Визначити особливості оцінювання мовленнєвої діяльності дитини зі зниженим зором в процесі психологічного обстеження

Визначити особливості оцінювання характеру діяльності дитини зі зниженим зором в процесі психологічного обстеження

Визначити особливості оцінювання працездатності дитини зі зниженим зором в процесі психологічного обстеження

В процесі всього психодіагностичного обстеження відмічають коливання працездатності, час протягом якого дитина може продуктивно і цілеспрямовано працювати, відмічаються прояви втоми, зміна характеру і стиля діяльності на фоні втоми (наприклад, виникнення імпульсивності). Відмічаються зміни емоційного фону (прояв плаксивості, неадекватного сміху, негативізму як результату втоми). Відмічається вплив зміни мотивації на працездатність (замість навчальної – ігрова чи змагальна), а також тип мотивації, який найбільш позитивно впливає на працездатність дитини.

При оцінці працездатності також необхідно врахувати (при наявності) вплив втоми зорового аналізатору, гіперактивності, рухової розгальмованості.

Оцінюється цілеспрямованість діяльності дитини, можливість зосередження її на конкретному завданні. Відмічається імпульсивність при виконанні завдань чи наявність елементів імпульсивності, нерівномірності діяльності, інертність (низька рухливість нервової системи) чи ригідність (неготовність до зміни діяльності відповідно до нової ситуації чи вимог) виконання того чи іншого завдання (гри), ступінь орієнтації на родичів, а також можливість критично віднестися до результатів виконання того чи іншого завдання, адекватність реакцій на успіх і невдачу. Характер діяльності співвідноситься з наявною руховою розгальмованістю чи гіперактивністю.

Обов’язково відмічають зміну характеру діяльності залежно від виснаження, зміни зовнішніх параметрів обстеження (коли відволікається, заходить сторонній, реакції батьків тощо).

При оцінці мовленнєвої діяльності психолог повинен відмітити (не присвоюючи собі права на логопедичне обстеження) мовленнєву активність (слабка, адекватна, надмірна), якість звуковимови, словниковий запас, обсяг активного і пасивного словника і різниця між ними. Аналізується ступінь розгорну тості мовленнєвого висловлювання, наявність аграматизмів, наявність в мовленні «дитячих» слів. Необхідно особливу увагу звернути на сформованість діалогічного мовлення в режимі «питання-відповідь», ступінь розгорну тості відповідей, а також труднощі самостійного висловлювання, латентность (відстроченість) відповідей.

Слід звернути увагу на емоційність і інтонування висловлювань, їх адекватність, співвіднесеність зі змістом висловлювання. Всі хараткристики оцінюються з врахуванням мікросоціального мовленнєвого середовища, в якому живе дитина (двомовленнєві, порушення мовлення чи слуху у батьків, особливості мовлення батьків і людей, з якими проживає дитина).

Необхідно оцінити наявність специфічних помилок як в усному, так і письмовому мовленні.

Оскільки спеціального обстеження мовленнєвої діяльності проводити недоцільно, аналіз мовленнєвих особливостей здійснюють за результатами психологічного обстеження. Особливу увагу слід приділити труднощам розуміння мовлення, в тому числі і розумінню складних мовленнєвих конструкцій.наявності) вплив втоми зорового аналізатору, гіперактивності, рухової розгальмованості.

Дата добавления: 2015-05-07