Основоположення ІV

26. Природа не змішує своїх дій, виконує їх кожну окремо, в певному порядку. Наприклад, коли природа творить птаха, то в один час формує кістки, кровоносні судини, нерви, в другий - тверді мускули, в третій покриває шкірою і знов у визначений час одягає пір'ям і, нарешті, навчає літати та ін.

27.Закладаючи фундамент, архітектор одночасно з цим не виводить стін, а тим більше не покриває будівлі покрівлею, а ко­жну з цих справ робить у свій час і на своєму місці.

28. Так, художник не малює відразу двадцять або тридцять зо­бражень, але зосереджує свою увагу на одному; хоч він, можли­во, у вільні проміжки часу і підготовляє інші картини або робить іншу яку-небудь справу, проте лише одна з картин є в нього ос­новною.

29. Так само садівник не садить кілька паростків разом, а по­одинці, щоб самому не заплутатися і не зашкодити природі.

30. У школах же панувала плутанина. Багато нав'язувалося учням одночасно, наприклад, латинська і грецька граматика, а, можливо, ще риторика і поетика, і чого ще тільки не навчали! Адже, кому не відомо, що в класичних школах цілий День, майже
на кожному уроці, змінюється матеріал занять і вправ. Що ж, пи­таю я, вважати плутаниною, як не це? Це схоже нате, якби швець взявся шити відразу шість або сім чобіт і то брав би в руки, то відкладав би один чобіт за другим. Або якби пекар то садовив рі­зний хліб у піч, то виймав, так що кожному хлібові довелося б по багато разів то попадати в піч, то бути вийнятим. Хто ж робить так безглуздо? Швець, перш ніж не закінчить один чобіт, до,і того навіть не доторкається. Пекар не садовить у піч інших хлібин перше, ніж спечуться вже посаджені хлібини.

31. Будемо же наслідувати їх. Заради всього святого благаю вас вживати заходів щодо того, щоб при вивченні граматики вмішувати діалектику, а в той час, коли розум зайнятий діалектикою, не вплутувати риторику, і коли ми займаємося латинською мовою, грецьку треба відкласти. Інакше предмети будуть зава ти один одному, тому що спрямована на кілька предметів увага менше зосереджується на окремому предметі. Добре це знав великий Іосиф Скалігер, що, як говорять (можливо, за порадою батька), завжди займався одночасно лише одним предметом, спря­мовуючи на нього всі сили свого розуму. Через те він засвоїв чотирнадцять мов, а мистецтв і наук— стільки, скільки може вмістити людський розум, і оволодів, здавалося, всім цим з більшою досконалістю, ніж ті, які вивчали тільки одну науку. І всякий, хто пробував іти тим же шляхом, пробував це не даремно.

32. Отже, нехай у школах буде встановлений порядок, при якому учні в певний час займалися б тільки одним предметом.

Дата добавления: 2015-05-24