Основоположення І. Розділ XVII. Основи легкості навчання і уміння

Розділ XVII. Основи легкості навчання і уміння

Основоположення IX

40. Природа старанно уникає всього суперечливого і шкідли­вого. Справді, пташка, сидячи на яйцях, охороняє їх від різкого вітру, дощу або граду. Вона відганяє змій, хижих птахів і всіх інших ворогів.

41. Так, архітектор, скільки можливо, зберігає ліс, цеглу, ва­нно в сухому місці і не дозволяє розоряти або руйнувати те, що вже збудоване.

59. Подібно до цього художник охороняє тільки-но виконану картину від холодного вітру, великої спеки, від пилу і від дотику руками.

60. Садівник обгороджує молоду рослину кілками або тином, щоб не обгризли або не вирвали її цап чи заєць.

61. Тому нерозумно давати юнацтву на самому початку якого-небудь заняття щось суперечливе, тобто збуджувати сум­нів у тому, що повинне бути вивчене. Хіба це не те саме, що розхитувати молоду рослину, яка збирається пустити коріння? Надзвичайно справедливо сказав Гюго: «Ніколи не пізнає осно­ви істини той, хто почне навчатися з обміркування спірних пи­тань». Так само нерозумно, коли юнацтво не охороняється від неморальних, помилкових, заплутаних книг, а також і від поганого товариства.

62. Отже, треба дбати про те, щоб:

I. Учні не діставали ніяких інших книг, крім тих, які прийняті у відповідному класі.

II. Ці книги були складені так, щоб їх по справедливості і по заслузі можна було назвати джерелами мудрості, доброчесності і благочестя.

ІІІ. У школі і поза школою не було терпиме погане товарист­во. Коли всього цього старанно додержуватися, то навряд чи мо­жливо, щоб школи не досягли своєї мети.

1. Отже, ми розглянули, якими засобами вихователь юнацтва може напевно досягти своєї мети. Тепер поглянемо, як ті самі за­соби треба пристосувати до природжених здібностей, щоб можна було використовувати їх легко і приємно.

2. Але очевидно, що, йдучи слідами природи, навчання юнац­тва буде проходити легко, коли:

I. Почати його своєчасно, перш ніж розум підпаде зіпсованості.

II. Воно буде проходити з належною підготовкою умів.

III. При навчанні будуть іти від більш загального до більш спеціального.

II. Від легшого до важчого.

III. Ніхто не буде обтяжений надмірною кількістю матеріалу, який підлягає вивченню.

VI. В усьому будуть просуватися вперед не поспішаючи.

VII. Умам не будуть нав'язувати нічого такого, що не відпові­дає вікові і методові навчання.

VIII. Все буде передаватися через зовнішні чуття.

IX. Для безпосередньої користі,

X. Все одним і тим же методом.

Так, говорю я, слід робити, щоб усе проходило легко і приємна. Але підемо тепер слідами, самої природи.

44. Природа завжди починає з усунення непридатного. Пташка, наприклад, бере для висиджування тільки свіжі яйця, які мають у собі найчистіші речовини; коли пташеня уже раніше поча­ло формуватися, то марно було б сподіватися успіху.

45. Так і архітектор, маючи намір будувати будівлю, потребує вільної площі; якщо ж йому треба будувати на місці старої будів­лі, то він повинен попереду її зруйнувати.

46. Так і живописець малює найкраще на чистій дошці. Якщо ж вона вже розмальована або забруднена, або зіпсована якою-небудь шершавістю, то спочатку її слід вичистити і відполірувати.

47. Так і той, хто зберігав дорогоцінні мазі, потребує чистого посуду або, принаймні, старанно очищеного від рідини, яка була в ньому раніше.

48. Так, садівник з найбільшим, успіхом садить молоді деревця; якщо ж він садить уже підрослі, то йому доведеться спочатку зві­льнити їх від старих гілок, щоб запобігти поширенню соку в ін­шому напрямі. От через що Аристотель відносить усунення непо­трібного до початків речей, вбачаючи неможливість дати матерії нову форму, не знищивши старої.

49. Звідси випливає, що, по-перше, найкраще сприймають нау­ку мудрості молоді уми, які ще не звикли відволікатися на інші заняття, і чим пізніше починається освіта, тим важче вона посу­вається вперед, бо розум уже зайнятий іншим. По-друге, не може хлопчик з користю для себе одночасно навчатися у багатьох учи­телів, бо навряд чи можливо, щоб усі додержувалися єдиної фор­ми навчання; через те буває, розсіяність у ніжних умах і затримка в їх. розвитку. По-третє, необачно роблять тоді, коли, починаючи освіту більш дорослих хлопців і юнаків, не починають з вихован­ня доброзвичайності, щоб, вгамувавши їх пристрасть, зробити учнів сприйнятливими до всього іншого. Приборкувачі коней спочатку вгамовують коня залізними удилами і добиваються слухняності, а потім навчають його тієї чи іншої ходи. Отже, має рацію Сенека, коли говорить: «Спочатку учися моральності, а потім мудрості, яка без моральності засвоюється погано», і Ціцерон: «Моральна філософія підготовляє уми для сприйняття посі­ву» та ін.

9. Отже:

І. Освіта юнацтва повинна починатися рано.

II. В одного й того ж учня для одного й того ж предмета повинен бути тільки один учитель.

III. Згідно з волею вихователя насамперед повинні бути при­ведені в гармонію звичаї.

Дата добавления: 2015-05-24