Визначити мету та показники для спостереження за навчальним заняттям 2 страница

Сьома вимога стосується технологічного опрацювання УР. Кожне УР повинне мати реальну можливість здійснення і певну корисність. Для досягнення цього керівник може скористатися послугами відповідних фахівців своєї компанії або консультаційних фірм. Для юридичного закріплення гарантій здійснення в тексті УР мають бути візи фахівців (експертів).

Восьма вимога припускає реалізацію зворотного зв'язку в ланцюзі розробки або реалізації УР. Контроль - це необхідна функція як управління, так і виробництва. В тексті УР мають бути вказані проміжні й остаточні терміни контролю за ходом робіт із зазначенням конкретних контролюючих осіб або підрозділів. Результати контролю повинні доводитися до ініціатора УР (суб'єкта рішення).

Дев'ята вимога полягає у тому, що реалізація будь-якого управлінського рішення може мати негативні наслідки. Це пояснюється складністю соціальної системи, в якій працює керівник. Тому необхідно прогнозувати можливі негативні наслідки і в тексті УР вказувати заходи зі зменшення їх впливу на окремих виконавців або компанію в цілому.

Десята вимога стосується активізації діяльності персоналу, який розроблятиме або реалізовуватиме УР. Працівник краще виконає УР, яке обов'язково дасть позитивний результат, як для нього, так і для інших людей або компанії. Наявність можливості обґрунтованого позитивного результату має бути відображене в тексті УР.

73 Моделювання системи інформаційного забезпечення управління закладом освіти.

Моделювання в менеджменті – процес побудови та дослідження моделей управління організацією.

Модель – умовний зразок, якогось об’єкта або сист. об’єкта, який зберігає зовнішню схожість і пропорцію частин при певній схематизації їх умовності засобів зображення.

Мета моделювання – отримати нову тобто не зафіксовану у вихідних даних інформацію про дослід. Об’єкта.

Види моделювання:

- Математичне моделювання дозволяє сформулювати проблему у вигляді мате мат. Задачі.

- Моделювання на основі системи аналізу – викор. для розв’язання слабо структурованих проблем які характеризуються істот. невизначеністю.

- Імітаційне моделювання використовують для відображення можливих варіантів структур систем та їх складових.

В управлінській діяльності відокремлюють: - Структурні – Функціональні - Структурно-функціональні - Моделі парадигми

Ціль – ядро навколо якого організовується діяльність.

Ціль діяльності – результат який планується, прогнозується, очікується.

Ціле визначення – процес формування цілей.

Цілеспрямованість – умінні ставити цілі з урахуванням їх оптимальності та реальності, соціальної значущеності та перспективності.

Модель визначення цілей: - місія (призначення системи) – ціль - цільне завдання – заходи - вимірювання результативності заходів - вимірювання результативності завдань - вимірювання результативних цілей.

75.Скласти анкету для батьків

Батьки і діти
1.Чи знаєте ви здібності своєї дитини?
Ні - 0
Намагаюся взнати - 3
Так - 5

2. Чи вирішуєте разом із дитиною її особисті проблеми?
У дитини проблем не буває - 0
Навряд чи - 3
Думаю, що так - 5

3. Що ви можете сказати про темперамент своєї дитини?
Нічого - 0
Подібний до мого - 3
Знаю і зважаю на нього - 5

4. Чи звертаєте ви увагу на фізичний стан своєї дитини (поставу і т.п.)?
Не маю часу - 0
Думаю, що так - 3
Вважаю, що це дуже важливо - 5

5. Музика, образотворче мистецтво, художня література допомагають вихованню в дитини почуття краси, гармонії?
Це марнування часу - 0
Не знаю - 3
Здається, так - 5

6. Якщо дитина вчинила негарно, чи розумієте ви, що це може бути результатом вашого неправильного виховання?
Цього не може бути - 0
Не знаю - 3
Можливо - 5

7. приходячи з роботи у розлюченому стані, ви часто вихлюпуєте свій гнів на дитину?
Так - 0
Не замислююся над цим - 3
Намагаюся контролювати свої емоції і залишати за дверима домівки проблеми, які стосуються роботи - 5

8. Якби вам запропонували цікаву подорож, чи взяли б ви з собою дитину?
Люблю відпочивати на самоті - 0
Не знаю - 3
Обов’язково, якщо це було б можливо - 5

9. Якщо вчитель нарікатиме на вашу дитину, ви зразу розлютитесь?
Так - 0
Дивлячись за що - 3
Вислухаю дитину і постараюсь розібратись у суті речей - 5

10. Як ви вважаєте: дитина скоріше прислухається до вашої думки, ніж до думки когось іншого (свого товариша)?
Гадаю, що ні - 0
Безперечно - 3
Гадаю, що моя думка має для неї вагу - 5

0 – 20. Батьки мають приділяти своїм дітям якомога більше уваги.

