Ситуація 17

Ситуація 16

Ситуація 15

Мама просить педагогічної поради: "Нещодавно мого сина побив хлопчик з нашого двору. Син прибіг заплака­ний із розбитою губою. Я пішла до матері кривдника, наго­ворила їй багато неприємних слів, вона теж не залишилась у боргу. Та ще й додала: "Хай ваш Сергій не лізе до мого Дмитрика. А полізе, то я скажу йому: "Дай йому ще". Або й сама намну вуха вашому Сергієві". Посварилися ми доб­ряче. Прийшла додому, розповіла сусідові, а він заспокоює мене: "Хлопчаки завжди задирикуваті. І я таким був. Поб'ються — і помиряться. Не звертайте уваги". Та як же можна? У дитини губа розбита — і не звертати уваги?!

Я рішуче заборонила своєму Сергієві навіть підходити до того Дмитра. Краще подалі від таких хлопчаків.

Що ж нам, батькам, робити в таких випадках?".

1. Чи й справді забіякуватість властива для хлопців-підлітків?

2. Дайте оцінку діям обох матерів?

3. Який смисл закладено в народній мудрості: "За од­ного битого двох небитих дають"?

4. Як варто було діяти матері Сергія?

Пригадується розмова з одним інженером. Батька тур­бувало те, що у сина-підлітка помітно знизились оцінки, він став замкнутим, грубим, зв'язався з якоюсь підозрілою компанією.

Ми розговорились.

— Скажіть, що читає ваш син? Батько невизначено потиснув плечима:

— Я якось не слідкував... У школі їм, напевне, кажуть, що треба читати.

— Прогулюєтесь ви з сином у години відпочинку?

— Та що він, малюк? — заперечив інженер. — По-моєму він достатньо дорослий, щоб самостійно гуляти.

— То, можливо, ви з ним в театр, на концерти ходили коли-небудь?

— Я лише з дружиною ходжу, — відповів інженер. — Та ви не думайте, я ніколи не відмовляю синові в грошах у кіно, театр чи ще на які-небудь розваги.

— Зрозумійте, справа не в грошах. Ви шкодуєте синові головного: вашого душевного тепла, уваги.

Батько захвилювався:

— Дозвольте, адже ми турбуємось про хлопчика! Одя­гаємо, годуємо його, забезпечуємо усім необхідним. Я зав­жди запитую його про оцінки, підписую щоденник, дружи­на ходить на батьківські збори. Хіба він забутий усіма?

1. Розгляньте цю ситуацію з позиції батьківського ав­торитету.

2. Які помилки допускають батьки у вихованні сина?

Дві мами-сусідки, діти яких одночасно пішли навчатись у перший клас, засперечались щодо свята — дня народжен­ня Олега. Мама Олега завчасно готувалася до цього дня: закуповувала продукти, завчасно запрошувала гостей, та ще й таких, які принесуть у подарунок Олегові хороші речі. Свято розпочиналося у суботу (завжди його переносили на цей день), аби ще й в неділю погуляти.

Мама Іри, сусідки, завчасно сказала, що вона з чолові­ком не прийдуть, бо самі таких свят не організовують, та й дорогого подарунка зараз не можуть купити Олегові. На цьому ґрунті й посварилися...

Як ви ставитись до таких сімейних "свят"?

1. День народження дитини — важлива подія в житті сім'ї. І не варто соромитися відзначати його широко із запрошенням кумів, добрих знайомих. Треба підносити культ дитини в сім'ї.

2. Якщо є гроші, то чому б з близькими знайомими не посидіти за столом. Та й подарунки принесуть — радість дитині.

3. День народження дитини в сім'ї — це справді свято, але воно має носить сімейний характер, вирізнятися скром­ністю і не сприяти формуванню у дитини егоцентризму.

4. Правильної відповіді немає.

Дата добавления: 2015-05-24