Формули для розрахунку

И еще

Биосфера в Антарктиде представлена на 4-х «аренах жизни»: прибрежные острова и льды, прибрежные оазисы на материке (например, «оазис Бангера»), арена нунатаков (гора Амундсена возле Мирного, гора Нансена на Земле Виктории и др.) и арена ледникового щита.

Растения и животные наиболее распространены в приморской полосе. Наземная растительность на лишённых льда участках существует в основном в виде различных видов мхов и лишайников, и сомкнутого покрова не образует (антарктические мохово-лишайниковые пустыни). Высшие растения представлены лишь несколькими видами, наиболее разнообразными на северо-западном побережье Антарктического полуострова (порядка десятка видов).

Антарктические животные полностью зависят от прибрежной экосистемы Южного океана: из-за скудости растительности все сколь либо значимые пищевые цепи прибрежных экосистем начинаются в водах, окружающих Антарктику. Антарктические воды особенно богаты зоопланктоном, в первую очередь, крилем. Криль прямо или опосредованно является основой цепи питания многих видов рыб, китообразных, кальмаров, тюленей, пингвинов и других животных; полностью сухопутные млекопитающие в Антарктиде отсутствуют, беспозвоночные представлены ~70 видами членистоногих (насекомых и паукообразных) и нематодами, обитающими в почвах.

Из наземных животных обитают тюлени (Уэдделла, крабоеды, морской леопард и Росса, морские слоны) и птицы (несколько видов буревестников, 2 вида поморника, пингвины Адели и императорские пингвины).

В пресноводных озёрах материковых прибрежных оазисов -- «сухих долин» существуют олиготрофные экосистемы, населённые сине-зелёными водорослями, круглыми червями, веслоногими рачками (циклопами) и дафниями, птицы же (буревестники и поморники) залетают сюда эпизодически.

Для нунатаков характерны лишь бактерии, водоросли, лишайники и сильно угнетённые мхи, на ледниковый щит изредка залетают только поморники, следующие за людьми.

,

φ = ,

m = ,

φ =

m=

Висновок:

Лабораторна робота №3

1 Тема

Визначення коефіцієнту поверхневого натягу рідини

2 Мета

2.1 Навчитися вимірювати коефіцієнт поверхневого натягу рідини

3 Прилади та обладнання
3.1 Бюретка з краном

3.2 Штатив

3.3 Терези технічні

3.4 Важки

3.5 Хімічний стакан (чи бюкса)

3.6 Стакан

4 Виконання роботи

№ досліду	Діаметр кінця бюретки	Діаметр шийки бюретки	Маса бюкси	Маса бюкси з рідиною	Кількість краплин	Маса однієї краплини	Коефіцієнт поверхневого натягу	Відносна похибка вимірювання
d, м	dшк, м	m1, кг	m2, кг	(m2-m1)/n, кг	, Н/м	δ , %

Таблиця 3.1 - Результати досліджень і обчислень

d_ш.к.= 0,9 ∙ d

d_ш.к.=

σ =

δσ =

Висновок:

Лабораторна робота №4

1.Тема

Визначення питомого опору провідника

2.Мета

2.1Навчитися визначати питомий опір провідника

3. Прилади і обладнання
З.1Джерело ЕРС

3.2 Амперметр
3.3 Вольтметр

3.4 Зразок дроту

3.5 Реостат

3.6 Вимикач

3.7 З'єднувальні дроти

4.Виконання роботи

Рисунок 4.1 - Схема електричного кола

Таблиця 4.1 — Результати досліджень і обчислень

Діаметр дроту	Довжина дроту	Площа перерізу дроту	Напруга	Сила струму	Опір проводу	Питомий опір дроту	Відносна похибка
d, м	l, м	S,м^2	U, В	І, А	R, Ом	ρ, Ом*м	δρ,%

;

;

;

Дослід 1

S=

R₁=

ρ₁=

Дослід 2

R₂=

ρ₂=

ρ_сер=

Δ ρ_сер =

Δ δρ =

Висновок:

