Принципи створення та функціонування інформаційних систем

Створюючи АІС чи будь-яку іншу систему, спираються на певні принципи

— загальні вимоги, правила чи норми, яких слід додержуватись.

Людино-машинні комп'ютерні інформаційні системи вже на стадії проектування потребують як удосконалення організації основної діяльності

об'єкта управління, так і поліпшення організації управлінських процедур.

Масове проектування комп'ютерних інформаційних систем, яке розпочалося близько 30 років тому, потребувало розробки єдиних теоретичних засад,

методичних підходів до їх створення та функціонування. Адже інакше неможлива взаємодія різних економічних об'єктів, їх нормальне

функціонування в складному багаторівневому народногосподарському комплексі.

Початково сформульовані академіком В. М. Глушковим науково-методичні засади й практичні рекомендації щодо проектування автоматизованих

інформаційних систем управління в сучасних умовах перетворилися на методичні принципи створення комп'ютерних ІС, закріплені державним стандартом. До них належать принципи системності, розвитку, сумісності, стандартизації та уніфікації, ефективності.

Принцип системності є основоположним при створенні, функціонуванні й розвитку автоматизованих ІС. Він дає змогу розглядати досліджуваний об'єкт як єдине ціле; виявляти завдяки цьому різноманітні типи зв'язків між структурними елементами, які забезпечують цілісність системи; встановлювати напрям виробничо-господарської діяльності системи та

реалізовувані нею конкретні функції. Системний підхід передбачає проведення двохаспектного аналізу, що поєднує в собі макро- і мікропідходи.

При мікроаналізі система або її елемент розглядається як частина системи вищого порядку. Особлива увага приділяється інформаційним зв'язкам: установлюється їх кількість, виокремлюються та аналізуються

зв'язки, зумовлені метою вивчення системи, а далі відбираються Принципи створення та функціонування інформаційних систем.

Створюючи АІС чи будь-яку іншу систему, спираються на певні принципи

— загальні вимоги, правила чи норми, яких слід додержуватись.

Людино-машинні комп'ютерні інформаційні системи вже на стадії проектування потребують як удосконалення організації основної діяльності

об'єкта управління, так і поліпшення організації управлінських процедур.

Масове проектування комп'ютерних інформаційних систем, яке розпочалося близько 30 років тому, потребувало розробки єдиних теоретичних засад,

методичних підходів до їх створення та функціонування. Адже інакше

неможлива взаємодія різних економічних об'єктів, їх нормальне функціонування в складному багаторівневому народногосподарському комплексі. Початково сформульовані академіком В. М. Глушковим науково-методичні засади й практичні рекомендації щодо проектування автоматизованих інформаційних систем управління в сучасних умовах перетворилися на

методичні принципи створення комп'ютерних ІС, закріплені державним стандартом. До них належать принципи системності, розвитку, сумісності,

стандартизації та уніфікації, ефективності.

Принцип системності є основоположним при створенні, функціонуванні й розвитку автоматизованих ІС. Він дає змогу розглядати досліджуваний об'єкт як єдине ціле; виявляти завдяки цьому різноманітні типи зв'язків між структурними елементами, які забезпечують цілісність системи; встановлювати напрям виробничо-господарської діяльності системи та

реалізовувані нею конкретні функції. Системний підхід передбачає проведення двохаспектного аналізу, що поєднує в собі макро- і мікропідходи.

При мікроаналізі система або її елемент розглядається як частина системи вищого порядку. Особлива увага приділяється інформаційним зв'язкам: установлюється їх кількість, виокремлюються та аналізуються

зв'язки, зумовлені метою вивчення системи, а далі відбираються ефективності полягає в досягненні раціонального співвідношення між витратами на створення автоматизованих з ФКУ і цільовим ефектом, здобутим при їх функціонуванні.

