Клітинно-організмовий популяційно-видовий екосистемний 4 страница

,*»——^^ 144

5.5 Навчальні програми з біології

В основу змісту біології 10—11 класів покладено вивчення рівнів організації живого (молекулярно-клітинний, організмовий, популяцій­но-видовий, екосистемний, біосферний). Нарівні кожної системи про­стежуються їхні основні ознаки: обмін речовин та енергії, цілісність живих систем, взаємозв'язок із довкіллям. Розпочинається курс біоло­гії розділом «Універсальні властивості організмів»: вивчаються хіміч­ний склад організмів, будова й життєдіяльність клітин, функції тканин багатоклітинного організму, функціонування організму як системи. Знання про клітину становить основу розуміння законів спадковості й закономірностей мінливості. Засвоюючи цитологічні й генетичні по­няття, учні готуються до вивчення розмноження та індивідуального розвитку організмів. Екологічні закономірності вивчаються в розділі «Надорганізмові рівні організації живої природи». Завершується курс розділом «Історичний розвиток органічного світу». Знання біологіч­них закономірностей розширюються, поглиблюються інформацією про фактори еволюції, адаптацію як результат еволюційного процесу. Сучасна система рослинного й тваринного світу вивчається на рівні ве­ликих таксонів.

Загальна структура навчального матеріалу шкільного курсу «Біоло­гія» така: цілісне первинне ознайомлення з живою природою (вступ, на якому узагальнюються знання учнів із початкової школи) —> диферен­ційоване вивчення систем різного рівня організації, починаючи від системи нижчого порядку (вивчення царств живої природи та надорга-нізмових систем), —> узагальнення знань про цілісність живої природи. Отже, спочатку учні знайомляться з узагальненою характеристикою живої природи, її цілісністю та системним характером організації. Завдяки опорі на об'єктивну реальність, що доступна безпосередньому сприйняттю, формується цілісний чуттєво-конкретний образ живої природи. Далі вивчаються клітинно-організмовий, популяційно-видо­вий та екосистемно-біосферний рівні організації життя з урахуванням їхньої цілісності, системності та ієрархічного принципу побудови. На завершальному етапі вивчення живої природи інтегруються знання учнів на основі фундаментальних властивостей живої природи: струк­турно-функціональної цілісності, системності організації та різнома­нітності.

Організмовий рівень є найбільш пізнаним наукою на сучасному етапі її розвитку й найдоступнішим для безпосереднього чуттєво-образного сприйняття об'єктів біологічної реальності. Тому, зважаючи на особливості психічного розвитку учнів 6—7 класів та орієнтацію на

Розділ 5 Зміст шкільної біологічної освіти

пізнавальний інтерес, інтегрування знань для формування цілісного чуттєво-образного уявлення про організмовий рівень здійснюється на основі ідеї різноманітності проявів життя на ньому. При цьому про­грамний матеріал структурується на основі прийнятої класифікації царств живої природи (дроб'янки, гриби, рослини, тварини).

Формування цілісного чуттєво-образного уявлення досягається вивченням конкретних організмів як цілісних систем із позиції їхніх ознак, що піддаються сенсорному пізнанню. До розгляду поняття «ор­ганізм» у розділі 1 «Царство Рослини» в учнів уже сформоване первин­не цілісне уявлення про функціонування організму як системи (на ос­нові ознайомлення з функціями організмів — живленням, диханням, розмноженням, ростом і розвитком), а також про взаємозв'язок орга­нізму з навколишнім середовищем через обмін речовинами, енергією та інформацією.

Подальша конкретизація цього уявлення здійснюється під час вивчення морфолого-екологічної характеристики представників різ­них царств живої природи, тобто їхньої зовнішньої будови та присто­сувань до умов існування (адаптації). Провідним поняттям, що інтег­рує ці знання, є різноманітність організмів як прояв адаптації до умов існування. Інтеграція знань на його основі дає змогу сформувати первинне цілісне чуттєво-образне уявлення про організм як відкриту систему, тобто відокремлену множину взаємопов'язаних елементів, котрим притаманні певні спільні функції, і яка взаємодіє з іншими сис­темами, та про різноманітність проявів життя на клітинно-організмо-вому рівні його організації. На даному етапі ієрархічний взаємозв'язок між системами вивчається лише з позиції встановлення залежності однієї системи від умов, у яких вона перебуває. Спеціально не акценту­ється увага на тому, що ці умови забезпечуються й залежать від систе­ми вищого порядку.

