Тема 1.2. Соціологія менеджменту та праці

Власність – соціологічна категорія, яка охоплює низку підсистем суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, психологічних тощо), які прямо та опосередковано стосуються привласнення предметів природи у процесі праці та привласнення матеріальних і духовних благ.

Економічна активність” – вияв індивідуальності, самореалізації особистості у сфері виробництва обміну та споживання, рівень її економічної взаємодії із зовнішнім середовищем.

Економічні соціальні ролі – виконувані соціальними суб’єктами функції, які визначаються їх місцем у системі економічних відносин, пануванням певного типу економічних відносин.

Економічний інтерес – усвідомлена економічна потреба людини, груп, спільнот, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності.

Економічне мислення – погляди та уявлення, породжені практичним досвідом людей, їх участю в економічній діяльності тощо.

У процесі пізнання реальних причин, корінних стимулів економічної діяльності й економічної поведінки людей використовують категорію „економічний інтерес”.

У взаємодії між собою, особливо щодо розподілу і споживання економічних ресурсів, суб’єкти дбають передусім про власні економічні інтереси, задовольняють свої потреби.

У суспільстві, що перебуває на стадії трансформації, постійно відбувається інституціалізація економічних поглядів, утвердження економічних ролей і норм поведінки. Це пов’язано з утворенням нових організаційних структур, посад. Наприклад, у середині 90-х років в Україні з’явилися нові економічні ролі, натомість відійшло багато колишніх.

Аналіз економічних ролей різних соціальних суб’єктів потребує з’ясування категорії „економічна активність”.

Економічна соціологія послуговується і загальнонауковими категоріями, однією з яких є категорія „власність”.

Соціальний аспект власності розкриває процес утворення і розвитки класів, взаємодію між ними залежно від відношення до засобів виробництва, способів отримання певної частки суспільного багатства. Складовими власності є відносини володіння, розпорядження і користування. Володіння характеризує належність об’єкта власності конкретному суб’єкту, фактичне панування суб’єкта над об’єктом власності.

Розпорядження – це здійснюване власником або делеговане ним іншим економічним суб’єктам право прийняття управлінських рішень з приводу функціонування і реалізації об’єкта власності. Користування – процес виробничого застосування і споживання корисних властивостей об’єкта власності, створених за його участю благ.

I. Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення

1. Що розуміється під економічною соціологією?

2. Які питання соціальної політики є в центрі уваги економічної соціології?

3. Які структурні елементи містить економічна сфера?

I. Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення

:

1. Відносини і взаємодія соціальних груп і індивідів, що мають різне соціально-економічне становище в суспільстві, називаються:

а) соціальною сферою;

б) соціологічною сферою;

в) економічною сферою.

2. Як самостійна наукова дисципліна економічна соціологія почала формуватися завдяки старанням соціологів:

а) Вольтера, Тюрго, Кондорсе;

б) Смелзера, Парсонса, Девіса;

в) Конта, Спенсера, Сміта.

3. Теорія економічного лібералізму була сформована:

а) Смітом;

б) Рікардо;

в) Спенсером.

4. Досягненням О. Конта є те, що він:

а) сформував засади теорії розподілу і відтворення;

б) сформулював теорію економічного лібералізму;

в) сформулював закони функціонування і розвитку індустріального суспільства.

5. За Ліндом ринкова система Радянського Союзу і в т. ч. України представляла собою:

а) традиційну систему державного підприємництва;

б) систему приватного підприємництва, якого управляє держава;

в) державне підприємництво, підпорядковане централізованому плануванню.

6. Виділяють господарську, агентську, функціональну модель:

а) виробничої поведінки;

б) споживчої поведінки;

в) дистрибутивної поведінки.

7. Вилучення матеріальних благ з товарного обігу і привласнення їх є прикладом:

а) споживчої поведінки;

б) обмінної поведінки;

в) виробничої поведінки.

8. Одержання конкретних благ і доходів від обігу різного виду ресурсів на ринку, є метою:

а) обмінної поведінки;

б) виробничої поведінки;

в) споживчої поведінки.

9. Економічна свідомість формується на основі:

а) взаємодії людей;

б) досвіду;

в) потреб.

10. Ставлення до власності, економічної самостійності є проявом:

а) економічної свідомості;

б) економічного мислення;

в) економічної активності.

III. Сформулюйте визначення понять:

ü Економічна свідомість;

ü Економічна культура;

ü Економічна поведінка;

ü Виробнича поведінка;

ü Споживча поведінка;

ü Обмінна поведінка;

IY. Напишіть реферат на одну із запропонованих тем

1. Соціально-економічні моделі розвитку суспільства.

2. Сучасний стан соціально-економічних процесів в Україні.

3. Соціальні наслідки розвитку підприємництва в Україні.

Рекомендована література

· Соціологія. Підручник. За редакцією В.Г.Городяненка. -К., 2005, с.216-239.

· Соціологія.Підручник. за ред.. В.М.Пічі. – Львів, 2000, с.126-136.

· Подольська Е.А., Подольська Т.В. Соціологія: 100 питань – 100 відповідей. – к., 2009, с. 243-247

· Танчин І.З. Соціологія: Навч.посіб.- К., 2008, ст. 289-298.