Як правило, для ефективного здійснення управління, крім головних (загальних) принципів, вирізняють також низку частинних принципів, які деталізують загальні. Додержання кожного з частинних принципів дає змогу

одержати певний економічний ефект. Один із них — принцип декомпозиції— використовується при вивченні особливостей, характерних властивостей елементів і системи управління об'єктом у цілому. Полягає він у поділі системи управління об'єктом на частини, виокремлення певних комплексів робіт, створенні умов для ефективнішого аналізу та проектування

автоматизованої інформаційної системи Принцип першого керівника передбачає закріплення відповідальності при створенні автоматизованої ІС

за замовником - керівником підприємства, установи, галузі, тобто майбутнім користувачем, який відповідає за введення в дію та функціонування автоматизованої ІС з ФКУ.

Окрім розглядуваних основних можна додатково визначити ще деякі принципи створення й функціонування АІС ФКУ.

1. Принцип нових задач. Визначаючи перелік задач, які підлягають включенню в АІС, слід ураховувати основні технологічні операції обробки документів та завдання щодо забезпечення повноти, вчасності й оптимальності прийняття рішень, які раніше не виконувались через

обмежені можливості обробки інформації.

2. Принцип надійності. Система має нормально функціонувати в разі виходу з ладу технічних засобів. Зрозуміло, наскільки Цей принцип важливий для

АІС у ФКУ, де існують специфічні вимоги до. його реалізації і де втрата інформації рівносильна втраті грошових коштів. Саме з метою додержання

цього принципу в АІС дублюють інформацію, технічні засоби, застосовують джерела безперебійного живлення тощо.

3. Принцип єдиної інформаційної бази. Ідеться про застосування єдиної системи класифікації та єдиної системи кодування, одних і тих самих структурних одиниць економічної інформації.

При створенні БАІС, крім того, виникають додаткові вимоги, тобто доводиться спиратися на деякі додаткові принципи.

А. Принцип безпеки даних.

А.1. Інформація має бути захищена як під час її безпосередньої обробки та зберігання в системі, так і в моменти обміну між комп'ютерами.

А.2. Має бути виключена можливість несанкціонованого доступу до даних у системі.

А.З. Усі операції в системі мають реєструватися. А.4. Будь-яке порушення системи безпеки мас бути виявлене.

Б. Принцип надійності системи. У БАІС мають бути однаково високонадійними як апаратне, так і програмне забезпечення. Інформація для клієнта має бути точною, доступною і надаватися йому без затримки. У разі виходу системи з ладу дані мають бути відновлені, а пошкодження усунене.

В. Принцип продуктивності системи. Потреба додержувати його випливає зі значної нерівномірності надходження потоків інформації, яку слід

обробляти в певні проміжки часу, і жорстких вимог до термінів її обробки. Окрім того, БАІС повинна мати певний запас потужності, який Окрім того, БАІС повинна мати певний запас потужності, який забезпечує оперативне надання інформації клієнтові за його запитом незалежно від того, які інші роботи виконуються водночас цією системою.

У БАІС має бути передбачена також можливість пакетної обробки інформації, особливо коли йдеться про підбиття щоденного банківського балансу.

Г. Принцип пристосування (адаптації). Із часом робота банків змінюється, виникають нові види діяльності та послуг. Тому існуючі інформаційні системи мають бути придатними для модифікації та розширення, Більше

того, система може бути повністю перероблена, але інформація при цьому має зберігатися.

Водночас із розширенням обсягів банківської діяльності, зростанням кількості клієнтів збільшуються відповідно й обсяги оброблюваної інформації. Тому БАІС має бути такою, щоб цю систему можна було

розширювати, не порушуючи її цілісності.

Д. Важливою є також і вимога щодо зручності, простоти та ефективності експлуатації системи. Банки насамперед обирають системи, які легко встановлювати, використовувати й обслуговувати.

Розглянуті вимоги вельми загальні, а отже, кожний банк хоча й зацікавлений додержувати їх, проте ступінь їх зацікавленості різний.Завжди при створенні системи існують індивідуальні вимоги до неї і

кращою із пропонованих АІС буде та, яка краще підходить до цих вимог.