21 – 35. Батьки звертають увагу на проблеми своїх дітей, але повністю вирішувати їх не мають або можливостей, або знань, або часу.

36 – 50. Гарні стосунки в сім’ї дозволяють спільно розв’язувати проблемні ситуації, прекрасно розуміти один одного. Але не слід забувати про виховання самостійності і самодостатності.

77.Номенклатура справ та її види

78.Зміна результативності управління при порушенні надходження інформації

У загальних рисах процес управління школою здійснюється таким чином: управляюча підсистема (керівники школи) отримує певну інформацію про стан підсистеми, що управляється. Цю інформацію вона аналізує, порівнює зі станом зовнішнього середовища, розпорядженнями та рекомендаціями керівних органів народної освіти, напрацьовує та приймає управлінські рішення, спрямовані на впорядкування стану керованої підсистеми або на переведення її в новий, вищий стан. Це рішення (командна інформація) потрапляє до керованої підсистеми. Коло руху інформації в управлінській діяльності керівників школи замикається.

Порушення хоча б однієї ланки цього циклу призводить до того, що керована система частково чи повністю виходить із взаємодії з управляючою системою.

Процес управління складається з великої кількості різних за цілями, завданнями, об'єктами, тривалістю управлінських циклів: "навчальний рік", "навчальний семестр", "навчальна чверть" тощо. Незалежно від того, які цілі передбачає цикл управління, які часові рамки для нього визначив керівник, незалежно від об'єкта, управлінський цикл завжди має функції: аналізу, планування, організації, контролю. Кожна з цих функцій виконує лише їй одній властиву роль і не може бути ігнорована без ризику допустити диспропорцію в управлінській діяльності. Візьмемо для прикладу управлінський цикл "навчальний рік". На основі аналізу підсумків навчального року, який показує досягнення і недоліки у роботі педагогічного колективу, виробляється прогноз, уточнюється мета і головні завдання на новий навчальний рік. Складається і затверджується річний план роботи школи.

Після затвердження річного плану роботи на педагогічній раді (він одержує силу обов'язкового документа) починає діяти наступна функція управління - організація, спрямована на визначення місця і ролі кожного члена педагогічного колективу в процесі досягнення поставленої мети, виконання плану роботи школи. Одночасно із здійсненням організаційно-координаційної діяльності вступає в дію контроль з боку адміністрації школи. Визначаючи якість діяльності керованої підсистеми через порівняння результатів із визначеними стандартами (норми, правила, плани, рішення), керівники школи усувають розбіжність між плановими і реальними результатами, здійснюють регулювання. Оцінка ефективності управлінського циклу, розкриття причин успіхів і недоліків у роботі навчального закладу, урахування даних зовнішньої інформації є підставою для побудови прогнозу, визначення мети й основних завдань на новий навчальний рік.

79.Управління за формою як процес переробки інформації

Захист і збереження інформації в умовах становлення інформаційного суспільства становляться життєво важливими видами діяльності людей. Це обумовлюється тим значенням, що стали мати інформаційні ресурси в функціонуванні та розвитку соціальних інститутів. Спотворення, перекручення або втрата інформації може призвести до великих шкідливих наслідків в будь-якій області діяльності людських спільнот. Якщо збереження інформаційних ресурсів розглядається як можливість її технічної фіксації для подальшого використання, то захист інформації передбачає заходи з попередження її навмисного або природного псування.

Розвиток сучасної техніки призвів до виникнення нових технічних форм збереження інформації. Поява оптичних накопичувачів або магнітних накопичувачів підвищеної місткості сприяє можливості збереження величезних обсягів інформації. Крім того, продовжує зберігати своє значення традиційні форми збереження інформації – письмова (друкована) і усна (пам’ять людей).

Захист інформації сьогодні характеризується активізацією роботи з попередження навмисного спотворення інформації, несанкціонованого використання інформаційних ресурсів. Основними формами захисту інформації є правова, організаційно-технічна і страхова.

