І. Кант

І. Кант (1724-1804) пройшов два періоди у своїй творчості:

1) докритичний;

2) критичний.

Для першого характерні матеріалізм і діалектичний підхід до розв'язання проблеми походження Сонячної системи.

Другий період - це дослідження ним нового кола проблем на основі критичного аналізу пізнавальних здіб­ностей людини.

У своєму вченні про протиріччя (антиномії) людського ро­зуму Кант підкреслював, що останній вступає в суперечку із самим собою, оскільки доходить таких висновків: у світі існує свобода і водночас усе підкоряється законам природи; світ простий і водночас складний; світ скінченний і водночас нескінченний.

Слід відмітити, що у цьому вченні він виявив діалектику суперечно­стей у процесі пізнання. Разом з цим він оцінював антиномії як ілюзії позадосвідного застосування розуму.

У галузі етики Кант розробляє ідеї не тільки розмежування людської природи на її емпіричний і трансцендентальний (по­в'язаний з апріорністю) виміри, а й взаємовідносин цих вимірів. Кант обґрунтовує етику автономну, основою якої є апріорні за­кони моралі.

Етика Канта була велетенським кроком уперед в обґрунтуванні законності вимоги поважати гідність людської осо­би, а ця гідність - вища за будь-яку цінність на землі. «Дій так,- підкреслює він в іншій формулі категоричного імперати­ву,- щоб ти завжди ставився до людства і в своїй особі, і в особі всякого іншого так само, як до мети, і ніколи б не ставився б до нього лише як до засобу». Призначення людини - зробити своєю головною метою досягнення блага на землі, в тому числі вічний мир.

Висловлювання І. Канта:

- Праця - кращий засіб насолоджуватися життям.

- Смерті менше бояться ті люди, чиє життя має найбільшу цінність.

- Вся культура і мистецтво, що прикрашають людство, найкращий суспільний устрій - це все плоди замкнутості.

- Якщо треба допомогти науці, то слід викривати труднощі і навіть шукати ті, які таємно їй заважають...

- Обов’язок щодо самого себе полягає у тому, щоб людина дотримувалася людської гідності в самій собі.

- Найвища чуттєва насолода, яка не містить в собі жодних домішок відрази, - це, у здоровому стані, відпочинок після праці.

- Хто позбувся надлишків, той позбувся нестатків.

- Люди б тікали один від одного, якби вони бачили один одного в абсолютній відвертості.

- Найдовше живуть у тому випадку, якщо менше за все турбуються про продовження життя.

- Життя людей, що піддаються лише насолоді без роздумів і без моралі, не має ніякої ціни.

- Кликати до мужності - це вже наполовину значить переконати у ній.

- Немає у світі, а також і поза ним нічого такого, про що було б можна думати, що воно може бути розглянуте як абсолютно добре, окрім однієї доброї волі.

- Чеснота означає мужність і хоробрість і, отже, передбачає ворога.

Дата добавления: 2015-05-07