Тема 15. «іконологія» Е. Панофського

Зміст лекційної частини

Концептуальна система Ервіна Панофського (1892–1968). Головний зміст його робіт. «Проблема стилю в образотворчому мистецтві» (1915). «Поняття „художня воля”» (1920). «IDEA» (1924). «Про відношення історії мистецтва до теорії мистецтва» (1925)». Перспектива як символічна форма» (1927). «Проблема опису і пояснення змісту творів образотворчого мистецтва» (1932). «Дослідження з іконології» (1939). «Історія мистецтва як гуманітарна дисципліна» (1940). «Смисл та інтерпретація образотворчого мистецтва» (1940). «Готична архітектура і схоластика» (1951). «Значення в візуальних мистецтвах» (1957). «Ренесанс та ренесанси в мистецтві Западу» (1960).

Мистецтво і культура в концепції Е. Панофського. Мистецтво як втілення «духу часу» (Zeitgeist). Художник як свідок історії. Твір як документ епохи. Образ як інтерпретатор доби. Мистецтво та світогляд людини.

Методологічна основа концепції Е. Панофського. «Іконографія» А. Варбурга. Теорія «художньої волі» А. Рігля. «Філософія символічних форм» Е. Кассірера. «Апріорізм» І. Канта.

Теоретична програма Е. Панофського. «Пролегомени до будь-якої історії мистецтв, що претендує стати наукою». Основні закони і поняття іконології. «Ідея», «образ», «першообраз». «Іdea» як інтелектуальний «проект» твору. «Образ» як структурна «можливість буття» твору. «Першообраз» як логічна «передумова» твору.

Твір мистецтва як об’єкт іконологічного дослідження. Загальна організація твору мистецтва. Оптичний простір. Фігуративний простір. Композиційний простір. Семантика художнього простору. Вербальний і візуальний план художнього простору.

Практика іконологічного аналізу твору. 1. «Рівень форми» (Дослідження перспективи, колориту, світлотіні). 2. «Рівень іконографії» (Дослідження сюжету, символіки, метафорики). 3. «Рівень іконології» (Дослідження світоглядної основи твору).

Приклади іконологічного аналізу. Л. да Вінчі: «Тайна Вечеря». Ф. Мафєї: «Соломія з головою Іоанна». Тіціан: «Алегорія доброчесності». М. Нітхард (Грюневальд): «Ізенгеймський алтар». Р. Кампен: «Різдво Христово». Р. Ван дер Верден: «Страшний суд». А. Дюрер: «Меланхолія».

Е. Панофський в оцінках західної критики. Г. Хоогверф: «Значення іконології для системного дослідження мистецтва» (1931). В. Хекшер: «Генеза іконології» (1964). Ф. Форсман: «Іконологія та західноєвропейське мистецтвознавство» (1964). Р. Рехт: «Метод іконології Е. Панофського» (1967). Г. Хермерен: Репрезентація та значення у візуальних мистецтвах. Дослідження методології іконографії та іконології» (1969). Д. Маннінгс: «Панофський і інтерпретація живопису» (1973). С. Арган: «Іконологія та ідеологія» (1975). Р. Хейдт: «Ервін Панофський» (1977). М. Холлі: «Панофський та засади історії мистецтв» (1984). В. Мітчелл: «Іконологія, образ, текст, ідеологія» (1986). М. Феррарі: «Час і пам’ять: А. Варбург, Е. Кассірер і Е. Панофський у сучасній інтерпретації» (1987). В. Хансен: «Портрет меланхолії: В. Беньямін, А. Варбург, Е. Панофський» (2002).

Іконологічна школа Е. Панофського (С. Арган, В. Хансен, Р. Хейдт). Застосування методів іконології в дослідженні сучасного мистецтва (фотографія, кіно, медіа).

Дата добавления: 2015-05-24