Ділові педагогічні ігри

Завдання для самоконтролю

Ситуація 20

■

Учителька української мови Н.Д. запропонувала своїм п'ятикласникам написати твір про своїх батьків (які вони, якими їх бачать діти). Усі працювали старанно. Більшість учнів присвятила свій твір мамам. Лише шестеро дітей з двадцяти п'яти писали про своїх батьків. Особливо виді­лявся твір Дениса "Мій тато". У ньому він розповідав, що його тато красивий, сильний, розумний. Коли він служив на кораблі, виявив хоробрість: їхній корабель потрапив у шторм, тато був рульовим і завдяки своїй сміливості вря­тував корабель і своїх товаришів. Командування нагороди­ло його цінним подарунком...

Коли Н.Д. ознайомила з творами класного керівника Лідію Михайлівну, вона зачарувалася думками своїх вихо-

ванців. А коли прочитала твір Дениса, сказала: "У цій сім'ї погані справи. Справді, батько служив у морському флоті, від командира корабля справді приходив лист-подяка на ім'я батьків і в школу... Але зараз щось негаразд: почав пиячити, б'є матір, свариться зі своїми батьками. Та й Де­нис почав гірше вчитися".

Усе це наштовхнуло класного керівника на думку про­вести батьківські збори, ознайомити батьків з дитячими творами.

На збори прийшли майже всі батьки. Учителька один за одним перечитує короткі, але такі душевні твори учнів. Батьки уважно слухають. Матері уже зовсім розчулились, дехто нишком витирає сльози: як вміють діти відчувати добро, як ніжно відгукуються про батьків. Ось прочитали твір Андрійка. Це сусід Дениса. Вони й на зборах сидять разом. Як тепло сказав Андрійко про свого тата, пригадав навіть, коли ходили на рибалку, попали під дощ і тато своїм тілом накрив Андрійка, аби той не змок. Батько Андрія спочатку аж зашарівся, а потім непомітно випростався, гор­довито підняв голову.

Батько Дениса ще нижче нахилив голову, хотів навіть вийти з класу. Та почув ім'я і прізвище свого сина. Зупи­нився, присів. А далі слова про нього самого: красивого, сильного, енергійного, хороброго моряка, якому подарували годинника, який ще й досі йде справно. Особливо виразно лунає голос учительки, коли вона читає останні речення тво­ру: "Мій тато сильний, добрий. Я хотів би назвати його своїм другом. Я в усьому хочу бути схожим на нього".

1. Проаналізуйте цю ситуацію з погляду місця і ролі батьківського авторитету у сімейному вихованні.

2. Чи варто пропонувати дітям писати твори на такі теми і читати їх у присутності усіх батьків?

3. Як такі твори можуть вплинути на стосунки у сім'ї (зокрема на Денисового батька)?

23.3.1. У чому ви вбачаєте соціальну значимість сім'ї?

23.3.2. Розкрийте сутність основних функцій сім'ї.

23.3.3. Що таке батьківський авторитет?

23.3.4. Розкрийте особливості прояву справжнього авторитету.

23.3.5. Які особливості прояву фальшивого батьківського ав­торитету?

23.3.6. Назвіть основні напрями роботи класного керівника з батьками вихованців.

23.3.7. Розкрийте зміст і методику підготовки та проведення певних форм роботи класного керівника з батьками учнів:

а) класних батьківських зборів;

б) читацьких конференцій.

■ ш,<и» чГ' «qu f-i ч,»» ідія ■ ' •".v. j " *г₍, і 'й... v

Ч' V;Ь>і г„!Г:, і _и/.;.;>.;»,«с; /»j'.i*!'i.J{ *. •.•<; 'і oft:.,

Тема 1. Методи виховання (переконування, приклад)

Мета: Сприяти формуванню у студентів умінь оптимально використовувати метод переконування у вихованні учнів (мо­лодшого, середнього, старшого шкільного віку).

Учасники: а) студенти-"вихователі" (2—3);

б) студенти-"учні" (10—12);

в) студенти-"експерти" (2—3). Інструкція для "учителів-вихователів"

Уявіть, що вам необхідно сформувати в учнів (певної вікової групи) усвідомлене розуміння сутності дисципліни на уроках (в театрі, на екскурсії). З цією метою необхідно використати ме­тод переконування (з різними прийомами) і метод прикладу.

Інструкція для "учнів"

Ви учні 6-го (8-го, 10-го) класу, у вас погана дисципліна на уроках історії (вам треба йти на екскурсію на виробництво, в театр), ви не розумієте, навіщо підкорятися якимось правилам, вам хочеться вести себе вільно, розкуто. У цьому ви намагаєтесь переконати класного керівника.

Інструкція для "експертів"

Необхідно уважно стежити за діями "учителя-вихователя" і поведінкою "учнів" у ході виховної роботи. Обговоріть поведін­ку і дії обох сторін і дайте відповіді на такі запитання:

1. Який рівень сформованості в учнів поняття "дисципліна" та рівень їх дисциплінованості в їхній поведінці? Наскільки вони готові "прийняти" вимоги учителя?

2. Як учитель розуміє сутність дисципліни та її роль у фор­муванні особистості?

3. Як спрацьовують методи переконування і прикладу в діяль­ності "вихователя"? Які прийоми були використані?

4. Чи вміє "вихователь" спілкуватися з "учнями"? Оцініть діяльність "учителя — вихователя" (за 10-бальною

шкалою).

