред.. В.М.Пічі. – Львів, 2000, с.145-164.

· Подольська Е.А., Подольська Т.В. Соціологія: 100 питань – 100 відповідей. – к., 2009, с. 288-300.

· Танчин І.З. Соціологія: Навч.посіб.- К., 2008, ст. 272-288.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 2538; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.