Афінське виховання

Виховання та навчання дітей та юнацтва в Афінах надавалося велике значення. Афіняни прагнули при цьому до поєднання розумового, морального, естетичного та фізичного розвитку людини, оскільки вважали ідеальним того, хто прекрасний і у фізичному, і в моральному відношенні. Але в рабовласницькому суспільстві фізична праця вважався обов'язком лише рабів. Загальна спрямованість афінської виховної системи - презирство до фізичної праці і рабам.
Мета виховання та освіти в афінському суспільстві визначалося багатозначним грецьким поняттям - калокагатії - сукупність «чеснот», куди включалася краса внутрішня (готовність до виконання громадянських обов'язків) і зовнішня (культура тіла). Правом володіння цими чеснотами мали тільки вільні громадяни Афін, перш за все - чоловіки.
До 7 років всі діти виховувалися в сім'ї, часто за допомогою годувальниць. Піклуючись про розумовому вихованні маленьких громадян, їм розповідали казки, читали літературні твори, грали з ними. Життя афінян постійно супроводжувала музика, одним з улюблених музичних інструментів була флейта, на ній грали, читаючи вірші. З малих років дітей водили на громадські урочистості і свята, спортивні змагання.
З 7 років хлопчики відвідували різні школи. До 13-14 років-вони вчилися в школі граматисти і кифариста (одночасно або спочатку в школі граматисти, потім кифариста). У школі граматисти вчителя Дидаскалії навчали дітей читання, письма, рахунку. Рахунком вчили за допомогою пальців, використовували також і камінчики, і спеціальну лічильну дошку, що нагадує порахунки. Писали діти на вощених дошках тонкими паличками (стилем). У школі кифариста хлопчики отримували літературне освіту, тут спеціально займалися їх естетичним вихованням - вчили співати, декламувати, грати на музичних інструментах. У 13-14 років підлітки переходили в палестру, де займалися фізичними вправами, опановували п'ятиборством (біг, боротьба, метання списа і диска, плавання). Найбільш шановні громадяни вели з учнями бесіди на політичні і моральні теми.
Багаті рабовласники Афін віддавали своїх дітей в гімнасії (пізніше - гімназії), де вони вивчали філософію, літературу, готувалися до управління державою. У 18 років, як і в Спарті, юнаки переходили в Ефеб, де протягом двох років тривала їх військово-фізична підготовка.
Процес виховання в Афінах був пронизаний принципом змагальності - агоністікі - приватне перевагу (індивідуалізм).
Жінка в Афінах (по Еврипіду) - річ для нагляду за господарством, з забороною виходити з дому без супроводу рабині. У будинках заможних громадян були спеціальні жіночі відділення, куди вхід стороннім був заборонений - гінекею. Сором - ось головна чеснота жінки в афінському суспільстві.

Дата добавления: 2015-05-24