Для логічного завершення вивчення особливостей будови й функ­ціонування представників різних царств живої природи та формування абстрактного поняття «організм», «організмовий рівень організації життя» передбачено узагальнення знань школярів на основі розгляду конкретних організмів як відкритих систем. Узагальнення й система­тизацію знань вважають загальнофункціональним спрямуванням вивчення змісту навчального матеріалу. Застосування даного принци­пу дає змогу систематизувати здобуті учнями знання про конкретні фо­рми організмів і використати їх для загальної характеристики цих представників. Це забезпечує реалізацію принципу дієвості знань,

5.5 Навчальні програми з біології

коли постійно повертаються до раніше засвоєної інформації, яка виступає засобом цілісного пізнання нового об'єкта: відбуваються внутрішнє сприйняття запропонованих знань, визнання їхньої важли­вості, цікавості, корисності тощо. Далі нові знання включаються в сис­тему вже набутих або змінюють її.

Загалом при конструюванні змісту програми використано різнома­нітні підходи та принципи, реалізація яких у сукупності дає змогу ефективно розв'язати завдання, поставлені перед шкільним курсом «Біологія» на рівні загальнотеоретичного уявлення про зміст освіти.

Так, упровадження системно-структурного підходу дає змогу вий­ти за рамки описового характеру процесів, які характеризують явище життя, пояснити з позицій сучасної науки причини їх виникнення, роз­глядати конкретні поняття як окремі випадки прояву загальнобіологіч-них закономірностей, спрямувати навчальну діяльність учнів на опа­нування сутності понять, використання узагальненого підходу для по­яснення конкретних процесів.

Функціональний підхід до вивчення організмів дає змогу скоротити морфологічні й анатомічні відомості та більше уваги приділити вив­ченню процесів життєдіяльності організмів різних царств живої при­роди. Застосування функціонального підходу забезпечує формування уявлення про організм як цілісну систему й орієнтує учнів на здоровий спосіб життя. Вивчення навчального матеріалу шкільного курсу «Біо­логія» здійснюється на основі логічного поєднання індукції та дедук­ції, образного та раціонального пізнання.

В історії викладання біології відомі три варіанти структури курсу залежно від розподілу програмного матеріалу за роками навчання: лінійна, концентрична та спіральна, що відповідають принципам сис­тематичності й взаємозв'язку (внутрішньо- та міжпредметного).

Лінійною називають структуру курсу, в якій окремі частини (порції) навчального матеріалу утворюють неперервну послідовність тісно по­в'язаних між собою та взаємозумовлених ланок, що за час шкільного навчання опрацьовуються, як правило, лише один раз. Така структура має суттєві недоліки й серйозно суперечить вимогам вікової психології та дидактики.

За концентричної структури курсу одне й те саме питання виклада­ється кілька разів; при цьому його зміст постійно розширюється за рахунок збагачення новими компонентами, поглибленого розгляду на­явних зв'язків та залежностей. Перевагою такої структури є те, що на­рощення складності в навчанні відбувається поступово, з ростом розу-

мових сил і можливостей школярів. її недолік — повторення навчаль- І ного матеріалу, що спричиняє перевантаження школярів. Крім того, І коли навчання розпочинається з уже вивченого матеріалу, то інтерес до нього зменшується.

Характерною особливістю спіральної структури курсу є те, що учні, не випускаючи з поля зору вихідну проблему, поступово розши­рюють та поглиблюють коло пов'язаних із нею знань. На відміну від І концентричної структури, за якої до вихідної проблеми повертаються іноді навіть через кілька років, за спіральної структури таких перерв немає. Навчальний матеріал структурується за рахунок формування основних понять і провідних ідей протягом кількох років навчання та І їх розгортання на дедалі вищому теоретичному рівні. Сучасна програ­ма шкільного курсу «Біологія» побудована на основі лінійно-концент-! ричного підходу до структурування навчального матеріалу, який дає І змогу відтворити певний рівень організації життя чи форму його про­яву в конкретній цілісності, розвивати загальнобіологічні поняття, [ збільшуючи число зв'язків та відношень, забезпечуючи різну глибину проникнення в суть процесів та явищ. При цьому звертається увага й на логічне поєднання методів індукції та дедукції, образного та раціо­нального пізнання, оскільки лише враховуючи протилежності, можли­во створити синергетичну систему, яка найбільше відповідає вимогам сучасної педагогічної науки.

Типова навчальна програма з біології дає вчителю право творчо під­ходити до реалізації її змісту, добирати об'єкти для вивчення та вклю­чати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Враховуючи рівень під­готовки школярів, їхні інтереси та нахили, вчитель може запропонува­ти свою логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін. Кількість годин на вивчення теми є орієнто­вною й може змінюватися в межах визначених годин. Основний мате­ріал учні повинні засвоїти на уроці. Виявити рівень навчальних досяг­нень школярів покликане оцінювання, що передбачає аналіз відповіді учня: якості знань, ступеня сформованості загальнонавчальних і пред­метних умінь, рівня оволодіння розумовими операціями та досвідом творчої діяльності, самостійність оцінювальних суджень.

