Інформаційних технологій та їх класифікація

Під технологією мають на увазі сукупність методів обробки, виготовлення, змінення стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, здійснюваних у процесі виробництва продукції. Це —

уміння щось робити досконало.

Інформаційна технологія — це система методів і способів збору, передачі, накопичення, опрацювання, зберігання, подання і використання інформації.

Принципи, на яких мають грунтуватися інформаційні технології:

1. Зручність виконання операцій для користувача

2. Мінімальні витрати ручної праці, пов'язані з обробкою інформації.

3. Можливість перевірки повноти та коректності розрахунків на ЕОМ.

4. Мінімальні витрати часу при потребі поновити інформацію в разі її втрати (коли навмисне чи ненавмисне пошкоджено або знищено інформацію).

5. Забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу.

Інформаційні технології в своєму розвитку пройшли кілька етапів — від ручної інформаційної технології до комп'ютерної.

Інформаційні технології реалізуються в автоматизованому і традиційному (паперовому) видах. Обсяг автоматизації, тип і характер використання технічних засобів залежать від характеру конкретної

технології.

Автоматизована інформаційна технологія передбачає існування комплексу відповідних технічних засобів, що забезпечують реалізацію інформаційного процесу, і системи управління цим комплексом технічних засобів (як правило, це програмні засоби й організаційно методичне забезпечення, що пов'язує дії персоналу і технічних засобів у єдиний технологічний

процес). Оскільки істотну частину технічних засобів для реалізації інформаційних технологій становлять засоби комп'ютерної техніки, то часто під інформаційними технологіями, особливо під новими інформаційними технологіями (HIT), мають на увазі комп'ютерні

інформаційні технології (хоча поняття «інформаційна технологія» стосується будь-якого перетворення інформації, в тому числі й на паперовій основі).

Таким чином, автоматизована інформаційна технологія складається з технічних пристроїв, найчастіше — комп'ютерів, комунікаційної техніки,

засобів організаційної техніки, програмного забезпечення, організаційно методичних матеріалів, персоналу, об'єднаних у технологічний ланцюжок.

Цей ланцюжок забезпечує збір, передачу, накопичення, зберігання, опрацювання, використання і поширення інформації. Якщо розглядати весь життєвий цикл інформаційної системи, то під втоматизованими"інформаційними технологіями розуміють сукупність методологій і

технологій проектування інформаційних систем, базових програмних, апаратних і комунікаційних платформ, що забезпечують весь життєвий цикл

інформаційних систем і їх окремих компонентів від проектування до утилізації.

Мета будь-якої інформаційної технології — отримати потрібну інформацію необхідної якості на заданому носії. При цьому існують обмеження на вартість опрацювання даних, трудомісткість процесів

використання інформаційного ресурсу, надійність і оперативність процесу опрацювання інформації, якість інформації, що отримується.

Можливі різні схеми класифікації інформаційних технологій. В основу кожної з них покладено певні класифікаційні ознаки.

Перша ознака класифікації — наявність чи відсутність автоматизації.

Зазвичай мова йде про традиційні й автоматизовані технології.

Прийнято розрізняти забезпечувальні і функціональні інформаційні технології. Забезпечувальні технології можуть використовуватися як інструментарій у різних предметних галузях для вирішення різних задач.

Вони можуть бути класифіковані відносно класів задач, які вирішуються. Зазвичай ці технології виконуються на різних комп'ютерах і в різних програмних середовищах. Основне завдання — поєднання цих технологій у

єдиній інформаційній системі. Під функціональними технологіями слід розуміти сукупність абезпечувальних технологій для автоматизації певної

задачі чи функції.

Наступна класифікаційна ознака — це тип інформації, що опрацьовується. Видами інформації, що опрацьовується, можуть бути дані, текст, графіка, знання, об`єкти реального світу. Види інформаційних

технологій відповідно СУБД, алгоритмічні мови, табличні процесори; текстові процесори і гіпертексти; графічні процесори; експертні системи;

засоби мультимедіа.

Залежно від типу користувацького інтерфейсу (тобто від того, як користувач технології взаємодіє з комп'ютером) прийнято виділяти такі технології: пакети, діалогові, мережні. В першому випадку користувач отримує тільки результати роботи технології, в решті — взаємодіє з нею на індивідуальному комп'ютері чи комп'ютері, який підключено до мережі електронних обчислювальних машин (ЕОМ).

За ступенем автоматизації функцій людини в процесі управління розрізняють такі технології: електронне опрацювання даних, автоматизація функцій управління; підтримка прийняття рішень, експертна підтримка.