78. Специфіка створення інформаційної бази АІС бюджетних установ (на прикладі Державного Казначейства).

Однiєю з умов пiдвищення ефективностi роботи казначейських органів є застосування перспективної та ефективної системи їх інформаційного забезпечення на вcix рiвнях. В основу створення такого інформаційного

забезпечення покладено розроблення iнформацiйної бази для кожного рівня Казначейства, де функцiонує локальна система оброблення даних.

Iнформацiйна база (IБ) в цiлому визначена як така, що включає позасистемну і внутрішньосистемну частини.

Позасuстемна IБ - це сукупнiсть вхiдних i вихiдних повiдомлень, якi входять i виходять з iнформацiйного комплексу вiдповiдного рiвня системи Казначейства. В системi Казначейства є вхiднi повiдомлення, якi

надходять вiд iнших державних структур, наприклад вiд НБУ, i є такi, що передаються в iншi державнi структури, наприклад в Міністерствo фiнансiв. Уci цi повiдомлення казначейської системи надаються в

електроннiй формi, а деколи можуть бути у виглядi паперових документiв.За iснуючою класифiкацiєю вони подiляються на п'ять груп.

Перша група - бюджетнi документи. Видання та використання цих документiв регламентується Miністерством фiнансiв. Бюджетнi дані занесено в тaкi документи:

1. Закон про державний бюджет пiсля схвалення Парламентом надсилається до Державного казначейства Міністерствoм фінансів i зберiгається в електроннiй формi в центральному opганi Державного

Казначейства України (ДКУ), обласних управлiннях i районних вiддiлах ДКУ.

2. Бюджетнi змiни - поправки до Закону про державний бюджет - схвалюються Парламентом кiлька разiв на piк i надсилаються органами Державного казначейства по тих самих каналах, що й бюджетнi документи.

3. Мiсячнi витратнi лiмiти - це максимальнi суми, якi розпорядник коштів може використовувати протягом певного місяця. Витратнi ліміти також доводяться до вcix opганів Казначейства.

4. Запити на змiни бюджетних лiмiтiв - це документи, складенi i надiсланi до Державного казначейства розпорядниками коштiв.

5. Асигнування - документ, який видається Міністерствoм фiнансiв та є пiдставою для надання коштiв Казначейством за їx наявності.

Друга група - данi щодо видаткiв, якi заносяться в такi документи:

1. Замовлення на закупiвлю та iншi платiжнi операцiї – подаються розпорядниками коштiв на основi їхнix витратних лiмiтiв згідно з асигнуваннями, що видані відповідним міністерствам і зберiгаються на

державному та обласному рiвнях Казначейства.

2. Розпорядження на здiйснення видаткiв - надсилається Міністерствoм фінансів в органи Казначейства як дозвiл на використання розпорядником

бюджетних коштiв.

3. Запит на оплату - складається розпорядником бюджетних коштiв на основi рахункiв-фактур, наданих постачальниками. Рахунки-фактури після перевiрки розпорядником коштiв надаються постачальником для оплати.

4. Запит на здiйснення платежу - надсилається районним вiддiленням ДКУ до обласного управлiння казначейства у кожному випадку, коли необхiдно затвердження запиту на платiж. Зберiгається в районних та обласних органах Казначейства.

5. Платiжнi доручення - їх надсилають обласнi управлiння ДКУ та центральний орган ДКУ до вiдповiдного управлiння Нацiонального банку

України, схвалюючи таким чином виконання платежу. Зазначенi платежі можуть здiйснюватися на користь постачальникiв, на забезпечення певних

товарів, а також для покриття iнших видаткiв (наприклад, виплати заробiтної плати). Платiжнi доручення складаються районним вiддiленням ДКУ.

