Динаміка навчального процесу

ПЕРШЕ ЗНАЙОМСТВО

У

дуже великій групі неможливо вимагати, щоб студенти знай­омилися один з одним і особисто з викладачем. Навіть у не­великих групах хаос першого дня (особливо у навчальному за­кладі, де студенти ще деякий час після початку занять можуть обирати потрібний курс) створює додаткові перешкоди для знайомства. Але на початку будь-якого курсу з відносно невели­кою кількістю студентів слід витратити певний час на те, щоб на­дати змогу студентам познайомитися один з одним і викладачем. Існує багато способів це зробити. Найпростіший - попроси­ти студентів вголос назвати свої імена. Але такий підхід часто дає найменш корисні результати. Якщо п'ятнадцять або двадцять сту­дентів просто один за одним назвуть себе, вони, як і викладач, ймовірно, нічого не запам'ятають. Продуктивнішим є заохочен­ня студентів розповісти дещо цікаве і важливе про себе: звідки во­ни, чим цікавляться, окрім занять, чому приділяють найбільше уваги в навчанні. Деякі викладачі пропонують студентам згадати й розповісти про якийсь цікавий факт зі своєї біографії. Інші запрошують студентів представити людину, що сидить поруч з ни­ми: кожен студент "бере інтерв'ю" в сусіда, а результати доповідає аудиторії.

Звичайно, викладач повинен розповісти і про себе, але оскільки він може повідомній про себе набагато більше, ніж сту­денти, зробити це потрібно порівняно стисло; повідомлена інформація має просигналізувати студентам, що саме вони мо­жуть розповісти про себе. Або подати інформацію про себе після того, як це зроблять студенти.

Б

агато викладачів намагаються привчити студентів до думки, що саме вони є найактивнішими учасниками навчального процесу, то мета курсу - не викладання, а навчання. Це означає, що студенти частково беруть відповідальність за навчання на се­бе, а це вносить певний ризик у роботу викладача. Для багатьох студентів такі вимоги можуть стати новими і незвичними, тому викладач мусить бути послідовним і допомагати їм. Успіх істотно залежатиме від того, яку динамік}' навчального процесу він вста­новить на початку семестру. Під час викладання у великій групі, де особистий контакт викладача зі студентами є обмеженим, рівень їхньої мотивації залежатиме від того, як він поставить се­бе і які вимоги висуне до них. У менших групах, де є можливість познайомитися зі студентами особисто, є набагато більше мож­ливостей, але іноді і значно більше проблем.

Динаміку навчального процесу визначають також стосунки викладача зі студентами. Занадто неформальний стиль по­ведінки зменшує ефективність викладання. Занадто дружні сто­сунки зі студентами можуть спричинити істотні проблеми, тому необхідно запобігати виникненню ситуацій, коли дружні стосун­ки можуть були трактовані як близькі.

З іншого боку, уникнення подібних стосунків не означає, що їх взагалі немає. Дуже непогано, навіть бажано дружньо ставити­ся до студентів, зустрічатися та проводити вільний час разом. Можна запросити їх на каву, бажано всією групою та у відповідне місце; до себе додому, але всю групу, а не окремих студентів. Не­доречно для викладача відвідувати неформальні зібрання своїх студентів або вживати з ними алкогольні напої.

Незалежно від того, який стиль поведінки обере викладач, він повинен намагатися якнайбільше дізнатися про студентів, обов'язково запам'ятати їхні імена. Деякі викладачі мають мож­ливість ознайомитися з особовими справами студентів, щоб вив­чити і запам'ятати їхні імена ще до початку занять, але більшість викладачів такої можливості не має. Допомогти може уважне знайомство на початку занять. Можна попросити студентів нази­вати свої імена на початку кожного наступного заняття, щоб на­гадати про себе викладачу і групі, але стосуватися це прохання має всіх студентів, навіть тих, чиї імена викладач вже запам'ятав, щоб не вирізняти їх з-поміж інших. Протягом перших занять можна за­пропонувати студентам під час виконання завдань називати свої імена, а також, певний час не змінювати місць. Якщо викладачу важко запам'ятати імена та прізвища, йому слід повідомити про це студентів і запевнити, що він прагнутиме якнайшвидше зробити це, або попросити, щоб вони написали свої імена на табличках і поставили перед собою, пояснивши, що це допоможе швидшому знайомству. Ніщо так не пригнічує студентів у невеликій групі, як відчуття того, що викладач їх не запам'ятав. Ще гірше, коли він знає лише деякі імена, тоді ті студенти, чиї імена він не запам'ятав, бу­дуть почуватися осторонь навчального процесу.