Класифікація комп`ютерних інформаційних технологій

Автоматизована Інформаційна технологія (АІТ) — системно організована і засобів реалїзаіїї

операцій збору, реєстрації, передачі, накопичення, пошуку, опрацювання і захисту інформаіції на базі застосування розвинутого програмного забезпечення, засобів обчислювальної техніки і зв'язку, а також

способів, за допомогою яких інформація пропонується клієнтам.

АІТ можна класифікувати за рядом ознак:

за способом реалізаціїв АІС;

за ступенем охоплення АІТ задач керування;

за класами реалізованих технологічних операцій;

за типом користувацького інтерфейсу;

за варіантами використання мережі ЕОМ;

За способом реалізації АІТ в АІС виділяють традиційно сформовані й нові інформаційні технології. Якщо традиційні АІТ існували насамперед в

умовах централізованого опрацювання даних, до масового використання ПЕОМ були орієнтовані головним чином на зниження трудомісткості під час

формування регулярної звітності, то нові інформаційні технології пов'язані з інформаційним забезпеченням процесу керування в режимі реального часу.

Нова інформаційна технологія — це технологія, що ґрунтується на застосуванні комп'ютерів, активній участі користувачів (непрофесіоналів у сфері програмування) в інформаційному процесі, високому рівні «дружнього» користувацького інтерфейсу, широкому використанні пакетів прикладних програм загального і проблемного призначення, доступі

користувача до віддалених баз даних і програм завдяки обчислювальним мережам ЕОМ.

За ступенем охоплення АЇТ задач керування виділяють електронне опрацювання даних, коли з використанням ЕОМ без перегляду методології таорганізації процесів управління ведеться опрацювання даних із рішенням окремих економічних задач, і автоматизацію управлінської діяльності. У

другому випадку обчислювальні засоби, включаючи суперЕОМ і ПЕОМ, використовуються для комплексного вирішення функціональних задач,

формування регулярної звітності і роботи в інформаційно-довідковому режимі для підготування управлінських рішень. До цієї ж групи можуть

бути віднесені АІТ підтримки прийняття рішень, що передбачають широке використання економікоматематичних методів, моделей і ППП для

аналітичної роботи і формування прогнозів, упорядкування бізнеспланів, обґрунтованих оцінок і висновків щодо досліджуваних процесів, явищ

виробничогосподарської практики.

Електронний офіс передбачає наявність інтегрованих пакетів прикладних програм, які включають спеціалізовані програми й інформаційні технології, що забезпечують комплексну автоматизацію задач предметної області. Зараз дедалі більшого поширення набувають електронні офіси, устаткування і працівники яких можуть знаходитися в різних помешканнях.

Автоматизовані інформаційні технології експертної підтримки є основою автоматизації праці фахівціваналітиків. Ці працівники, крім аналітичних

методів і моделей для дослідження ситуацій, що складаються в ринкових умовах, із збуту продукції, послуг, фінансового стану підприємства, фірми, фінансовокредитної організації, змушені використовувати накопичений і такий, що зберігається в системі, досвід оцінки ситуацій, тобто зведення, що складають базу знань у конкретній предметній області

За класами реалізованих технологічних операцій АІТ розглядаються, по суті, в програмному аспекті і включають: текстове опрацювання,

електронні таблиці, автоматизовані банки даних, опрацювання графічної і звукової інформації, мультимедійні та інші системи.

За типом користувацького інтерфейсу можна розглядати АІТ із погляду можливостей доступу користувача до інформаційних і обчислювальних

ресурсів. Так, пакетна АІТ виключає можливість впливу користувача на опрацювання інформації, поки воно здійснюється в автоматичному режимі.

Це пояснюється організацією опрацювання, що засноване на виконанні програмнозаданої послідовності операцій над заздалегідь накопиченими в

системі й об'єднаними у пакет даними. На відміну від пакетної діалогова АІТ дає користувачеві необмежену можливість взаємодіяти з інформаційними

ресурсами, що зберігаються у системі, в реальному масштабі часу, одержуючи при цьому всю необхідну інформацію для вирішення функціональних задач і прийняття рішень. Інтерфейс мережної АІТ дає

користувачеві засоби теледоступу до територіальне розподілених Інформаційних та обчислювальних ресурсів завдяки розвинутим засобам зв'язку, що робить такі АІТ широко використовуваними і

багатофункціональними.