Третя група - данi про надходження, зафiксованi в таких документах:

1. Податковi форми - вiдповiднi документи (декларацiї), що періодично надаються платниками згідно із законодавством з метою оцiнювання

податкових зобов'язань платника. Для розрахунку даних про обсяги податкових надходжень ураховують такi види податкiв: прибутковий податок, податок на прибуток пiдприємств, ПДВ, податок на майно;

автотранспортнi збори, податок на землю, податок на дохiд вiд операцiй з цiнними паперами, державне мито, iншi податки. Податковi форми надаються платниками податкiв до пiдроздiлiв ДПI, якi надсилають копiї цих

документів в електроннiй формi до районних вiддiлень ДКУ. Податковi форми подають протягом року.

2. Банкiвськi виписки, якi регулярно надходять до районних вiддiлень ДКУ. Виписки з paxунків використовують для пiдтвердження виконання

платежiв, що занесенi на рахунки обласних і прирівняних до них управлінь Державного казначейства (ОУДК) або ДКУ.

3. Документи про повернення сум податкiв. Пiдроздiли ДПА можуть коригувати сплаченi суми податкiв унаслiдок здiйснення перевiрок, сплати

надлишкових платежiв тощо. Зберiгаються цi документи в районних та обласних вiддiленнях ДКУ.

Четверта група - данi про платежi. Цей вид даних заноситься в службовий запит на оплату, запит на виконання платежу, платiжне доручення, банкiвськi виписки. Цi виписки використовують для

пiдтвердження виконання платежу (депонування) на рахунки ДКУ або обласних управлiнь ДКУ. Обласнi управлiння ДКУ, в свою чергу, забезпечують пiдтвердження за кожним наданим запитом про виконання платежу.

П'ята група - звiтнi данi. Цi данi та документи, в яких вони зафiксованi, є частиною процесу виконання бюджету. До звiтних даних вiдносять будь-яку iнформацiю, що є результатом агрегування вихiдних

даних i може формуватися та передаватися за piвнями ДКУ. Такими даними є:

1. Рiзноманiтнi звiти бюджетних установ про виконання бюджетiв, звiти про кредиторську заборгованiсть, баланси бюджетних установ тощо. Цi

документи подаються бюджетними установами в районні відділення Державного казначейства (РВДК), ОУДК i ДКУ, де зберiгаються 10 pоків.

2.0перативнi звiти, використовуванi для управлiння грошовими коштами та здiйснення оперативного контролю за виконанням бюджетiв, якi генеруються в РВДК, ОУДК та ДКУ.

3. Звiти про виконання мiсцевих бюджетiв складаються щомiсячно РВДК i подаються до ОУДК та iнших структур державної адмiнiстрацiї.

Для успiшного функцiонування автоматизованої системи Казначейства в нiй видiляється пiдсистема управлiння документами та документообiгом. Ця

пiдсистема повинна забезпечити:

- виконання всього комплексу iнформацiйно-технологiчних процесів збирання, оброблення, передавання, маршрутизації, архівування і пошуку

документів;

- можливiсть роботи вcix пiдсистем на основі пiдсистеми управлiння документами i документообiгом;

- прозорий iнтерфейс iз зовнiшнiми системами (наприклад Мiнфiном, НБУ та iн).

Вuутрiшня lБ Казначейства включає сукупнiсть текстових i структурованих файлiв, якi пiдтримуються в центральних i локальних БД.

Центральнi БД органiзовано в системi Казначейства на районному, обласному та державному рiвнях, а локальнi БД створюються на функцiональних АРМ. В центральних БД зберiгаються файли нормативно-довiдкової iнформацiї (НДI), файли оперативної iнформацiї та apxiвні БД, а в локальних БД мiстяться файл и НДI i файли оперативних даних.