Належним чином організована процедура знайомства на початку занять є одним зі способів з'ясувати якомога більше про студентів - їхні спеціалізацію, захоплення, минуле. Можна також запропонувати студентам заповнити картки із зазначенням їхніх імен, контактної інформації, деяких додаткових фактів про себе і в такий спосіб мати джерело, до якого можна звернутися у разі по­треби. А якщо викладачу вже дещо відомо про студентів, можна сформулювати питання цілеспрямованіше, що надасть мож­ливість стриманішим студентам повідомити про себе дещо цікаве. Важливо допомогти студентам познайомитись один з од­ні їм. що більше інформації вони отримають, то комфортніше по­чуватимуться на заняттях та під час виконання спільних про­ектів. Детальна інформація, надана на початку курсу, сприятиме цьому. Також можна роздати на початку семестру студентам спи­сок групи з поштовими адресами, телефонними номерами, адре­сами електронної пошти кожного з них. Але попередньо слід от­римати у всіх студентів дозвіл на поширення будь-якої інфор­мації про них. Залучення студентів на початку семестру до про­ектів або завдань, що потребують співпраці, є надійним спосо­бом допомогти їм навчитися працювати разом.

Дуже важливо, щоб студенти відчули повагу викладача до них. В жодному разі не можна їх принижувати, намагатися поста­вити у незручне становище а також плутати залякування з моти­вацією. Вже минули часи, коли авторитетні викладачі вищих нав­чальних закладів залякували студентів, щоб ті краще працювали. У сучасній академічній культурі така практика не є нормальною. Потрібно критично ставитися до роботи студентів, вказувати їм на помилки, але робити це так, щоб не здаватися їм зарозумілими і нечемними.

5. РОБОТА З ПАСИВНИМИ, АКТИВНИМИ ТА КОНФЛІКТНИМИ СТУДЕНТАМИ

Майже неможливо проконтролювати, які саме студенти зго­лосяться слухати певний курс. Але викладач повинен і на по­чатку семестру вирішити, як поводитися з ними на заняттях, особливо якщо помітив, що до групи потрапили "проблемні" студенти. Тому належить одразу встановити основні правила робо­ти з пасивними, надміру активними або відкрито конфліктними студентами.

Більшість груп складається зі студентів, які беруть активну участь в обговореннях, і тих, котрі зазвичай залишаються пасив­ними. Маючи справу з пасивними студентами, важливо спершу проаналізувати, чому вони поводяться таким чином. У деяких ви­падках навіть говіркі студенти залишаються мовчазними, тому що вони зайняли позицію ворожості стосовно групи або викла­дача. Якщо виникла саме така ситуація, треба спробувати провес­ти бесіду з цими студентами, щоб з'ясувати причини проблеми. Якщо не докладати зусиль для зміни ситуації на краще, їхня бай­дужість може провокувати інших. Частіше, однак, пасивні студен­ти не беруть активної участі в обговореннях тому, що вони заля­кані викладачем чи групою або переконалися, що не в змозі повідомити нічого цікавого.

Якщо у групі є студенти настільки сором'язливі або з істотно заниженою самооцінкою, що ніяка допомога викладача не буде ефективно спонукати їх до активної участі в навчальному про­цесі, необхідно намагатися залучити до роботи всіх студентів із самого початку семестру, подбати про те, щоб усі вимоги були їм зрозумілі, і вони могли ефективно працювати у групі. Маючи справу з пасивними студентами, упродовж перших тижнів викла­дач може спробувати використати декілька тактик. Най­простішим і найбільш очевидним способом є викликати таких студентів самому, ніж чекати, коли вони самі наважаться відповідати. Можна домовитися про індивідуальну консультацію з такими студентами і пояснити їм важливість активної участі в заняттях, а також допомогти підготуватися до наступного обго­ворення. Можна також заздалегідь дати таким студентам запи­тання, які плануєте порушити на наступному занятті. Інша аль­тернатива - запропонувати роботу у малих групах протягом першої частини заняття, щоб студенти могли підготувати презентацію або аргументи для дискусії: деякі студенти, що здаються занадто стриманими в загальному обговоренні, набагато краще працюють у малій групі.