Зараз спостерігається тенденція до об'єднання різних типів інформаційних технологій у єдиний комп'ютерно-технологічний комплекс, що зветься інтегрованим. Особливе місце в ньому належить засобам

комунікації, які забезпечують не тільки надзвичайно широкі технологічні можливості автоматизації управлінської діяльності, але й є основою

створення найрізноманітніших мережних варіантів АІТ — локальних,багаторівневих, розподілених, глобальних обчислювальних мереж,електронної пошти, цифрових мереж інтегрального обслуговування. Всі види

орієнтовані на технологічну взаємодію сукупності об'єктів, утворених пристроями передачі, опрацювання, накопичення і збереження даних,являють собою інтегровані комп'ютерні системи опрацювання даних великої складності, практично необмежених експлуатаційних можливостей для реалізації управлінських процесів в економіці.

76. Загальна характеристика задач, які розв"язуються в системі бюджетних установ (на прикладі Державного Казначейства).

Держказначейство - спеціальний державний фінансовий орган у функції якого входять:

- організація здійснення і контроль за виконанням держ. бюджету України;

управління доходами і витратами цього бюджету на рахунках К. у банках,

- регулювання фін. відносин між державним бюджетом і позабюджетними фондами; фінансове виконання цих фондів; контроль за надходженням і викор-ням позабюджетних коштів;- здійснення короткострокового прогнозування держ. фінансових ресурсів;

оперативне управління цими ресурсами в межах установлених держ. витрат;-збір, обробка і аналіз інформації про стан держ. фінансів;

- управління і обслуговування разом з НБУ та іншими уповноваженими банками внутрішнього та зовн. боргу України;

- розробка методичних та інструктивних матеріалів, порядку ведення облікових операцій з питань, що відносяться до компетенції К. і обов(язкові для органів державної влади, установ і організацій,включаючи організації, що є розпорядниками коштів позабюджетних фондів.

Для виконання цих функцій створена багаторівнева система з розвинутими функціональними та інформаційними зв(язками між рівнями

Держказначейства (державний, обласний, районний) з банківською платіжною системою, системою податкової служби, АІС фінансових розрахунків,одержувачами бюджетних коштів і платниками податків.

Одним з найважливіших підрозділів Головного управління Держ казнач У є Управління комп‘ютеризації та інформаційних технологій. Основною функцією цього підрозділу є розробка та впровадження інформаційно-обчислювальної системи казначейства У, а також підтримка її в актуальному стані. Спеціалісти цього підрозділу закупають сучасні

програмні продукти, технічні засоби та засоби телекомунікації. Для забезпечення ефективної та стабільної роботи програмно-технічних

комплексів, якими оснащені структурні підрозділи Головного управління Державного казначейства України, Управління компютеризації та

інформаційних технологій закріплює за кожним структурним підрозділом своїх спеціалістів з метою надання консультативної допомоги співробітникам цих підрозділів.

Для ефективного функціонування органів Державного казначейства, підвищення дисципліни виконання всіх бюджетів створено автоматизовану

систему Казначейства. АСК побудовано як корпоративну інформаційну систему з територіально-розподіленою базою даних. У результаті її

впровадження сформовано єдиний інформаційних простір у рамках системи Державного казначейства, що забезпечує прозорий доступ до розподілених

даних і джерел інформації, включаючи обмін даними із зовнішніми інформаційними системами організацій, що взаємодіють із Казначейством.

АСК масштабовано як по вертикалі, так і по горизонталі. По вертикалі структура АСК включає три рівні: районний, обласний і державний. Для передавання інформації між рівнями система забезпечена прикладними серверами передавання повідомлень. Ці сервери становлять основу всіх телекомунікацій в системі і використовуються не тільки для передавання електронних повідомлень, а й для інтеграції всієї інформаційної системи.

Передавання електронних повідомлень має забезпечувати користувачам системи можливість одержувати інформацію з низки джерел, робити

автоматичний обмін інформацією і зберігати, фільтрувати та обробляти інформацію локально або в мережі.

На кожному рівні в АСК створено систему підтримки прийняття рішень, яка являє собою виокремлену інформаційну систему, побудовану на базі

дворівневої моделі «клієнт-сервер». Вона охоплює такі компоненти клієнтських додатків: управління бюджетними призначеннями та асигнуваннями, управління доходами (надходженнями), управління грошовими коштами, управління видатками (оплати рахунків), управління боргами, облік. аналіз і звітність. У межах цих підсистем визначено функції, які

автоматизуються. Такі функції закріплюються за конкретними виконавцями і виводяться в меню на конкретне АРМ.