Норматuвно-довiдкова інформацiя (НДI) - це законодавчi та нормативнi акти, загальнодержавнi класифiкатори i галузевi довiдники. Законодавчi

та нормативнi акти занесено в базу у виглядi текстових файлiв. До них належать: Указ Президента України «Про Державне казначейство України»вiд 27.04.1995 р., постанова Кабiнету Miністрів України «Питання

державного Казначейства» вiд 31.07.1995 р., Закон України «Про Державний бюджет України на вiдповiдний piк» (вiдповiдний - поточний i дев'ять

попереднiх pоків), щорiчний наказ Miністерства фiнансiв України про запровадження бюджетної класифiкацiї України, накази i розпорядження

Головного управлiння Державного казначейства та iн. Зазначенi нормативнi акти є актами прямої дiї. На їx основi та на основi бюджетної резолюції видiляються нормативнi показники, якi заносяться в окремий

структурований файл i застосовуються спецiалiстами-користувачами в розрахунках. Файли НДI доводяться до користувачiв централiзовано – з верхнього рiвня iнформацiйної системи Казначейства до нижнього, вiд

центральних до локальних баз даних.

Kpiм наведеної НДI, в Казначействi використовуються iншi закони України, постанови Кабiнету Miністрів України, нормативні документи.

У системi Казначейства пiдтримуються на вcix рiвнях тi caмi загальнодержавнi класифiкатори, що й в органах Міністерства фінансів.Це: клaсифiкатор об'єктiв адмiнiстративно-територiального устрою України

(КОАТУ), український державний класифiкатор управлiнських документів (УДКУД), класифiкатор видiв економiчної дiяльностi (КВЕД), класифiкатор

валют (КВ), класифiкатор нормативних документiв (КНД), класифікатор органiзацiйно-правових форм господарювання (КОПФГ), єдиний державний

peєстp пiдприємств i органiзацiй України (ЄДРПОУ). Повнота цих класифiкаторiв для кожного рiвня, а тим бiльше для кожного функцiонального АРМ, обмежуєrься необхiднiстю тих чи тих позицiй.

Галузевi довiдники розробляються i пiдтримуються спецiалiстами автоматизованої системи ДКУ як на центральному, так i на локальному рiвнях, До таких довiдникiв належать: довiдник бюджетної класифікації,

довідник рахунків, довідник регіонів, довідник організаційної структури ДКУ та ін. Крім загальносистемних, створюються й локальні довідники у відповідному районі чи на окремому АРМ.

Файли оперативної інформації організовуються децентралізовано - знизу-вгору системи, вiд функцiонального АРМ до центральної БД, а пiсля

зведення (проте не завжди) iнформацiя передається на верхнiй рівень. Цi файли створюються на основi вхiдних повiдомлень, описаних вище. Вони формуються в межах функцiональних пiдсистем i вiдображують таку

iнформацiю: територіальне розташування мережі установ, яким виділяються кошти; розпис видаткiв державного бюджету по територiях; обсяги асигнувань; лiмiти; розпис доходiв i видаткiв; розпорядження на

перерахування коштiв - видаткiв державного бюджету (платiжних доручень);витяги з банкiвських paxунків тощо. Структура названих файлів визначається на практиці проектною документацією.

Apxiвнi БД формують i пiдтримують на серверах кожного рiвня ієрархії системи Казначейства. У цi БД заносять регулярно звiтнi файли та файли оперативної iнформацiї, сформованi на основi вхiдних повiдомлень. За кожним вхiдним повiдомленням проектними документами автоматизованої системи Казначейства визначено термiни зберiгання файлiв, якi становлять

вiд 3 до 10 pоків.

Для формування i пiдтримки даних в автоматизованій системі казначейства органiзовано сховище повiдомлень, депозитарiй, сховище

документiв, головна книга, багатомiрне сховище, каталог, а також системи пошуку iнформацiї.3 цiєю метою встановлюються такi розподiльнi сервери

дoдaтків: сервер шлюзів повідомлень, сервер управління системою, сервер безпеки, сервер потокiв, фiнансовi сервери, сервер OLAP i звiтiв, сервер додаткiв Intemet тощо

Інформаційна модель казначейської системи виконання дохідної частини державного бюджету.