У сучасній школі діють також програми профільного навчання біо­логії. Вони базуються на вимогах Закону України «Про загальну серед­ню освіту», положеннях Концепції профільного навчання й мають на меті реалізацію типових навчальних планів організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України № 306 від 20.05.2003), згідно з якими в старшій

5.5 Навчальні програми з біології

школі з урахуванням конкретних умов, інтересів і нахилів учнів фор­муються класи за напрямками: природничий, універсальний, техноло­гічний, фізико-математичний, спортивний, філологічний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний.

Зміст шкільного предмета «Біологія» в старшій школі залежить від обраного напрямку профільного навчання і є варіативним. Вивчення біології передбачено в класах різного профілю як обов'язковий пред­мет. В основу змісту біологічної освіти покладено вивчення рівнів ор­ганізації живих систем (молекулярний, клітинний, організмовий, над­організмові). На рівні кожної системи вивчаються її основні ознаки: обмін речовин і енергії, цілісність живих систем, взаємозв'язок із дов­кіллям. Навчальний курс має два розділи. В першому — «Рівні орга­нізації життя» — вивчаються хімічний склад організмів, будова й життєдіяльність клітин, функції тканин багатоклітинного організму, функціонування організму як системи. Знання про клітину становить основу для розуміння властивостей організму. Цитологічні й генетичні поняття готують учнів до вивчення індивідуального розвитку організ­мів. Екологічні закономірності вивчаються в темі «Надорганізмові рів­ні організації живої природи». В другому розділі — «Історичний роз­виток органічного світу» — знання біологічних закономірностей розширюються, збагачуються відомостями про фактори еволюції, адаптацію як результат еволюційного процесу. Завершується вивчення навчального курсу узагальненням.

Зміст програми для природничого профілю спрямований на розви­ток в учнів стійких інтересів до вивчення біології, творчих здібностей, формування загальнонавчальних і спеціальних умінь вивчення живої природи. У зв'язку з цим зміст окремих розділів і тем програми по­глиблений і розширений, збільшено кількість лабораторних і практич­них робіт, передбачено години для семінарських занять, екскурсій, польового практикуму, використання матеріальної бази навчальних закладів і науково-дослідних інститутів. За цією програмою можуть працювати загальноосвітні навчальні заклади медичного, біолого-хімічного, екологічного профілів навчання тощо.

Зміст програм для універсального й технологічного профілів спро­щений і позбавлений надмірної деталізації. Це дає змогу вивільнити час для осмислення учнями навчального матеріалу, самостійної пізна­вальної діяльності, систематизації та узагальнення знань, творчої діяльності, самоконтролю знань і вмінь. Стисле формулювання понять теми дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів, творчо планувати вивчення матеріалу, доповнювати й поглиблювати зміст,

Розділ 5 Зміст шкільної біологічної освіти

5.6

виділяти час для вступних і узагальнювальних уроків, тематичного та; підсумкового оцінювання.

У програмі для фізико-математичного профілю значну увагу при­ділено питанням зв'язку біології з іншими науками, розкриттю фізич­них процесів на клітинному та організмовому рівнях, впливу фізичних факторів на генетичний апарат організмів та об'єкти живої природи, логіко-математичному аналізові загальних принципів класифікації жи­вих організмів, застосуванню математичних методів у біології. Для по­силення практичної спрямованості курсу передбачено роботи дослід­ницького характеру з екологічного моніторингу, досліди з моделюван­ня біологічних об'єктів тощо.

Зміст програми для спортивного профілю спрямований на форму­вання в учнів системних знань із біології. Окремі теми програми до­повнено питаннями анатомо-фізіологічних особливостей організму людини, профілактики захворювань, що є необхідним для подальшого І професійного визначення учнів.

Програми для філологічного, суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного профілів передбачають надання учням мінімуму біоло- І гічних знань, рівень яких має бути достатнім для використання їх у повсякденному житті. Проте біологічні знання мають становити осно­ву для формування в учнів наукового світогляду, розвитку емоційної сфери особистості, відповідального ставлення до природи, мотивації здорового способу життя, стратегії виживання в сучасних умовах. Особлива увага приділяється розумінню біосоціальної природи люди­ни, вивченню питань пізнання природи засобами мистецтва. Посилю­ються народознавчий та екологічний аспекти під час вивчення проце­сів і явищ природи (Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Біологія, 10— 11 класи).

Дата добавления: 2015-05-24