Система заходів з захисту інформації потребує комплексного підходу до вирішення питань захисту та включає в себе спільне застосування технічних, правових і організаційних мір захисту. Без розуміння правових питань, навіть застосовуючи найдосконаліші технічні засоби, неможливо розв’язати проблему захисту інформації.

81.Довідково-інформаційні документи в ЗОД

82. соціологічні методи збору інформації

Аналіз документів Спостереження Опитування Соціальний експеримент Аналіз результатів трудової діяльності Тестування Анкетування

Контент-аналіз — це переведення масової текстової (чи звукової) інформації в кількісні показники з дальшою її обробкою. При цьому в текстах документів мають бути виявлені такі властивості, які легко вимірюються і відбивають найбільш суттєві сторони його змісту. Для цього вибирають одиниці аналізу (змістові), які можна фіксувати й одночасно переводити за допомогою одиниць рахунку в кількісні показники.

Соціологічне спостереження — важливий метод збирання первинної соціологічної інформації через цілеспрямоване, систематичне, безпосереднє сприйняття і пряму реєстрацію значущих (для цілей дослідження) фактів соціальної дійсності, найбільш важливих її подій.

У процесі спостереження отримують інформацію про зовнішні властивості об’єктів, що вивчаються.

У науковому спостереженні (на відміну від буденного) планується наперед його організація, з’ясовуються методи фіксування, обробки та аналізу даних, що забезпечує певну надійність інформації.

Опитування — найпоширеніший у соціології метод збирання первинної вербальної інформації, що ґрунтується на зверненні до окремого індивіда чи групи з питаннями, спрямованими на розкриття змісту досліджуваної проблеми.

Анкетування — це письмове опитування з допомогою анкети. Його найчастіше використовують для збирання інформації про масові соціальні явища.

83. інформаційна діяльність керівника та шляхи подолання комунікаційних барєрів

Інформація в загальному значенні – це відбиття у свідомості людини оточуючої дійсності.

У менеджменті інформація – сукупність відомостей, повідомлень (усних, письмових, графічних і т.д.), знань про стан системи управління та її функціонування.

У керівника (менеджера) головний предмет праці – інформація, модифікуючи яку він може розробляти і ухвалювати управлінські рішення, необхідні для зміни стану керованого об’єкта (рис. 1).

На кожному етапі керівникові необхідна як внутрішня, так і зовнішня інформація – оперативна, своєчасна і достовірна. Керівник є посередником між зовнішнім і внутрішнім середовищем підприємства. Одержуючи і обробляючи зовнішню інформацію, менеджер подає її на розгляд персоналу організації, зворотний зв’язок у цьому процесі – необхідність.

Інформацію передають організовано (формально – звіти) і стихійно (неформально – чутки). Інформація має бути певної кількості. Проте обсяг інформації не може визначатися тільки кількістю документів, сторінок, показників. Основний показник інформації – змістовність. На практиці спостерігається перевантаженість інформацією робочого персоналу приблизно в 3–4 рази порівняно з нормами.

Програму поліпшення інформаційного забезпечення діяльності керівника можна розглядати у виді проекту: визначення потреб в інформації, проведення системного аналізу, здійснення системного проектування (дизайну), створення і підготовка програм, упровадження, ефективне використовування комп’ютерів.

Єдина система класифікаторів техніко-економічної інформації (класифікатори продукції окремих галузей, класифікатори робіт і послуг і т.д.).

Впорядкування документації – машино-зорієнтовані форми документів.

Аналіз потоків інформації – створення інформаційних моделей (матриці, схеми, графіки і т.д.).

Індексація інформації, алфавітно-цифрові сигнали.

Останнім часом головним напрямом перебудови менеджменту і його радикального удосконалення стало масове використовування новітньої комп’ютерної і телекомунікаційної техніки, формування на її основі інформаційно-управлінських технологій.

Окремо виділено комунікативні бар´єри, що виникають в управлінському спілкуванні:

• фонетичний та стилістичний бар´єри, пов´язані з якістю дикції, темпом, швидкістю та гучністю мовлення;

• інтелектуальний бар´єр, пов´язаний з логіко-граматичним оформленням мовлення та особливостями мислення;

• семантичний бар´єр, який відображає індивідуальність життєвого досвіду людини й актуалізує завдання «пошуку спільної мови»;

• емоційний бар´єр пов´язаний з різним емоційним станом партнерів;

• мотиваційний бар´єр, пов´язаний з різними цілями, настановами та мотивацією;

• бар´єр, пов´язаний з соціальними ролями «керівник», «підлеглий» та ієрархією їх взаємин;

• бар´єр управлінської поведінки керівника (наприклад, авторитарної). Також психологами виділено комунікативні бар´єри, що виникають у певних комунікативних контекстах у процесі виконання професійних завдань в організаціях — під час переговорів чи паради, спілкування редактора з автором чи директора школи з учителем.