Етапи документообігу:

1 — платежний документ про оплату податку; 2 — перерахування коштів на рахунки обласного управління Державного казначейства (ОУДК) за видами доходів; 3 — перерахування доходів, що не розподіляються, на рахунки ДКУ в автоматичному режимі; 4 — виписка про рух коштів на рахунках ОУДК; 5 — розподіл податків i формування платіжних доручень; 6 – зарахування коштів на рахунки обласного фінансового управління (ОФУ) згідно з розподілом; 7 — зарахувания коштів до державного бюджету згідно з розподілом; 8 — реєстр податків у poзрізi РВДК, ГДПІ та платників

податків; 9 — щоденний звіт про доходи; 10 — виписка про рух коштів на рахунках ЦОДКУ; 11 — реєстр податків у poзрізі платників податків; 12 —

висновки про повернення податків i зміни; 13 — зведення про повернення податків i зміни. Платіжні доручення на повернення податків,відшкодування ПДВ.

Схема інформаційних потоків бюджетного процесу:

1 – основні макропоказники економічного та соціального розвитку; 2 –бюджетна резолюція; 3 – ліміти видатків; 4 – кошториси; 5 – бюджетні запити; 6 – Закон про державний бюджет України; 7 – розписи бюджету; 8 – бюджетні асигнування; 9 – звіти; 10 – платіжні доручення; 11 – виписки про рух коштів на рахунках; 12 – зведення про виконання бюджету; а –

проект; б – прийнятий.

Фундаментальною основою інформатизації є створення високоорганізованого середовища, яке, з одного боку, має включати й об'єднувати в рамках всіх бюджетних органів України інформаційне,

телекомунікаційне, комп'ютерне, програмне забезпечення, інформаційні технології, інші засоби інформатизації, а з іншого — забезпечувати

можливість створення і використання ефективного системно-аналітичного апарату, що дасть змогу на якісно новому рівні інформаційного обслуговування проводити як повсякденну оперативну роботу, так і

системний аналіз стану та перспектив діяльності бюджетних органів в цілому, приймати науково обґрунтовані рішення щодо реалізації бюджетної

політики України.

42. Особливості фінансових установ і їх вплив на організацію інформаційної бази (на прикладі податкових органів).

Кожна держава для забезпечення виконання своїх функцій повинна мати відповідні кошти, які концентруються у бюджеті. Джерелами формування цих

коштів можуть бути:

1. Власні доходи держави, які вона отримує від

виробничої та інших форм діяльності, або у вигляді надходжень платежів за ресурси, які згідно з діючим законодавством належать державі.

2. Податки, які сплачують юридичні та фізичні особи із своїх доходів.

Податки є однією з найважливіших фінансових категорій. Це обов'язкові платежі, які стягує держава з юридичних та фізичних осіб.

Податки є найбільш вагомим джерелом формування доходної частини державного бюджету України.

Життєздатність і надійність податкової системи залежать від двох факторів: правильності побудови та рівня організації податкової служби держави і налагодженості податкової роботи.

Податкова служба — це сукупність державних органів, які організують іконтролюють надходження податків, податкових і окремих видів неподаткових платежів. Податкова служба України включає державну

податкову адміністрацію (на районному рівні — інспекцію) і податкову міліцію. Державні податкові адміністрації функціонують починаючи з 1991

р. згідно із Законом України «Про державну податкову службу».

Державна податкова адміністрація (ДПА) посідає особливе місце в народногосподарському комплексі України, оскільки від ефективності її роботи значною мірою залежить наповнення бюджету країни. Характерна особливість її діяльності полягає в необхідності швидкого реагування на всі зміни в економічному та нормативно-правовому полі, активній участі у створенні механізмів саморегулювання економіки.