Надміру балакучі студенти можуть також створювати серйозні проблеми. Якщо студент домінує над групою настільки, що інші студенти не можуть взяти участь в обговоренні, викладач повинен діяти негайно. Один зі способів вирішити цю проблему полягає в індивідуальній бесіді з активними студентами: слід за­певнити їх у високому оцінюванні їхніх коментарів, але дати зро­зуміти, що вони повинні обмежити себе і надати можливість бра­ти участь в обговоренні іншим. Безпосередньо в аудиторії можна запобігти домінуванню окремих студентів над групою, керуючи обговоренням і визначаючи, кому саме надати слово, не дозволя­ючи бесіді проходити спонтанно.

Серйозніша проблема - студенти, які, можливо, й не втруча­ються в розмову занадто часто, але поводяться зверхньо. Такі сту­денти вимагають певного терпіння, але інколи необхідно їх пе­рервати, якщо їхній коментар триває настільки довго, що загро­жує завести у глухий кут обговорення в цілому. Таке втручання особливо важливе, якщо студент збентежений і не розуміє, що са­ме хоче сказати, продовжуючи говорити, оскільки не може дійти висновку. Завжди незручно зупиняти студентів, і викладачі легко можуть заплутати їх, роблячи це некоректно; в деяких випадках втручання викладача істотно впливає па динаміку обговорення в цілому, відтак ввічливе переривання буде фактичною допомо­гою студентові, який відповідає.

Іноді трапляються студенти, які свідомо чи ненавмисно зава­жають проводити заняття. Прикладом може бути читання або інші сторонні заняття під час викладання нового матеріалу. Цілком відповідним буде попросити їх припинити. Щоб уникнути прямої конфронтації, корисно почекати початку наступного заняття і просто повідомити групу, що читати або займатися іншою робо­тою під час заняття забороняється. Можна також зіткнутися з істотним порушенням дисципліни. Студенти можуть звикнути запізнюватися або залишати аудиторію раніше, ніж закінчується заняття, тоді необхідно дати виразно зрозуміти кожному, що від них вимагається дотримання графіка занять. Часом деякі студенти мають обґрунтовані причини для запізнення або дострокового за­лишення заняття, у таких випадках вони повинні повідомляли про це заздалегідь. Це дасть можливість пояснити іншій частині групи, чому окремі студенти порушують графік, і в такий спосіб запобігти перетворенню відповідної практики на масову.

Деякі студенти можуть висловлювати відверто провокативні судження, щоб побачити, як на них відреагує викладач. Якщо ко­ментар, незалежно від його наміру, заслуговує на відповідь, до нього слід поставитися всерйоз і запросити інших студентів відповісти. Але якщо коментар є просто наступальним або образ­ливим, необхідно реагувати інакше. Деякі висловлювання є не­припустимими і повинні бути спростованими чи навіть осудже­ними. Тому викладачу варто подбати про те, щоб зробити зро­зумілою групі його позицію у подібних ситуаціях. Він має діяти ще радикальніше, якщо відповідні судження спрямовані на інших членів групи, а не на нього особисто. Іноді важко визначити, ко­ли коментар виходить за межі інтелектуального обговорення і стає наступальною, образливою промовою. Проте у врегулю­ванні академічних суперечок поріг для неприпустимих заува­жень повинен бути дуже високим. У більшості випадків кращий спосіб уникнути провокативних коментарів під час занять поля­гає в можливості відповісти іншим студентам. Викладачі зобов'я­зані зберігати відкриту й толерантну атмосферу на занятті. Дуже важливо вирішити, коли саме втрутитися, але зробити це треба негайно й радикально, якщо студенти говорять недоречно й об­разливо, що загрожує зашкодити атмосфері довіри.

Дата добавления: 2015-05-24