Варіант 8. У своїх працях «Воля до влади» та «Весела наука» Ф

Варіант 7

Варіант 6

У своїх працях «Воля до влади» та «Весела наука» Ф. Ніцше згадує «жіночу» та «чоловічу» естетику. Стара естетика, на думку Ф. Ніцше була «жіночою»: «Жінка – істота, яка мріє та споглядає. Художник теж постійно перебуває у мріях. Головною мрією жінки є її дитина; головною мрією художника є його твір. <…> Любов матері до дитини можна порівняти з любов’ю митця до свого твору. Вагітність робить жінку м’якою та спокійною. Також і митець, поки він народжує свій твір, перебуває у стані спокою та мрії». «Отже, митець – натура ніжна та м’яка». «Наша естетика була жіночою в тому сенсі, що саме такі ніжні натури митців створювали свій ідеал прекрасного. Всій попередній філософії бракувало справжнього сильного художника». «На зміну жіночій естетиці повинна прийти чоловіча».

Який зміст Ф. Ніцше вкладає в поняття «чоловіча естетика»? Які атрибути вона має? Чи можлива «неспоглядальна естетика» взагалі, якщо творчий процес потребує роздуму та часу. Чи може творчість бути абсолютно стихійною?

Порівнюючи концепцію поезії В. Дільтея та Г. Гегеля, можна побачити ряд спільних моментів. По-перше, для обох філософів мистецтво не є простим наслідуванням дійсності. За Г. Гегелем, мистецтво – це засіб саморозгортання (Selbstdarstellung) Ідеї. За В. Дільтеєм, мистецтво – це засіб трансформації матерії в дух, тобто діяльність, що перевтілює реальність в художні форми. По-друге, для обох мета літератури полягає в тому, щоб підвести ідею до індивідуально-конкретного, або висвітлити «ноуменальне» через «феноменальне». І по-третє, для обох надзвичайно важливою є категорія «поетичного світогляду». Г. Гегель і В. Дільтей вважають, що поезія здатна творити світогляд, який за багатством ідей нічим не поступається філософії. Так, поезія Данте, В. Шекспіра, І. В. Гете, Ф. Шиллера, що містить певні моделі мислення, поведінки, стратегії буття, допомагає людині зрозуміти себе і суспільство, так, як це робить філософська думка.

Детальніше ознайомтеся з концепціями поезії Г. Гегеля та В. Дільтея. В чому ще полягає їх близькість і відмінність?

Досліджуючи три доби сучасної естетики, В. Дільтей пише, що вони пропонують різне розуміння сутності мистецтва. Естетика Просвітництва розглядає мистецтво як наслідування ідеальних форм природи. Естетика німецького ідеалізму описує мистецтво як реалізацію духу в конкретній художній формі. Естетика романтизму презентує мистецтво як автономну реальність, що не підкоряється ані законам природі, ані законам духу. Чим, на думку В. Дільтея, обумовлена така зміна акцентів?

Дата добавления: 2015-05-24