Тема 2. Методи виховання (заохочення і покарання)

Мета: Сприяти формуванню у студентів умінь цілеспрямо­вано використовувати заохочення і покарання у виховній роботі з учнями 5—6-х класів.

Учасники: а) студенти-"вихователі" (2—3);

б) студенти-"учні" (10—12);

в) студенти-"експерти" (2—3). Інструкція для "вихователів"

Ви молодий учитель, класний керівник 6-го класу, учні брали участь у підготовці та проведенні загальношкільного свята "Зо­лота осінь". Діяльність класного колективу була помітна на святі: досить добре оформили кімнату казок. Особливо активно пра­цювали три учні: Людмила Т., Ігор М., Іра Д. Але два учні — Андрій О. та Сергій А. не брали участі у підготовці до свята (Андрій допомагав хворій мамі, а Сергій під час свята пошкодив виставку квітів учнів 5 класу). Вам необхідно дати оцінку діяль­ності колективу і конкретних учнів, використовуючи метод за­охочення і покарання.

Інструкція для "учнів"

Ви задоволені, що на святі посіли друге місце. Навіть до кла­су поприносили ті вироби, що готували своїми руками і вистав­ляли на святі. Люда, Ігор, Ірина нічим не виділяються серед інших учнів, хоча класний керівник і відзначив їхню старанність. Андрій відчуває вину перед товаришами. А ось Сергій і тут пово­дить себе задирливо:

"А що ви мені зробите?"

Інструкція для "експертів"

1. Уважно простежте за поведінкою колективу у його став­ленні до своєї діяльності. Як учні класу ставляться до своїх недбайливих товаришів?

2. Проаналізуйте, як вихователь уміє оцінювати позитивну діяльність колективу учнів, зокрема Люди, Ігоря, Ірини.

3. Як вихователь використовує методи заохочення і покаран­ня у стимулюванні діяльності учнів (колективу в цілому, Люби, Іри, Ігоря, Андрія та Сергія)?

Оцініть виховну діяльність "учителя — вихователя" (за 10-бальною шкалою).

Тема 3. Методи виховання (вправи)

Мета: Створити умови для формування в майбутніх вчителів умінь використовувати методи вправ у системі виховання учнів, формування у них навичок виконання правил поведінки в класі.

Учасники: а) студенти-"вихователі" (2—3);

б) студенти-"учні" (10—12);

в) студенти-"експерти" (2—3). Інструкція для "вихователів"

Уявіть, що ви учитель 1-го класу. Вам необхідно допомогти дітям у формуванні умінь і навичок підніматися за партою, ви­являти бажання відповідати на запитання учителя, виходити з класу і заходить до нього, просити в учителя ручку (книгу, зо­шит) і т. п.

Інструкція для "учнів"

Ви учні 1-го класу, навчаєтесь лише другий місяць. Ви з шу­мом піднімаєтеся з-за парт, не вмієте правильно піднімати руку, коли про щось хочете запитати, не знаєте, як просить в учителя ручку чи зошит, не вмієте правильно зайти до класу. Усі дії ви виконуєте навмисне шумно, незграбно.

Інструкція для "експертів"

1. Уважно спостерігайте за діями "учнів" та "учителів".

2. Оцініть, наскільки уміло "вчитель" використовує метод вправ для формування в учнів необхідних умінь у поведінці.

3. Проаналізуйте ефективність використання методів і прийомів.

Оцініть виховну діяльність "учителя".

Тема 4. Використання методу бесіди виховній роботі з учнями

Мета: Створити умови для формування в майбутніх учи­телів умінь використовувати етичну бесіду з метою виховання в учнів правдивості і чесності.

Учасники: а) студенти-"вихователі" (2—3);

б) студенти-"учні" (10—15);

в) студенти-"експерти" (2—3). Інструкція для "учителя-вихователя"

Ви прийшли працювати учителем математики і класним керівником 5-го класу.

З перших днів помітили, що учні схильні казати неправду не лише один одному, а й учителеві, не виявляють чесності у взає­мовідносинах між собою. Після першого ознайомлення з колек­тивом учнів вирішили розпочати справу з етичної бесіди, з'ясу­вання не лише особливостей поведінки дітей, а й розуміння ними сутності понять "чесність", "правдивість".

Інструкція для "учнів"

Ви учні 5-го класу. До свого класного керівника ставитесь з інтересом та певною настороженістю. Для вас початок розмови про правдивість і чесність не є новиною: "Уже багато говорили про це, та всі потроху брешуть". Намагаєтесь зрозуміти значен­ня понять "чесність", "правдивість". Наводите приклади прояву чесності, правдивості, брехливості. Аж ніяк не погоджуєтесь з учителем, що можна жити, завжди-завжди говорячи правду.

Інструкція для "експертів"

1. Простежте за ходом і логічною послідовністю бесіди.

2. Наскільки "вихователь" уміє залучить усіх учнів до заці­кавленої розмови? Чи вміє "педагог" слухати учнів?

ІЗ. Наскільки вдало "учитель" використовує приклади із по­всякденної життєвої практики людей взагалі і класного колек­тиву зокрема?

4. Якою мірою "учитель" зміг вплинути на свідомість і волю вихованців у відновленні в їхній свідомості цінності правдивості і чесності?

Оцініть виховну діяльність "учителя" (за 10-бальною шкалою).

Дата добавления: 2015-05-24