Структурно ДПА є складним розподіленим багатопрофільним комплексом, який включає понад 650 податкових адміністрацій різних рівнів (районні,

міські, обласні, ДПА Автономної Республіки Крим та Головна ДПА України), пов'язаних прямо чи непрямо із центральним апаратом, який обслуговує більш як 600 тис. різних підприємств — юридичних осіб та близько 20 млн платників податків - фізичних осіб. Податкова служба характеризується розгалуженою структурою, територіальною віддаленістю об'єктів керування,

розвинутою телефонною та локальною обчислювальною мережами, широким використанням персональних комп'ютерів. Цей комплекс характеризується великою кількістю типів документів різної складності, що циркулюють у самому комплексі та за його межами, породжуючи для обробки та

передавання великі обсяги інформації.

Ефективне функціонування наявної в Україні системи оподаткування можливе лише за умови її глибокої модернізації, одним з найважливіших складників якої є впровадження сучасних інформаційних технологій на всіх рівнях ієрархічної структури галузі.

Обробка інформації в податкових органах України здійснюється за допомогою автоматизованої інформаційної системи (АІС) «Податки».

Головними завданнями ДПА та АІС «Податки» є: забезпечення дотримання податкового законодавства; повний облік всіх платників податків та інших

обов'язкових платежів до бюджету; здійснення контролю за правильністю обчислення і сплати податків.

Функції ДПА різних рівнів здійснюються за допомогою АІС «Податки», яка містить в своєму складі наступні функціональні підсистеми: обліку платників; реєстрації бухзвітноcті (реєстрація, ввід інформації, обробка інформації і т. д.); обліку надходжень до бюджету; складання звітності; контролю та аудиту; Інформаційно-пошукову систему «Податки в Україні».

АІС «Податки» розробляється як система взаємопов'язаних АРМів спеціалістів — податківців відповідних управлінь та структурних підрозділів податкових служб різних рівнів.

Основними функціями системи є:

1. Облік платників на підставі уставних документів (реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і т. ін.). Окремо виконується облік платників податків юридичних та фізичних осіб.

2. Збір інформації про відкриття рахунків в банку платниками. Ця функція виконується на підставі надходження повідомлення про відкриття та закриття рахунків з банківських установ.

3. Збір інформації про економічну діяльність підприємств.

Ці повідомлення формуються на основі фінансової звітності, яка регулярно надається підприємствами до податкової адміністрації.

4. Збір звітної інформації від платників податків про нарахування сум платежів до бюджетів. До ДПА платник подає дискету, яка вміщує всі звітні дані та паперову копію звіту, підписану відповідальними особами. В ДПА виділяється окреме АРМ для прийняття та перевірки інформації з ГМН на її відповідність звітним формам. Користувач (платник) має змогу захистити свою інформацію електронним підписом.

5.Оперативне отримання даних про надходження грошових коштів на сплату податків. Ця інформація надходить з електронних банківських

систем та Держказначейства України у вигляді електронних файлів або у формі повідомлень та реєстрів надходження податкових платежів та інших

сплат до бюджету.

6. Проведення перевірок правильності сплати податків згідно планів перевірок.

7 Формування звітності до вищих ДПА.

8.Економічний аналіз діяльності податкової адміністрації та стан району, який нею обслуговується, та ін.

До складу інформаційного забезпечення АІС «Податки» належать:

§ масиви БД НДІ АІС «Податки»: Українська бюджетна класифікація; довідники видів бюджетів; стадій формування бюджету; видів платників; кодів інспекцій; форм власності; видів діяльності; видів підпорядкованості, видів документів, пільг, банківських установ, міністерств, паспорт платника, довідники позицій по формам 1П, 2П, 2ПТ та ін;

§ масиви БД оперативної інформації: «Акти перевірок»; авансових платежів; особових рахунків платників; надходжень; податкових звітів; виконання платіжної дисципліни та ін.