План

1. Сутність, предмет, об’єкт, функції соціології менеджменту та праці.

2. Формування соціологічних ідей про працю.

3. Роль соціології менеджменту та праці у вирішенні соціально-економічних проблем.

4. Категорії соціології менеджменту та праці.

1. Соціологія праці та менеджменту – галузева соціологічна теорія, яка вивчає закономірності формування, функціонування і розвитку соціальних утворень (систем, спільнот та інститутів) у сфері праці й пов’язані з ними процеси і явища.

Об’єктом соціології праці є праця як суспільно значуще явище, предметом – структура і механізми соціально-трудових відносин, соціальні процеси у сфері праці.

Функції соціології праці:

- Теоретично-пізнавальна функція. Дослідження соціальних явищ, процесів у сфері праці, з’ясування ролі праці у житті сучасного суспільства і людини, аналіз ринку праці як регулятора мобільності трудових ресурсів, вивчення соціально-професійної структури суспільства, пошук шляхів оптимальної реалізації трудового потенціалу сучасного працівника тощо.

- Прогностична функція. Вироблення прогнозів щодо тенденцій функціонування соціально-трудових відносин, соціальних процесів у сфері праці.

- Дослідницька функція. Дослідження соціальних проблем у сфері праці: ставлення робітників до праці, поведінки на ринку праці роботодавців та найменших працівників, особливостей трудової мотивації, трудової адаптації тощо.

- Інформаційна функція. Отримання за результатами досліджень необхідної інформації для вирішення соціальних проблем і протиріч, що супроводжують трудову діяльність людини.

- Управлінська функція. Створення системи соціальних гарантій, соціального захисту працюючих, розробка науково-обгрунтованих програм соціально-економічного розвитку трудових колективів, організацій.

- Соціально-технологічна функція. Розробка і впровадження у життя соціальних технологій, спрямованих на регулювання процесів адаптації, розвиток професійної кар’єри працівників, формування соціально-психологічного клімату в колективі, вирішення конфліктних ситуацій.

- Світоглядна функція. Покликана формувати в суб’єктів виробничої діяльності соціологічний погляд на сучасну сферу праці.

2. Формування теоретичних уявлень про працю охоплює три періоди:

1. Донауковий період (III ст. до н.е. – XVIII ст. н.е.). Пов’язаний з розвитком відповідних ідей у Давньому Єгипті, античних цивілізаціях Греції та Риму, середньовічний період.

2. Класичний період (XVIII – початок XX ст.).

Головні його напрями:

- обґрунтування протестантської етики (М. Лютер, Ж. Кальвін);

- політекономічні дослідження праці (А. Сміт, Д. Рікардо);

- утопічні уявлення про праці (Т. Мор, Сен-Сімон, Ш. Фур’є);

- вивчення характерних особливостей індустріального суспільства (О. Конт, Е. Дюркгейм, М. Вебер, К. Маркс, Ф. Енгельс);

- емпіричні дослідження проблем праці (Ч. Бут, Б. Вебб, Л. Віллерме);

- розробка основних категорій і понять соціології праці (Е. Дюркгейм, М. Вебер, К. Маркс).

3. Сучасний період (розпочався в 20-30 р. XX ст.):

- Тейлор (детальне вивчення праці окремого робітника, функціонування та організацію промислового колективу);

- Е. Мейо (автор теорії „людських стосунків”);

- Ф. Херцберг (автор теорії „збагачення праці”);

- Д. Макгрегор (автор теорії управління „Х” і „У”; теорія „Х” пропагує риси авторитарного стилю, теорія „У” акцентує увагу на демократичному стилі керівництва);

- Д. Рісмен, Дж. Гелбрейт (автори теорії „якості життя”).

Останнім часом найбільшого поширення набула прикладна соціологія, яка розвивається двома напрямами: клінічна соціологія (дослідження соціальних явищ, процесів, встановлення на цій основі соціологічного діагнозу, проведення консультацій і пропонування певних „профілактичних засобів” щодо вирішення досліджених проблем) і соціальна інженерія (вироблення соціальних технологій, конкретних програм і рекомендацій, орієнтованих на практичне випровадження для досягнення реального соціального ефекту).

3. Головною соціально-економічною проблемою, вирішенням якої сьогодні займається соціологія праці, є зайнятість населення.

Рекомендації соціології праці є неоціненними під час вироблення програм зайнятості населення, що здебільшого охоплюють такі питання:

- стабілізація сфери застосування праці;

- створення додаткових робочих місць;

- внутрігалузевий і територіальний перерозподіл працівників;

- професійна орієнтація, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників;

- соціальний захист працівників;

- організація громадських робіт і тимчасової зайнятості;

- управління програмою та контроль за її виконанням.

Соціологія праці бере активну участь у виробленні та реалізації засобів соціального захисту працівників.

Традиційно соціологія виявляє неабияку зацікавленість умовами праці.

Актуальним напрямом соціології праці є впровадження на підприємствах наукового менеджменту.

Соціологія праці активно впливає на вирішення проблем адаптації працівників до нових умов праці, пов’язаних з оновленням економічних відносин, впровадженням сучасних технологій, зміною соціально-психологічних стосунків між працівниками.

Дата добавления: 2015-05-23