Контрольна робота №5

Практична частина

1.Визначення висоти очей спостерігача над поверхнею вертикальної кривої (Н) при оцінці зорової плавності в плані при розташуванні екстремальної точки в межах опуклої вертикальної кривої. Схеми, формули.

Рис.6.Розрахункові схеми для визначення Н при розташуванні екстремальної точки в межах опуклої вертикальної кривої:

а – взаємне розташування кривої в плані і вертикальної кривої;

б – розрахункова схема в поздовжньому профілі і розрахункова формула.

h – розрахункова висота очей водія над проїзною частиною, м;

S₃ – відстань від спостерігача до екстремальної точки,м;

S_в – відстань від початку вертикальної кривої до екстремальної точки (для випадку,коли початок вертикальної кривої лежить між спостерігачем і екстремальною точкою);

R_вип – радіус вертикальної опуклої кривої, м;

На випуклому поздовжньому профілі висота очей над поверхнею заокруглення зменшується і за рахунок цього збільшується видима кривизна ведучої лінії, при увігнутому поздовжньому профілі висота очей над поверхнею заокруглення збільшується, а видимість кривизни ведучої лінії зменшується. Величину Н визначають за розрахунком. Розрахункову формулу обирають в відповідності з схемою співвідношення кривої в плані і кривої в поздовжньому профілі.

Величина Н не залежить від форми кривої в плані.

Якщо крива в плані розташована на прямій в поздовжньому профілі, незалежно від ухила цієї прямої H=h.

2. Основні прийоми гармонізації дорожнього середовища в природному ландшафті. Варіанти проходження доріг: Б — дорога в насипу; В — дорога у виїмці; БВ і ВБ — перехід від насипу до виїмки і зворотний перехід.

Основні прийоми гармонізації дорожнього середовища в природному ландшафті слід запозичувати із загальних прийомів ландшафтної архітектури. Для них характерне використання природних матеріалів — грунту, рослинності, води як основні джерела формоутворення.

Б. Дорога, яка проходить у високому насипі, є однією з найбільш небажаних ситуацій в ландшафті). При русі по верху насипу створюється певне відчуття небезпеки, яке деколи ще більш підсилюють бар'єри безпеки, що зорово звужують дорогу. При погляді на такий насип з боку створюється відчуття потужного земляного валу, що обмежує простір. Компенсаційні заходи тут можуть бути наступного характеру: влаштування максимально пологих укосів. Вже при закладанні 1:3, 1:4 створюється зорова їх плавність. Можливе також влаштування укосів ще пологіших, коли це не приводить до значних втрат коштовних площ; посадок груп дерев. Такі посадки доцільно здійснювати поблизу підніжжя насипу. Дерева підбираються з таким розрахунком, щоб крона, що сформувалася, зорово сприймалася при русі по дорозі і створювала відчуття просторового переходу до навколишнього ландшафту. При влаштуванні пологих укосів великого закладання (1:8, 1:10) рекомендуються зелені насадження чагарникових порід, які висаджуються безпосередньо на укосах з відступом від краю проїзної частини на відстань понад 8—10 м.

В. Дорога у виїмці створює просторове відчуття зорового коридору, яке посилюється при крутому закладанні укосів. Компенсаційні заходи мають планувальний і озеленювальний характер. Планувальні заходи можуть включати створення пологих укосів, укосів із змінним коефіцієнтом закладання, згладжування гребеня виїмки, створення терасс. Озеленення доцільно розташовувати приблизно посередині загальної висоти укосу. Садити слід чагарник крупними групами або дерева з низькою розпластаною кроною. Посадки на спеціально влаштованих терасах рекомендуються у вигляді квіткового і чагарникового декоративного озеленення. Такі тераси можуть мати підпірні стінки і доцільні для урбанізованих або частково урбанізованих дорожніх ландшафтів.

БВ і ВБ. Перехід від насипу до виїмки, так само як і зворотний перехід, є динамічною зміною композиційних співвідношень в ландшафті. Такі зміни вимагають активних ландшафтних засобів для пом'якшення «ефектів переходу». У зонах переходів можуть бути влаштовані ярусні ландшафтні композиції із землі і зелених насаджень. Рекомендуються посадки деревних порід з підкресленою вертикальністю крони (наприклад, сосна звичайна, ялина, модрина). Такі вертикальні зелені композиції, організовані на початку виїмок, створюватимуть нові просторові співвідношення, маскуючи перехід від однієї земляної форми до іншої.

Дата добавления: 2015-05-07