Дослідники вказують - оскільки конфлікти часто породжують такий емоційний стан, в якому важко мислити, робити висновки, підійти творчо до вирішення проблеми, то при вирішенні конфліктної ситуації дотримуйтеся наступних правил.
1. Пам'ятайте, що в конфлікті у людини домінує не розум, а емоції, що веде до афекту, коли свідомість просто відключається, і людина не відповідає за свої слова і вчинки.
2. Дотримуйтеся багатоальтернативного підходу і, наполягаючи на своїй пропозиції, не відкидайте пропозицію партнера, поставивши собі запитання: "Хіба я ніколи не помиляюся?" Намагайтеся взяти обидві пропозиції і подивіться, яку суму вигод і втрат вони принесуть найближчим часом і потім.
3. Усвідомте значущість вирішення конфлікту для себе, задавши питання: "Що буде, якщо вихід не буде знайдено?" Це дозволить перенести центр ваги з відносин на проблему.
4. Якщо ви і ваш співрозмовник роздратовані і агресивні, то необхідно знизити внутрішню напругу, "випустити пар". Але розрядитися на оточуючих - це не вихід, а витівка. Але якщо вже так вийшло, що втратили контроль над собою, спробуйте зробити єдине: замовкніть самі, а не вимагайте цього від партнера. Уникайте констатації негативних емоційних станів партнера.
5. Орієнтуйтеся на позитивне, краще в людині. Тоді ви зобов'язуєте і його бути краще.
6. Запропонуйте співрозмовнику стати на ваше місце і запитаєте:
"Якщо б ви були на моєму місці, то що б ви зробили?" Це знімає критичний настрій і перемикає співбесідника з емоцій на осмислення ситуації.
7. Не перебільшуйте свої заслуги і не демонструйте знаки переваги.
8. Не звинувачуйте і не приписуйте тільки партнерові відповідальність за виниклу ситуацію.
9. Незалежно від результатів вирішення протиріч прагніть не зруйнувати відносини.
Конфлікти в особистісно-емоційній сфері керівнику доводиться вирішувати не тільки у діловій, але і в особистісно-емоційній сфері. При їх вирішенні застосовуються інші методи, оскільки в них, як правило, важко об'єкт розбіжностей, відсутня зіткнення інтересів.
1. Необхідно мати на увазі, що у таких людей є деякі приховані потреби, які, як правило, пов'язані з минулими втратами і розчаруваннями, і вони задовольняють їх таким чином. Наприклад, занадто агресивних людина своєю агресивністю намагається придушити малодушність і полохливість.
2. Слід взяти під контроль свої емоції і дати вихід емоціям цієї людини, якщо мають намір продовжувати з ним спілкуватися.
3. Не приймати на свій рахунок слова і поведінка даної людини, знаючи, що для задоволення своїх інтересів важкий людина так поводиться з усіма.
4. При виборі відповідного стилю дії в конфліктній ситуації вам слід враховувати, до якого типу людей він ставиться. У книзі "Спілкування з важкими людьми"

5. Якщо вважаєте за необхідне продовження спілкування з важким людиною, ви повинні наполягати на тому, щоб людина говорила правду, неважливо - яку. Ви повинні переконати його в тому, що ваше ставлення до нього буде визначатися тим, наскільки він правдивий з вами і наскільки послідовно він буде надходити в подальшому, а не тим, що він буде в усьому з вами погоджуватися.

85. освітній моніторинг як вища форма організації управлінської діяльності

Моніторинг: комплекс спостережень та досліджень, які визначають зміни в довкіллі, що пов'язані з діяльністю людини; - спеціально організоване систематичне спостереження за станом будь-яких об'єктів з метою їхньої комплексної оцінки та підвищення ефективності функціонування та ін. Моніторинг – систематичні процедури збору даних щодо важливих аспектів навчально-виховної роботи на національному, обласному, районному рівнях.

Освітній моніторинг – супроводжуюче оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті

У сучасних умовах освітній моніторинг може бути визначено як систему організації збору, зберігання, оброб­ки і розповсюдження інформації про діяльність педагогічної си­стеми, що забезпечує безперервне стеження за її станом і про­гнозування розвитку.

