Політичне в скульптурі та архітектурі

Віддавна мистецьким втіленням політичного є скульптура та архітектура. Починаючи від скульптур єгипетських фарао­нів, їхніх усипальниць-пірамід, скульптурних портретів римських імператорів, їхніх палаців, статуй державців Європи до архітектурних комплексів різних гілок влади в Нові часи

(парламентів, судів, будинків урядів і палаців президентів) та державних ансамблів, скульптурних груп «новітніх» часів — такий шлях розвитку політичної скульптури та архітектури Європи, Америки. До них варто додати цілу низку культових споруд — величних християнських храмів, які ще донедавна відігравали визначну роль в урочистих політичних церемоніях, політичних подіях національного значення. Це Собор Паризь­кої Богоматері, собори в Реймсі, Римі, Франкфурті, Лондоні. Суто політичну роль відігравали спеціально споруджені колони, тріумфальні арки від часів Риму й до наших днів. Це й колона імператора Трояна, тріумфальні римські, паризькі, московські арки, Бранденбурзькі ворота в Берліні тощо. Варто зауважити, що, як правило, великі імперії поспішали увіковіч-нити себе в каменю як в минулому, так і сьогодні. Доходило до смішного: наприклад після заледве кількох років існування третій рейх вже отримав помпезний комплекс для партійних з'їздів у Нюрнберзі. За велінням фюрера почалося гарячкове будівництво в столиці держави, де за кресленнями його особистого архітектора було зведено будівлю нової імперської канцелярії, окрім того, було почато будівництво (скоріше це була перебудова) майбутньої столиці всесвітнього третього рейху. Шпеєр згадував, що вже в 1936 р. отримав завдання опрацювати проект Купольного палаиу, Парадної вулиці Берліна та інших споруд. Через кілька років уже існував великий макет палацу, що мав бути найбільшим у світі (який мав би вміщувати від 150 до 180 тис. осіб); палац і п'яти-кілометрову Парадну вулицю мали завершити будувати в 1950 році, біля Купольного палацу мав бути споруджений колосаль­ний палац Гітлера, що мав би разом із садом площу в 2 млн. кв. м. Як писав Шпеєр. Гітлера досить неприємно вразило рішення Сталіна розпочати будівництво в Москві Палацу Рад, який би майже на кілька десятків метрів був вищим від Купольного палацу⁹-¹. Архітектурним змаганням диктаторів незабаром прийшов кінець, тим не менше в колишньому СРСР уже сьогодні виникли проблеми з ремонтом збудованих у Москві помпезних висотних адміністративних будинків, деяких архітектурно-скульптурних меморіалів. Деякі парадні будівлі в той же час мали виконувати політичні функції захисту влади автократів. Якось з цього приводу Птлер висловився: «Не можна ж виключати такого, що одного разу я буду змушений приймати непопулярні рішення. Це може призвести до бунту.

Дата добавления: 2015-05-24