Вхідні інформаційні повідомлення: реєстраційні документи, звітні документи від платника про нарахування сум платежів (декларації, звіти і т.ін.); свідоцтво про відкриття рахунку в банку та ін.

На підставі вхідної та існуючої БД в АІС «Податки» формуються і видаються вихідні інформаційні повідомлення: довідки про кількість платників в різних розрізах (за видами діяльності, видах власності,

видах підприємств, банках); довідки про нараховану суму за видами податків, картки особових рахунків платників з обліку податків, довідки про стан розрахунків з бюджетом, довідки про фактичне надходження сум платежів до бюджету за кожним із податків (за платниками), відомості про недоїмку або переплату на дату (за різними видами податків), відомості про кількість карток особових рахунків, відомості про платників, які не сплатили платежі за період, відомості про нараховані та сплачені суми штрафних санкцій, відомості про нараховані та сплачені суми пені, план-графік аудиторських перевірок, акти аудиторських перевірок, звіти по формам 2П, 1П, 2ПТ та багато інших документів. Для обробки інформації та забезпечення інформаційних зв'язків з іншими установами в АІС «Податки» використовуються загальнодержавні класифікатори:

§ СПАТО — система позначень автономій, територій і областей;

§ ЄДРПОУ — єдиний державний реєстр підприємств і організацій України (ведеться комітетом статистики);

§ ЄДРФО — єдиний державний реєстр фізичних осіб;

§ ЗКГНГ — загальнодержавний класифікатор галузей народного господарства;

§ УКВЕД — український класифікатор видів економічної діяльності;

§ УКФВ — український класифікатор форм власності;

§ КОПФГ — класифікатор організаційно-правових форм господарювання;

§ СПОДУ — система позначень органів державного управління;

§ УСГК — українська стандартна галузева класифікація;

§ УКУД — український класифікатор управлінських документів;

§ УБК — українська бюджетна класифікація.

АІС «Податки» має досить широкі інформаційні зв'язки з іншими підприємствами та установами. Надходження інформації відбувається з таких джерел, як: платники (звітна документація, реєстраційна

документація, листи); банки (дані про сплачені податкові платежі; інформація про відкриті та закриті розрахункові рахунки; інформація про стан руху коштів за визначеними рахунками); Держказначейство України; фінансові управління (відділи) держадміністрацій; Державний комітет з

статистики (ведення загальнодержавного реєстру — ЄРДПОУ і інших загальнодержавних класифікаторів); митниця (вантажні митні декларації);

Міністерство ЗЕД та торгівлі (про надання ліцензії на ЗЕД).

Споживачами інформації АІС «Податки» є урядові установи, ДПА вищого рівня, платники, банки та ін.

До пріоритетних напрямків вдосконалення інформатизації ДПА України на даному етапі слід віднести:

· створення і розвиток програмно-апаратних комплексів для забезпечення функціонування автоматизованих інформаційно-аналітичних систем центрального та обласних рівнів податкової служби;

· створення корпоративного комп'ютерно-телекомунікаційного середовища, що пов'язує воєдино всі рівні податкової служби;

· створення та насичення районних податкових адміністрацій АРМ, об'єднаними локальними інформаційними мережами, для забезпечення

ефективної взаємодії користувачів з корпоративним

комп'ютерно-телекомунікаційним середовищем;

· створення типового математичного забезпечення для розв'язання функціональних задач податкової служби обласного та районного рівнів; · впровадження новітніх методів, засобів, технологій для автоматизованого виявлення прихованих неплатників податків і тіньових

елементів економіки, підвищення ефективності оперативно-розшукових заходів;

· підготовка і перепідготовка кадрів у галузі нових інформаційних технологій і їх використання в податковій службі.

Інформатизація податкової служби є складником Національної програми інформатизації України. Тому при вирішенні будь-яких питань, що стосуються цієї проблеми, слід дотримуватись принципів сумісності

об'єктів інформатизації ДПАУ та інших органів державного управління.

Дата добавления: 2015-05-24