Моніторинг на сучасному рівні розвитку системи дошкільної освіти є однією із складових управління навч. закл. і основою прий­няття управлінських рішень. Тому моніторинг може існувати тільки у взаємозв'язку з управлінням, системою прийняття рі­шень. Ефективність не спрямованого на управління моніторингу низька і призводить до ряду недоліків, основні з яких - надмір­ність або недостатність інформації, її незатребуваність педаго­гічним колективом.

Лише в межах управлінських процедур можливо ведення моніторингу. Освітній моніторинг може бути організовано в закладі будь-якого типу і підпорядкованості, але слід пам'ятати що результати моніторингу цінні достатньо обмежений час, упродовж якого дані є актуальними для ухвалення тих або ін­ших рішень

Моніторинг освітнього середовища здійснюється у 3 етапи:

1 етап – підготовчий, який передбачає детальне ознайомлення з концептуальними засадами, змістом та технологічним інструментарієм моніторингу, усвідомлення його мети, визначення суб’єктів та об’єктів дослідження, постановку завдань перед всіма його учасниками, встановлення термінів проведення;

2 етап – практичний, під час якого цілеспрямовано проводяться моніторингові процедури (спостереження, анкетування, співбесіди, тестування, опитування, відвідування навчальних занять, виховних заходів, здійснення їх аналізу тощо) з метою одержання потрібної інформації та її фіксації у відповідних інформаційних документах;

3 етап – аналітичний, змістом діяльності якого є аналіз, систематизація та узагальнення одержаної інформації, розробка висновків, рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення педагогічного процесу.

Структура освітнього моніторингу:

1. чітко визначений об’єкт управління;

2. задані параметри розвитку об’єкта;

3. критерії оцінювання цих параметрів;

4. технологія проведення поточного контролю;

5. науково-методичні матеріали щодо спрямування процесу на очікуваний результат.

86. Змоделювати форму збереження зовнішньої інформації

Методи, які застосовуються для збору інформації, мають насамперед забезпечувати її якість. Під якісною інформацією звичайно розуміються відомості, що відповідають критеріям надійності, своєчасності, повноти і регулярності, а також підготовленості до застосування.

87. Властивості документа

1. Атрибутивність документа, тобто наявність невід'ємних доданків, без яких він існувати не може. Документ як цілісна система складається з двох основних доданків - інформаційної і матеріальної. Відсутність однієї зі складових перетворює документ в недокумент (в усне мовлення, річ).
Документ має двоєдину природу, тобто дві сторони: зміст (духовна сутність: думки, ідеї) і форму (матеріальну, речовинну, що служить для закріплення і передачі інформації). Теза про подвійну природу документа є аксіомою документознавства. Змістовно-інформаційна сутність документа є головним: ознакою документа. Його форма зазвичай розглядається з точки зору матеріалу (носія зафіксованої інформації) і особливостей матеріальної конструкції. Розрізняють зовнішню (поліграфічне чи інше оформлення) і внутрішню форму документа (внутрішня організація матеріалу). Саме по матеріальнійконструкції відрізняють книгу від газети, карти, грамплатівки, дискети і т.п. Іноді до формальних ознаках документа відносять форму запису інформації. Тоді розрізняють форму матеріально-конструктивну ісеміотичну (знакову). Між інформацією (повідомленням, текстом) і матеріальним носієм настільки тісний зв'язок, що прийнято використовувати особливий термін «документна інформація».
2. Функціональність документа, тобто його призначення для передачі інформації в просторі та часі. Документ - поліфункціональний об'єкт, тобто він виконує безліч загальносистемних і специфічних функцій, обумовлених різноманітними потребами суспільства в інформації, знаннях. Саме здатність документа виконувати свої сутнісні функції дозволяє розглядати його як джерело інформації, засіб соціальної документної комунікації.
3. Структурність документа, тобто тісний взаємозв'язок його елементів і підсистем, що забезпечує його цілісність і тотожність самому собі, тобто збереження основних властивостей при різних зовнішніх і внутрішніх змінах.
Кожен документ має певною структурою, послідовним і взаємозалежним розташуванням його елементів і підсистем: як текстової, інформаційної складової (передмова, вступна частина, основний текст, допоміжні покажчики, додатки), так і матеріальної складової (обкладинка, палітурка, титульний аркуш, книжковий блок, корінець, форзац і т.п.).
Типову структуру, тобто однаковий набір елементів для певного виду документів, мають практично всі функціонуючі в системі соціальних комунікацій документи. Типова структура документів різних видів визначається спеціальними стандартами, положеннями, інструкціями і т.п. Саме структура забезпечує ефективність використання і довготривалість зберігання документа.
Набір перерахованих властивостей документа - це особлива цілісна система, що виконує покладені на неїсуспільством функції. Зв'язок між ними є настільки тісним, що відокремити їх одне від одного можна лише умовно.

