КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
В професійній діяльності керівника
Сутність самоменеджменту сучасного закладу З-поміж стратегічних напрямів реформування системи управління закладами національної системи загальної освіти, одним із актуальних постає завдання щодо удосконалення професійної майстерності педагогічних кадрів, на які відтепер покладено відіграння провідної ролі у здійсненні інноваційних перетворень у галузі навчання й виховання нових поколінь. У зв'язку з цим особливої значущості набуває проблема творчої самореалізації особистості сучасного керівника, як менеджера навчально-пізнавального і освітньо-виховного процесу. Високий рівень професійної майстерності та творчого підходу досягається керівниками лише за умов, коли в них виникає й реалізується потреба професійного саморозвитку самовдосконалення, а також коли вони виявляють Мотиваційно-ціннісне ставлення до себе, як суб'єкта організаційно-педагогічної діяльності. Останнє знаходить свій прояв у безпосередньому здійсненні заходів та усвідомленій реалізації функцій самоменеджменту в професійній діяльності, як-от: самодослідження, самопрогнозувана, самоактуалізації, самоорганізації, самопрезентації, самореалізації, саморегуляції, самокорекції, самовиховання. Гуманістичний підхід у методичній роботі навчально-виховного закладу передбачає, насамперед, пріоритет цінностей конкретної особистості, її волі, здібності аналізу, вати, прогнозувати і проектувати траєкторії свого життєвого шляху і професійного зросту. При цьому керівні працівники закладів освіти повинні добре усвідомлювати, що результативність їхньої діяльності багато в чому залежить від власних зусиль і активності. Тому нова педагогічна свідомість дозволяє керівникам, з одного боку, виявляти творчу активність як суб'єктів педагогічного пізнання, моделювання, спілкування і праці (І.А. Зязюн, Н.В. Кічук, Л.В. Кондрашова, Н.В. Кузьміна, Н.Д. Хмель, Р.І. Хмелюк), а з іншого — як суб'єктів особистісно-професійного самопізнання, самопрогнозування, самопроекту-вання, саморегулювання і саморозвитку (З.Н. Курлянд, А.Ф. Ліненко, Т.В. Осадча, О.М. Пєхота, О.П. Саннікова. Л.Г. Таланова). Відповідно до цього, оволодіння спеціалізованим видом педагогічної й суто управлінської діяльності є процесом професіоналізації вищих психічних функцій особистості як саме менеджера навчально-виховного процесу (В.В. Крижко. Є.М. Павлютенко, В.П. Симонов). Така ситуація зумовлює необхідність удосконалення професійної підготовки керівників нових типів шкіл, по-перше, щодо оволодіння функціями педагогічного менеджменту (як арсеналу принципів, методів і засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, а також професійною діяльністю вчителів і допоміжного персоналу), а по-друге, — до оволодіння функціями самоменеджменту (як сукупності дій і прийомів, спрямованих керівником на оволодіння собою, управління своєю особистістю і власною професійною діяльністю у сфері навчально-виховного процесу 1 господарської роботи сучасного закладу). Самоменеджмент об'єктивно властивий кожному з учасників навчально-виховного процесу сучасного закладу, як сфери їхньої спільної праці. У зв'язку з цим у структурі професійної діяльності кожного з учасників навчально-виховного процесу обов'язковим є наявність комплексу дій її суб'єкта з управління собою — самоменеджмент, який є самостійним, завершеним і цілісним блоком у системі регулювання його відносин з іншими людьми та довкіллям. Самоменеджмент у сфері професійної діяльності керівника реально постає, як набір управлінських впливів, спрямованих ним на себе як діяльним суб'єктом, з метою приведення своєї особистості у відповідний стан, необхідний для успішного здійснення організаційно-педагогічної діяльності. Педагог-керівник, як суб'єкт професійної управлінської діяльності з властивим їй механізмом самоуправління його особистістю, постійно здійснює певний комплекс зусиль, що упорядковують і призводять у необхідний стан його активність як самодослідника, самопро-ектувальника, самопрограміста, самоорганізатора і самокон-тролера, що складає сутність самоменеджменту. Висока ефективність професійної діяльності керівника сучасного закладу зумовлена, передусім, адекватністю використаних ним у процесі вирішення її конкретних завдань, засобів із самоорганізації, самопрезентації і саморегуляції власної особистості як фахівця. Саме з означених позицій керівник, як реальний учасник і організатор навчально-пізнавального процесу й господарської роботи, повинен постійно здійснювати функції гностичної, проектувальної, конструктивної, організаторської і комунікативної діяльності, що є складовими компонентами структури самоменеджменту в сфері його професійної діяльності (див. схему 3). Так, сутність самоменеджменту на рівні гностичної діяльності керівника-педагога у ставленні до себе визначається, як процес самопізнання і