Ф. Бекон

Ф. Бекон (1561-1626) - англійський філософ.

Ф. Бекон обґрунтовував індукцію як метод узагальнення до­свідного знання. Цей метод поєднує як перехід від узагальнення досвідних даних до створення теорії, так і перехід від теорії та висновків з неї до постановки нових експериментів. Бекон, оцінюючи повну індукцію, тобто «через про­стий перелік» окремих випадків, доходить висновку, що вона не дає надійного, вірогідного знання. Заслуга Бекона полягає в тому, що для вдосконалення індукції він запропонував звертати увагу не стільки на повноту її, скільки на уважне врахування і осмислення самої суті негативних випадків. Необхідно зазначити, що Бекон підтримує емілятивну (виключаючу) індукцію. До неї звертались спорадично в давнину ще Платон, а напри­кінці XVII ст. Локк, та саме Бекон поставив її в центр уваги і доклав чимало зусиль для методологічного обґрунтування й роз­витку її.

Разом з тим недоліком емпірично-індуктивного ме­тоду пізнання тоді, коли він протиставляється раціона­лістично-дедуктивному методу пізнання, є недооцінка евристичної ролі взаємодоповнення одного методу іншим і в такому разі применшення або навіть невизнання евристичної ролі чистого ро­зуму, дотепних гіпотез.

Висловлювання Ф. Бекона:

- Читання робить людину грамотною, бесіда - винахідливою, а звичка записувати - точною.

- Мистецтво відкриття росте і розвивається з самими відкриттями.

- Час є найвеличнішим з новаторів.

- Все у світі повторюється.

- У природі людини є тайна салонність і прагнення любити інших...

- Дуже шкідливо зачіпати нечисту совість людей: до тих пір, поки вони вважають, що їх вчинки нікому не відомі, вони легко змінюються на краще, але якщо вони зрозуміють, що їх викрили, вони починають “вибивати клин клином”, і поводяться ще гірше.

- Людина скоріше вірить в істинність того, чому надає перевагу.

- Природу людини легше всього виявити насамоті, оскільки тут вона скидає з себе все показне; у пориві пристрасті, оскільки тоді забуває вона свої правила; а також у нових обставинах, оскільки тут залишає її сила звички.

- У віку є свої закони, і їх потрібно враховувати: молоді люди більш схильні придбати що-небудь, ніж судити про щось, здійснювати, ніж радитися, носитися з різними прожектами, ніж займатися певною справою.

- Часто можна спостерігати обличчя, риси яких, якщо розглядати їх один за одним, негарні, однак всі разом приємні на вид.

- Безсумнівно, що найкращі починання, які принесли найбільшу користь суспільству, йшли від неодружених і бездітних людей...

- Найбільш частою зовнішньою причиною щастя однієї людини є безглуздість іншої, оскільки немає іншого такого засобу раптово піднятися, як скориставшись помилками інших людей.

- Не варто помилятися на рахунок повної перемоги над своєю природою, оскільки природа може довгий час не давати про себе знати і знову ожити випадково або при спокусі.

Дата добавления: 2015-05-07