88. Управлінська діяльність на різних рівнях управління іноді ви-магає різної інформації. На стратегічному рівні менеджери мають по-требу в інформації, яка допомагає планувати й приймати рішення про довгостроковий напрямок діяльності організації. Вони уважно аналі-зують зовнішнє оточення підприємства для прийнятгя ефективного рішення. На цьому рівні управління необхідна інформація, яка орієн-тується на перспективу.

На рівні менеджменту виробничого підрозділу необхідна інфо-рмація, яка сприяє кошрольним діям у відношенні підлеглих осіб всередині організації. На оперативному рівні менеджери слідкують за щоденним виконанням різних задач в межах їх відповідальності, які планують, організують і контролюють роботу всередині підприємст-ва. На рівні заключення угод та їх реєстрації інформація генерусться в організації, обсяги якої з появою комп’ютерів значно зросли.

89. Визначити кілька об’єктів пед процесу та вказати основні джерела надходження про них інформації Об’єкти – вчителі, учні, рівень вихованості учнів, згуртованість учнів. Колективу і т.д., а збираємо інформацію і усно, і письмово, і спостерігаючи і аналізуючи документацію тощо.

Автономний рівень не передбачає взаємодії у середовищі ВНЗ (тобто кожна система може функціонувати з різним ступенем активності і мати різні рівні суб’єктності, проте за відсутності взаємодії у контексті освітньо-професійного середовища ВНЗ, ми вважаємо, що рівень взаємодії нульовий).

Об’єкт-суб’єктний рівень характеризується підпорядкованістю об’єкта суб’єкту, цілковитою залежністю від нього, пасивним ставленням до освітньої та професійної діяльності; відсутністю проявів активності та перетворюючої діяльності. Суб’єкт-об’єктна взаємодія відзначається домінуванням ціннісного ставлення до освітньо-професійної діяльності активно-діючим характером перетворюючої діяльності; перетворенням теоретичних ідей у конкретні професійні ситуації; наявністю перших значущих творчих досягнень особистості.

Суб’єкт-суб’єктна взаємодія передбачає активну взаємодію та взаємозбагачення. Суб'єктний рівень характеризується глибиною пізнавальних інтересів; творчо-пошуковим підходом до рішення педагогічних задач; активно-виборчим характером навчально-професійної діяльності; прагненням здійснювати перетворюючу діяльність; наявністю стійких творчих досягнень, що перевершують по своїй значущості загальноприйняті норми; прогнозуванням результатів власних дій

90. Документообіг – це рух документів в організації або фірмі з моменту їх створення або отримання до відправлення або передачі їх на зберігання до архіву. Об’єм документообігу складається з вхідних, вихідних та внутрішніх документів, які оброблені за період одного календарного року. Основні етапи документообігу: прийом вхідної кореспонденції;обробка та реєстрація документів;контроль виконання документів;обробка та відправлення вихідної кореспонденції.

Прийом документів Документи надходять до установи: від спеціалізованих підрозділів; від установ зв’язку;від посадових осіб споріднених або сторонніх організацій; від громадян.

Під час прийому документів необхідно перевірити: вірність адресування та наявність вкладень у конвертах;наявність реєстраційно– контрольних карток до цих документів; відповідність заповнених реквізитів змістові документів;

При неправильному адресуванні переадресовують кореспондентові.Якщо виявлено недолік вкладень, складають акт.

Приймаючи документи від співробітників, секретар повинен:з’ясувати характер роботи, виконаної за резолюцією керівника;при необхідності запропонувати виконавцеві зробити доповнення згідно резолюції;після перевірки документ передати керівникові; повідомити виконавця про результати розгляду документа керівником.

Документопотік - це потік документів між пунктами обробки та створення інформації (керівниками організації і структурних підрозділів, спеціалістами) і пунктами технічної обробки документів: експедицією, секретаріатом, канцелярією та ін

Дата добавления: 2015-05-07