Концепція функціонування автоматизованої системи Казначейства реалізується на базі платформи розподілених компонент, що підтримує багаторівневу архітектуру «клієнт—сервер». Система повинна надавати можливість гнучкого підходу до оброблення інформації па всіх рівнях —від розв'язування задач стратегічного планування бюджету на центральному

рівні до розв'язування управлінських задач на рівні району. Для окремих задач оперативного пошуку, одержання, уявлення і модифікації даних у

системі має бути передбачено використання Web-технологій. Робота більшості користувачів із системою має ґрунтуватися на використанні єдиної оболонки.

Автоматизація функцій Казначейства здійснюється в межах функціональних підрозділів на основі програмно-технічних комплексів, баз даних і сховищ

даних, які доступні користувачам на кожному рівні, на кожному робочому місці. Перелік функціональних підсистем є єдиним для всіх рівнів ієрархії ІС Казначейства. Деякі підсистеми охоплюють відповідні функції Казначейства по всій вертикалі, інші автоматизують управління бюджетним

процесом тільки на одному рівні. Цю структурну низку функціональних вимог до Держказначейства доцільно розглянути в межах кожної функціональної підсистеми.

До складу функціональної системи входять:

1-Зведені розрахунки з бюджетом (головна)

2- Доходи бюджету

3 -Видатки бюджету

4 -Фінанси галузей економіки

Підсис-ма “зведені розрах. бюджету” – є головна підсис-ма АСФР (автом.сис-ма фін.розрах-в), в якій здійснюється планування фінансів і загальний контроль за виконанням бюджету. Інші підсистеми – підлеглі по

відношенню до головної. Вони забезпечують планування та контроль виконання бюджету на різних стадіях бюджетного процесу по відповідних

розділах бюджетної класифікації. Кожна з підсистем має певне цільове призначення і в кожній з них здійснюється управлінський цикл, який

реалізує наступні функції управління: прогнозування, планування, облік, контроль, формування звітності, аналіз, внесення змін до плану та інше.

В зв’язку з цим в кожній з функт. підсистем виділяються функц. Блоки задач, які хар-ть функцію упрв-ня та послідовність виконання робіт.

Кожен з блоків хар-є технологію робіт і дозволяє вирішувати комплекси задач, по однорідних блоках.

Блок “планування і прогнозування” призначений для вирішення задач по варіантних рорах-х показників бюджету при його укладанні. Блок “зміна плану” забезпечує вирішення задач по врахуванню змін показників фін.планів у зв’язку зі змінами, які встановлюються відповідними урядовими та законодавчими авторами. Блок “облік, контроль та звітність” призначений для обліку і контролю викон.бюджету, формуванню відповідної

звітності і надання її в інші установи, що відносяться до фінансової сфери. Блок “аналіз” признач.для аналізу виконання бюджету, аналізу фін-господ-ї дія-ті міністерств та відомств.

Перед Держказначейством ставляться такі задачі:

1) збільшення доходної бази бюджету за рахунок підвищення збирання податків, удосконалення методики і повноти збору податків;

2) направлення коштів на реалізацію соціальної політики та забезпечення своєчасного і повного фінансування соціально-захищених статей на всіх

рівнях бюджету;

3) активізація ринку державних ЦП з урахуванням переходу до тривалих термінів їх обертання і розширення цього ринку;

4) підвищення ефективності валютно-фінансових операцій та зміцнення ефективності національної валюти.

Процес управління неможливий без перетворення інформації, а тому організація інформаційного забезпечення(ІЗ) в ІС-мах набуває важливого

значення. С-ма ІЗ будується залежно від ряду факторів і передбачає створення єдиного інфор-го фонду, систематизацію та уніфікацію показників і док-в, розробку засобів формалізованого опису даних. ІЗ

включає методичні та інструктивні матеріали, єдину с-му класифікації та кодування ек інф-ї, інф-ну базу, яка поділяється на поза машинну (нормативно-довідкові док-ти, уніфіковані сис-ми вхідних та вихідних

док-в) і машинну (масиви БД).

Отже, ІЗ складається з:

Позамашинна:

- нормативно-довідкових док-ів(норм та нормативів на утримання,тарифів, тарифних сіток, мереж,штатів і контингентів бюджетних установ);

- первинних док-в, в яких фіксуються господарські операції, розрахунки кошторисів та ін.

- Звітів по використанню коштів у відповідності з кошторисом і Українською бюджетною класифікацією.

Машинна:

-масивів БД, в яких містяться нормативна та фактична інф-я про д-ть бюдж-х установ.

Дата добавления: 2015-05-24