Г.В.Ф. Гегель

Філософське вчення Г.-В.-Ф. Гегеля (1770-1831) - найбільш глибока і багатостороння розробка в німецькій класичній філо­софії діалектичного методу мислення. Гегель створював цей ме­тод у рамках ідеалістичної системи об'єктивного ідеалізму.

За Гегелем, в основі світу лежить ідеальне начало - Абсолютна ідея, тобто система категорій, що саморозвиваються. Ця систе­ма є творцем природи та людського суспільства.

Абсолютна ідея розкриває свій діалектичний зміст поетапно:

1) у сфері ло­гічного розвитку понять;

2) через матеріалізацію свого ідеаль­ного змісту в природі;

3) шляхом переходу від чужої ідеї природи у сферу розвитку духу.

Останньою є та сама Абсолютна ідея, але збагачена в процесі свого діалектичного розвитку. Дух втілюється не лише в людському духові, свідомості, а й у різних формах взаємин людей. В законі переходу кількості в якість надзвичайно глибоким як у світоглядному, так і в методологічному плані було розкриття й обґрунтування змісту стрибків - якісних переходів у процесі розвитку. У законі єдності та боротьби протилежностей всебічно розкриваються суперечності як джерело саморозвитку явищ, предметів, процесів. Слід відмітити, що у вченні про логіку очевидним компромісом з «консерватив­ною» філософською системою був висновок про те, що проти­лежні сторони протиріччя примиряються.

У філософії історії Гегель фактично не може запобігти висновку: подібно до того як людське пізнання вичерпує себе в пізнанні Абсолютного духу (тобто змісту філософії Гегеля), так само й соціально-політична історія людства завершує себе в сучасній Гегелю Прусії.

Гегель виділяв такі обов’язки людини:

1) обов’язки перед самим собою;

2) обов’язки перед сім’єю;

3) обов’язки перед державою;

4) обов’язки перед іншими людьми.

Висловлювання Г.В.Ф. Гегеля:

- Мораль - це розум волі.

- Правда буває сказана вірно і вчасно, коли вона забезпечує виконання справи.

- Мовлення - на диво сильний засіб, але потрібно мати багато розуму, що скористатися ним.

- Релігія та сумління - внутрішні глибини людського духу.

- Людина безсмертна завдяки пізнанню. Пізнання, мислення - це коріння її життя, її безсмертя.

- По відношенню до своїх друзів необхідно бути якомога менш набридливим. Найделікатніше - не вимагати від своїх друзів ніяких послуг.

- Справжню повагу необхідно розглядати саме як обов’язок, адже ми взагалі повинні відчувати прихильність до інших.

- Ідеалом є всяка дійсність у своїй найвищій істині.

- Одним з основних визначень принципу честі є те, що ніхто не повинен своїми вчинками давати кому б то не було переваг над собою.

- Людина не стане господарем природи, доки вона не стане господарем самій собі.

- Людина безсмертна завдяки пізнанню. Пізнання, мислення - це коріння її життя, її безсмертя.

- Для того, хто сам не вільний, не вільні й інші.

- Я знаю чимало прекрасних наук, але прекрасніше філософії не знаю.

- Вільна людина не буває заздрісною, а радо визнає велике та високе і радіє, що воно є.

- Ідеалом є всяка дійсність у своїй найвищій істині.

- Сумління на відміну від законів безправне у державі; адже якщо людина звертається до свого сумління, то у одного може бути одне сумління, а у іншого - інше. Щоб сумління мало сенс, необхідно, щоб те, що вона визнає правильним, було таким насправді.

- Моральність повинна виступати у вигляді краси.

Дата добавления: 2015-05-07