Міжнаціональних відносин

Формування культури

Патріотичне виховання учнів.

Усі ці напрямки виховання є суттєвою частиною мо­рального виховання. «Патріотизм — це любов до вітчиз­ни, відданість їй, прагнення своїми діями служити її інте­ресам» («Философский знциклопедический словарь. — М.: Советская знциклопедия, 1989. — С. 467).

Тривалий час у СРСР у педагогіці йшла мова про вихо­вання радянського патріотизму та інтернаціоналізму. Ці поняття були дуже політизовані. Під вихованням радян­ського патріотизму та інтернаціоналізму розумілася дружба та взаємодопомога між народами, що будують соціа­лістичне суспільство. Зараз ці поняття насичуються більш етичним смислом. Вітчизняні філософи, педагоги, письмен­ники частіше використовують поняття: патріотичне вихо­вання, патріотизм, формування культури міжнаціональних відносин.

Патріотизм — одне з глибоких почуттів, закріплених віками.

Патріотизм, як моральна якість особистості, виявляється У любові до рідної землі, народу, мови, національних тра­дицій. Патріотизм — невід'ємна частина національної сві­домості та самосвідомості.

Основні аспекти морального та патріотичного виховання проаналізовані одним із класиків вітчизняної педаго­гіки Василем Олександровичем Сухомлинським. У своїй книзі «Як виховати справжню людину», присвяченій моральному вихованню, великий педагог підкреслює, що ^патріотизм не має нічого спільного із замкнутістю людини у своїх вузьких національних інтересах. Істинний па­тріотизм за своєю природою — гуманістичний, несе в собі Повагу до інших народів, країн, їх культури. Справжній патріотизм пов'язаний з культурою міжнаціональних відносин і базується на пріоритеті загальнолюдських мораль них ідеалів та цінностей.

Культура міжнаціональних відносин — це висока ступінь довершеності цих відносин, що проявляється в куль­турних, духовних, політичних, економічних зв'язках і вза­ємодіях між різними народами та подіями. Культура між. національних відносин може виявлятися на різних рівнях: на рівні окремих націй, груп населення, окремої людини чи сім'ї.

Розглядаючи культуру особистості, ми можемо в її за­гальній культурі виділити цілий спектр якостей, безпо­середньо пов'язаний з культурою міжнаціональних відно­син. Це додержування відповідного морального такту та взаємної поваги людей різних національностей один до одного в їх спілкуванні та недопустимості якоїсь зневаги до мови, національних звичаїв і традицій інших народів. Патріотизм включає в себе: прихильність і любов до місця народження та проживання, прояв громадянських почуттів, любов до рідної мови, гордість за наукові та куль­турні досягнення, поважне ставлення до історичного мину­лого батьківщини, прагнення побачити свою вітчизну квітучою та заможною, а її людей — щасливими. Патріот готовий йти на жертви заради батьківщини.

Школа може розпочинати формування високого рівня патріотизму та культури міжнаціональних відносин з першого класу. Але ця проблема повинна вирішуватися у чотирьох аспектах: формування і розвиток у дітей потреб і позитивних мотивів, пов'язаних з цими якостями; формування в учнів інтелектуально-емоційного компонента патріотизму та культури міжнаціональних відносин; У поведінковому та вольовому аспектах.

Треба створювати такі педагогічні умови, які б реально стимулювали розвиток цих якостей у школярів, збуджува­ли поняття співпричетності до головних соціальних, духов­них, культурних процесів, що відбуваються в Україні.

Уроки літератури, історії, краєзнавства, української мови дають прекрасну нагоду для цього. Ми можемо пишатися своєю історією, культурою, літературою, наукою. Наша історія, починаючи від Київської Русі до сьогодення, постає як багата спадщина наших дідів і батьків, що пишалися своєю батьківщиною, мріяли бачити її щасливою. Знанням про історичне минуле треба надавати особистісного смислу, вони повинні набувати рівня емоційного переживання, стати провідними внутрішніми стимулами і мотивами поведінки.

Процес формування патріотичних поглядів і переконань має багато труднощів. Патріот — це людина, що має високорозвинені самосвідомість, самооцінку, високий рівень потреби у моральному самовдосконаленні. У процесі фор­мування патріотичного виховання та формування культури міжнаціональних відносин велику роль може відіграти використання яскравих фактів з вітчизняної історії, пози­тивних прикладів із сьогодення, Великої Вітчизняної війни та ін.

Збудження у дітей глибоких емоційних почуттів — одна з головних психолого-педагогічних проблем патріотично­го виховання.

Інтелігентна людина — це патріот, який бажає бачити свій народ у духовній, культурній, економічній співдружності з іншими народами. Багатовіковий досвід українського народу — це досвід братньої любові та взаємодопомоги з росіянами, білорусами, болгарами, греками, румунами, євреями, грузинами, вірменами та іншими братніми народами.

У багатьох школах, вузах, дитячих садках існує цікавий різноманітний досвід формування культури міжнаціональних відносин. Він ґрунтується на базі національного й патріотичного виховання: діяльності краєзнавчих шкільних музеїв, клубів інтернаціональної дружби; організації фестивалів, вивченні пісень інших народів, існують зв'язки між школами-побратимами, працюють гуртки з вивчення іноземних мов та культур; клуби, гуртки з вивчення різних характерних традицій і феноменів національних культур (чайна церемонія, карате, ікебана, кендо та ін.); діють шкільні театри.

Орієнтиром формування культури міжнаціональних відносин є «Декларація прав національностей України».

Формування патріотизму та культури міжнаціональних відносин значною мірою залежить від організації практичної діяльності учнів. Серед головних її напрямків можна визначити:

1) організацію суспільно корисної праці;

2) краєзнавчу роботу, туристичні експедиції, археоло­гічні пошуки;

3) організацію діяльності школярів з охорони природа рідного краю;

4) пошукову роботу учнів;

5) фольклорні експедиції, вивчення творчості народних майстрів;

6) організацію музеїв;

7) проведення фестивалів;

8) листування з дітьми інших країн. Організація різноманітної практичної діяльності, її регулярний характер, емоційне забарвлення, виховні традиції сім'ї, школи, району, міста сприятимуть розвитку національної свідомості, патріотизму, культури міжнаціональних відносин наших дітей.

Формуванню цих моральних якостей ми повинні надати ще більше уваги та часу.

Дата добавления: 2015-05-24