Лабораторна робота №5

1.Тема

Визначення температурного коефіцієнту опору міді

2. Мета

2.1 Вивчити залежність опору провідника від температури

2.2 Навчитися визначати температурний коефіцієнт опору

3. Прилади та обладнання

3.1 Котушка з клемами розміщена у пробірці

3.2 Джерело електроенергії

3.3 Гальванометр
3.4 Реохорд

3.5 Вимикач

3.6 Магазин опорів
3.7 Стакан металічний

3.8 Штатив лабораторний

3.9 Термометр

3.10 Провідники з'єднувальні

4. Виконання роботи

R

ε

Рисунок 5.1 - Схема дослідження

Таблиця 5.1. - Результати вимірювань та обчислень

Вимірювання при початковій температурі	Вимірювання при кінцевій температурі	Температурний коефіцієнт	Відносна похибка
Початкова темпера-тура	Довжина лівого плеча реохорда	Довжина правого плеча реохорда	Опір магазину	Опір міді котушки	Кінцева темпера-тура	Довжина лівого плеча реохорда	Довжина правого плеча реохорда	Опір магазину	Опір міді котушки
t1,°C	l1, м	l2, м	rм, Ом	R1,Ом	t2,°C	l3, м	l4, м	rм, Ом	R2,Ом	α, К^-1	δα,%

Дослід 1 Дослід 2

R₁= R₂=

α=

δα=

Висновок:

Лабораторна робота № 6

1.Тема

Дослідження залежності потужності від напруги на затискачі

2.Мета

2.1Навчитися вимірювати потужність струму за допомогою вольтметра та амперметра.

2.2 Дослідити залежність потужності, що споживається лампою розжарення, від напруги на її затискачах.

3.Прилади та обладнання

3.1 Джерело електричної енергії

3.2 Амперметр

3.3 Вольтметр

3.4 Лампа розжарення

3.5 Реостат

3.6 Вимикач

3.7 З’єднувальні провідники

ε r

4. Виконання роботи

Рисунок 6.1 – Схема дослідження

Таблиця 6.1 – Результати дослідження

Напруга   U,B	Сила струму   I,A	Потужність, що споживається лампою Р, Вт	Опір нитки лампи   R, Oм

Формули для розрахунку

R= ;

Р = U·I

R₁= R₄=

P₁= P₄=

R₂= R₅=

P₂= P₅=

R₃= R₆=

P₃= P₆=

P,Bт

U,B

Рисунок 6.2 – Графік залежності Р = f(U)

Висновок:

Лабораторна робота №7

1. Тема

Визначення ЕРС і внутрішнього опору джерела струму

2. Мета

2.1 Навчитися користуватися амперметром та вольтметром

2.2 Навчитися визначати ЕРС та внутрішній опір джерела

3. Прилади та обладнання

3.1 Джерело ЕРС

3.2 Амперметр

3.3 Вольтметр

3.4 Реостат

3.5 Ключ

3.6 З'єднувальні дроти

4. Виконання роботи

	ε r

Рисунок 7.1- Схема дослідження

№ досліду	ЕРС ε, В	Сила струму І, А	Напруга U,В	Внутрішній опір r, Ом	Середнє значення внутрішнього опору rср, Ом	Відносна похибка δr, %

Таблиця 7.1.- Результати вимірювань та обчислень

,

­

Дослід 1

r₁=

Дослід 2

r₂=

Дослід 3

r₃=

r_сер=

Δr_сер=

δr=

Висновок:

Лабораторна робота №8

1 Тема

Визначення електрохімічного еквіваленту міді.

2 Мета

2.1 Навчитися визначати електрохімічний еквівалент міді

3 Прилади та обладнання

3.1 Терези з важками

3.2 Джерело електроенергії

3.3 Амперметр

3.4 Вольтметр

3.5 Провідники з'єднувальні

3.6 Годинник з секундною стрілкою

3.7 Електролітична ванна з розчином мідного купоросу
3.6 Вимикач

ε

4 Виконання роботи

R

Рисунок 8.1 - Схема дослідження

Таблиця 8.2 - Результати вимірювань та обчислень

Маса	Час досліду t, с	Сила струму I,А	Середнє значення електрохімічного еквіваленту k. кг/Кл	Відносна похибка   Δk, %
катоду до вмикання струму m1, кг	катоду після вмикання струму m2, кг	міді, що виділилась на катоді m, кг

m = m₂ – m₁

k_m = 3,294 ∙ 10^-7 кг/Кл

m=

k=

δk=

Висновок:

Лабораторна робота № 8

1. Тема

Вивчення властивостей напівпровідникового діоду

2. Мета

2.1 Впевнитись у властивості односторонньої провідності діоду

2.2 Навчитися знімати вольт-амперну характеристику діоду

3. Прилади та обладнання

3.1 Джерело електричної енергії

3.2 Міліамперметр

3.3 Напівпровідниковий діод

3.4 Потенціометр

3.5 Провідники з'єднувальні

3.6 Вимикач

3.7 Вольтметр

4. Виконання роботи

		VD1
		R
	ε

Рисунок 9.1 – Схема дослідження

Таблиця 9.1 – Результати дослідження

Номер досліду	Струм, що проходить через діод І · 10^-3, А	Напруга, що подається через діод U, B

Дата добавления: 2015-05-24