самосприймання ним своєї особистості як фахівця через «бачення», розуміння і прийняття свого професійного «Я» на індивідуальному, особистісному та суб'єктному рівнях. В означеному контексті самоменеджмент у формі різних актів самодослідження (самоспостереження, самоконцентрація, самозвіт, Самоаналіз, самооцінка) є процесом цілеспрямованого одержання керівником-педагогом інформації щодо розвитку необхідних для ефективного входження в професію менеджера освіти якостей своєї особистості. Модель структури самоменеджменту в сфері професійної діяльності керівника сучасного навчально-виховного закладу Самоменеджмент на рівні проектувальної і конструювальної діяльності керівника стосовно нього самого реально здійснюється, як єдність процесів самопрогнозування і самопрограмування. При цьому означений феномен виявляється у процесі планування стратегій і тактик своєї поведінки на кожному з етапів організаційно-педагогічної, адміністративно-господарської діяльності шляхом відпрацювання конкретних алгоритмів професійних дій і їх послідовності у процесі вирішення організаційно-педагогічних й управлінських завдань. Зазначимо, що саме на етапі проектувально-конструктивної діяльності педагога-керівника відбувається усвідомлення ним змісту власних перспективних і поточних, оперативних планів роботи над собою як професіоналом-управлінцем, у процесі чого повинен відпрацьовуватися девіз його професійного життя і власна програма з безперервної професійної самоосвіти, самовиховання і саморозвитку. Сутність самоменеджменту на рівні організаторської діяльності керівника сучасного закладу освіти у сфері навчально-виховного процесу стосовно себе визначається, як процес самоорганізації його зусиль, спрямований на практичну реалізацію окреслених перед собою цілей і завдань, програм і алгоритмів дій, що здійснюється через самоактуалізацію, самомобілізацію, самостимуляцію, самопрезентацію, самопереконання, самонавіювання, самоаналіз, самосхвалення, самозаохочення. Самоменеджмент на рівні комунікативної діяльності керівника спрямований на встановлення і підтримування як прямого, так і особливо зворотного інформаційного зв'язку з самим собою, є процесом саморегуляції ним власної поведінки і дій на кожному з етапів організації навчально-виховного процесу та адміністративно-господарської діяльності. В цьому аспекті саморегуляція, що охоплює інтелектуально-мовленнєву, емоційну і вольову активність особистості педагога-керівника, як професіонала загалом, у свою чергу, здійснюється як акт самоаналізу, самоконтролю і самооцінки, що змінюють один одного, як міцно пов'язані між собою акти зіставлення ідеальних проектів вирішень означених завдань і реальних моделей, способів самопрезентації шляхом здійснення самокорекції самозасудження чи само схвалення Контрольні запитання: 1. Що розуміється під теорією внутрішкільного управління? 2. У чому полягає суть основних понять традиційної теорії внутрішкільного керівництва? Чи правомірно ототожнювати ці поняття? 3. Що таке педагогічний менеджмент? Що таке управління закладом освіти? 4. У чому полягають відмінності вчених щодо трактовки сутності педагогічного менеджменту? 5. Чи завжди керівник сучасного навчально-виховного закладу є менеджером освіти? 6. Хто такий менеджер освіти? Що притаманно ефективному менеджеру освіти? 7. Що спільного та відмінного в управлінській діяльності директора школи та менеджера освіти? 8. У чому полягає суть провідних функцій педагогічного менеджменту? 9. Самоменеджмент: це дань моді чи потреба часу? 10. Які відмінності є між функціями самоменеджменту? 11. Для чого сучасному керівнику навчально-виховного закладу необхідне оволодіння функціями педагогічного менеджменту та самоменеджменту? Рекомендована література 1. Бондарь В.И. Управленческая деятельность директора школи: дидактический аспект. — М, 1987. 2. Вазина КЛ. Петров Ю.Н., Белиловский ВД. Педагогическйй менеджмент. — М., 1991. 3. Горбунова Н&. Внутришкольное управление: теория и опыт педагогических и управленческих инноваций. -— М., 1995. 4. Коломінський Н.Л. Науково-психологічні засади менеджменту в освіті //Освіта і управління. — 1997. — № 5. — С. 67-74. 5. Маслов В., Шарку нова В. Принципи менеджменту в установах освіти //Освіта і управління. — 1999. — № 3. — С. 77-85 6. Менеджмент в управлений школой / Науч оеяїї. Шамовой. — М, 1992. 7. Портнов МЛ. Азбука школьного управлення — М >9І. 8. Ребус ВМ. Психологические основи управлення школой. — Ставрополь, 1990. 9. Симонов В.П. Педагогическйй менеджмент — М 1999. 10.Управление развитием школьї / Под. ред. М.М. По-таніника и В.С. Лазарева. — М., 1995. 11. Цукапова Т. Загально-освітній навчальний заклад приватної форми власності: управлінський аспект // Освіта і управління. — 1999. — № 3. — С. 59-65
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 955; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |