Адміністративне право 1 страница

1. Відповідно до Закону України «Про державну службу» державна служба в Україні це:
1 всі відповіді вірні;
2 професійна діяльність осіб, що займають посади в державних органах та їх апараті;
3 діяльність осіб з метою практичного виконання завдань і функцій держави;
4 діяльність, за яку одержують заробітну плату за рахунок коштів Державного бюджету України.

2. Посадовими особами відповідно до Закону України «Про державну службу» вважаються:
1 керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій;
2 керівники та заступники керівників суб’єктів підприємницької діяльності, на яких покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій;
3 державні службовці в державних органах та їх апараті, діяльність яких пов’язана з практичним виконанням завдань і функцій держави;
4 всі відповіді вірні.

3. Ранг державному службовцю присвоюється відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи в межах:
1 7 категорій посад державних службовців, яким відповідають 15 рангів;
2 5 категорій посад державних службовців, яким відповідають 15 рангів;
3 6 категорій посад державних службовців, яким відповідають 12 рангів;
4 немає правильної відповіді.

4. До основних прав державних службовців належать:
1 всі відповіді вірні;
2 право на повагу особистої гідності;
3 право приймати рішення в межах своїх повноважень;
4 право на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання службових обов'язків.

5. Особи, винні у порушенні законодавства про державну службу, згідно з чинним законодавством можуть нести:
1 всі відповіді вірні;
2 цивільну відповідальність;
3 адміністративну відповідальність;
4 кримінальну відповідальність;

6. До обмежень, пов'язаних з прийняттям на державну службу не відноситься:
1 інвалідність;
2 наявність судимості, що є несумісною із зайняттям посади;
3 безпосередня підпорядкованість або підлеглість особам, які є близькими родичами чи свояками;
4 немає правильної відповіді.

7. Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не повинна перевищувати часу службового розслідування, що має термін:
1 два місяці;
2 три місяці;
3 90 діб;
4 два тижні.

8. Підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді є:
1 визнання у встановленому законом порядку недієздатним;
2 зміна керівників або складу державного органу з ініціативи новопризначених керівників;
3 відсторонення від виконання повноважень за посадою більш ніж на два місяці;
4 всі відповіді вірні.

9. Існують такі види об’єднань громадян:
1 політичні партії та громадські організації;
2 політичні партії та місцеві громади;
3 політичні об’єднання та об’єднання співвласників;
4 територіальні громади.

10. До загальних ознак, характерних для всіх об'єднань громадян, відносять:
1 всі відповіді вірні;
2 добровільність об'єднання;
3 організаційні заходи, якими в діяльності об'єднань громадян виступають самоврядування та саморегуляція;
4 відсутність у об'єднань громадян державно-владних повноважень.

11. Об’єднання громадян набуває офіційної легалізації;
1 з моменту його державної реєстрації або повідомлення про заснування (легалізації);
2 з моменту прийняття рішення засновниками про створення об’єднання громадян;
3 з моменту нотаріального посвідчення статуту об’єднання;
4 немає правильної відповіді.

12. Політичні партії та міжнародні громадські організації підлягають обов'язковій реєстрації
1 Міністерством юстиції України;
2 місцевою державною адміністрації;
3 виконавчими органами місцевого самоврядування;
4 територіальними органами Міністерства юстиції України.

13. За порушення законодавства до об'єднань громадян можуть бути застосовані такі види стягнень, як:
1 всі відповіді вірні;
2 попередження, штраф;
3 тимчасове припинення їх діяльності;
4 об’єднання громадян може бути примусово розпущене (ліквідоване) на підставі рішення суду.

14. Засновниками політичних партій можуть бути:
1 громадяни, яким виповнилося 18 років;
2 військовослужбовці;
3 особи без громадянства;
4 всі громадяни без обмеження віку.

15. Для здійснення своєї діяльності об'єднання громадян мають право:
1 всі відповіді вірні;
2 виступати учасниками суспільних правовідносин, набувати майнові і немайнові права;
3 використовувати для своїх потреб споруди та майно, які надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами;
4 брати участь у розробленні державної політики та формуванні органів влади, проводити масові заходи.

16. Примусовий розпуск (ліквідація) об'єднання громадян застосовується за такі порушення:
1 всі відповіді вірні;
2 вчинення дій, які призводять до зміни шляхом насильства конституційного ладу і територіальної цілісності держави;
3 отримання коштів і майна від іноземних державних організацій, міжнародних організацій, іноземних громадян, осіб без громадянства;
4 зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона такою не визнається.

17. Структура адміністративно-правових норм:
1 гіпотеза, диспозиція, санкція;
2 гіпотеза, дислокація, санкція;
3 умова, санкція, диспозиція;
4 класифікація, диспозиція, санкція.

18. Класифікація адміністративно-правових норм:
1 всі відповіді вірні;
2 за спрямованістю змісту, за формою припису, за галузевою належністю;
3 за межею дії, за ступенем загальності, за повнотою викладених велінь;
4 за юридичною силою, за ступенем загальності, за спрямованістю змісту.

19. Основне джерело адміністративного права:
1 Конституція України;
2 законодавчі акти;
3 акти Президента України;
4 акти органів виконавчої влади.

20. За юридичною силою норми адміністративного права класифікуються на:
1 конституційні, норми законодавчих адміністративно-правових актів, норми, що містяться в указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України, відомчі норми, норми органів місцевої державної адміністрації;
2 загальні (розповсюджуються на всіх або більшість суб'єктів відносин) та спеціальні (встановлюються лише з окремих спеціальних питань);
3 адміністративно-правові норми, які регулюють діяльність органів виконавчої влади, та ті, що встановлюють компетенцію посадових осіб, права та обов'язки державних службовців;
4 обмежені та необмежені строком дії.

21. Способи реалізації адміністративно-правових норм:
1 виконання, використання, додержання, застосування;
2 виконання, застосування;
3 використання, додержання;
4 виконання, використання, застосування.

22. Вимоги щодо застосування адміністративно-правових норм:
1 законність, обґрунтованість і доцільність;
2 законність, аналогія права;
3 аналогія закону, аналогія права;
4 всі відповіді вірні.

23. За ступенем загальності адміністративно-правові норми поділяються на:
1 загальні, міжгалузеві, галузеві, місцеві;
2 загальні, спеціальні;
3 міжгалузеві, галузеві;
4 місцеві, районні, обласні, загальнодержавні.

24. Що не відносять до основних компонентів управлінської системи:
1 суб'єкт контролю, тобто джерело контрольного впливу, той, хто контролює, виконує функції контролю;
2 об'єкт управління, тобто те, на що спрямовано управлінський вплив суб'єкта, що функціонує під цим впливом;
3 управлінський вплив, тобто комплекс цілеспрямованих і організуючих команд, заходів, прийомів, методів, за допомогою яких здійснюється вплив на об'єкт і досягаються реальні зміни у ньому;
4 зворотні зв'язки, тобто інформація для суб'єкта щодо результативності управлінського впливу та змін в об'єкті.

25. Управлінська система складається з таких двох підсистем:
1 керуючої і керованої;
2 керуючої і контролюючої;
3 контролюючої і виконавчої;
4 законодавчої і виконавчої.

26. Соціальне управління поділяється на:
1 всі відповіді вірні;
2 управління, здійснюване з метою реалізації публічних (загальних) інтересів, чи публічне управління;
3 управління, здійснюване з метою реалізації корпоративних інтересів, чи корпоративне управління;
4 управління, здійснюване з метою реалізації приватних інтересів, чи приватне управління.

27. До суб'єктів громадського управління відносять:
1 самоврядні структури та їхні органи;
2 всі учасники суспільних відносин;
3 виключно органи самоврядних структур;
4 немає правильної відповіді.

28. Що не є ознакою державного управління:
1 виключно прийняття рішень;
2 виконавчо-розпорядчий характер;
3 масштабність і універсальність;
4 ієрархічність.

29. Принципи державного управління поділяють на такі групи:
1 всі відповіді вірні;
2 соціально-політичні — демократизм, участь населення в управлінській діяльності держави (народність); рівноправність осіб різних національностей; рівність усіх перед законом; законність; гласність і врахування громадської думки; об'єктивність;
3 організаційні принципи побудови апарату державного управління — галузевий, функціональний, територіальний;
4 організаційні принципи функціонування (діяльності) апарату державного управління — нормативність діяльності, єдиноначальність, колегіальність, поділ управлінської праці; відповідальність за прийняті рішення, оперативна самостійність.

30. Суб'єкти державного управління України диференціюються:
1 галузями, сферами, територіями;
2 галузями, сферами;
3 галузями, територіями;
4 немає правильної відповіді.

31. Вкажіть найбільш розширене поняття адміністративного права:
1 адміністративне право — це галузь права, засобами якої (норми, відносини, законодавство, методи, форми, компетенція суб'єктів, способи реалізації норм) формуються публічно-управлінські відносини, а також організується і забезпечується публічно-управлінська діяльність;
2 адміністративне право може бути визначене як сукупність юридичних норм, що регулюють суспільні відносини, які складаються у сфері державного управління;
3 адміністративне право являє собою самостійну правову галузь, об'єктом якої є аналітичне дослідження суспільних відносин у сфері діяльності виконавчої влади;
4 адміністративне право є однією з провідних, базових галузей українського права, нормами якого регулюються суспільні відносини, що складаються здебільшого у сфері державного управління в процесі здійснення виконавчої влади.

32. Під адміністративно-правовими відносинами розуміють:
1 всі відповіді вірні;
2 відносини, які виникають у результаті управлінської діяльності з реалізації публічних, найчастіше державно-управлінських, інтересів і які захищені правовими засобами, у тому числі й примусовими;
3 відносини, у яких обов'язково бере участь суб'єкт, наділений державою відповідними управлінськими повноваженнями;
4 відносини влади і підпорядкування.

33. З яких компонентів складається адміністративно-правовий метод регулювання:
1 приписів, заборон, дозволів;
2 приписів, дозволів, угод;
3 приписів, заборон, угод;
4 всі відповіді вірні.

34. Які положення не є предметом Особливої частини адміністративного права:
1 положення, що розкривають поняття публічного управління, його риси і принципи та співвідношення з виконавчою владою;
2 положення, що розкривають сутність і зміст регулюючого впливу на економіку;
3 положення, що розкривають сутність і зміст регулюючого впливу на соціально-культурну сферу;
4 положення, що розкривають сутність і зміст регулюючого впливу на адміністративно-політичну та міжгалузеву сфери.

35. Вкажіть найбільш розширену сукупність функцій притаманних адміністративному праву:
1 правовиконавча, правотворча, організаційна, правоохоронна;
2 правовиконавча, правотворча, правоохоронна;
3 правовиконавча, законодавча, примусова, правоохоронна;
4 правотворча, організаційна, правоохоронна.

36. Ознаками системи джерел адміністративного права є:
1 всі відповіді вірні;
2 усі вони основані на нормах Конституції та законів України;
3 нормативні акти вищих органів слугують юридичною базою для нормативних актів органів нижчого підпорядкування, що також є джерелами адміністративного права;
4 нормативні акти вищих органів, як джерела адміністративного права, мають більшу юридичну силу і масштаб дії порівняно з актами, що приймаються суб'єктами нижчого підпорядкування.

37. Які норми конституційного права опосередковує адміністративне право:
1 всі відповіді вірні;
2 компетенцію структур виконавчої влади;
3 форми і методи виконавчо-розпорядчої діяльності;
4 юридичний механізм реалізації громадянами своїх прав і свобод.

38. До системи органів виконавчої влади входять:
1 Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, міліція;
2 Президент України, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, міліція, прокуратура, суди;
3 Президент України, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, міліція, прокуратура;
4 Президент України, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, міліція, прокуратура, суди.

39. Органи виконавчої влади України поділяються на:
1 вищий, центральні, місцеві, спеціальні;
2 Верховна Рада України, вищий, центральні, місцеві, спеціальні;
3 Верховна Рада України, вищий, центральні, місцеві, спеціальні, судові;
4 Верховна Рада України, центральні, місцеві, спеціальні.

40. Хто має право створювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції)?
1 Кабінет Міністрів України;
2 Верховна Рада України;
3 Президент України;
4 Кабінет Міністрів України та Президент України.

41. Місцеві державні адміністрації та їх голови при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед:
1 Президентом України та Кабінетом Міністрів України;
2 Кабінетом Міністрів України;
3 Президентом України та Верховною радою;
4 Президентом України.

42. Залежно від територіального масштабу діяльності органи виконавчої влади поділяють на групи:
1 центральні, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, міжтериторіальні, місцеві;
2 центральні, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, міжрегіональні, місцеві;
3 центральні, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, міжтериторіальні, районні, обласні, республіканські;
4 центральні, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, міжрегіональні, міжнародні, місцеві.

43. Голова Ради міністрів АРК призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою АРК за погодженням:
1 з Президентом України;
2 з Верховною Радою України;
3 з Кабінетом міністрів України;
4 усі відповіді вірні.

44. Під адміністративним процесом розуміють:
1 порядок, правила за якими реалізуються матеріальні норми адміністративного права;
2 правила за якими реалізуються матеріальні норми адміністративного права;
3 порядок, правила за якими реалізуються матеріальні та нематеріальні норми адміністративного права;
4 порядок, правила за якими реалізуються норми адміністративного права.

45. Суб'єктами адміністративного процесу виступають:
1 органи виконавчої влади та їх посадові особи, органи місцевого самоврядування та їхпосадові особи, адміністрації державних підприємств, установ і організацій, об'єднання громадян, їх органи та посадові особи, власники, їх представники та уповноважені, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства;
2 державні органи: адміністрація державних підприємств, установ і організацій, посадові особи державних органів, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, об'єднання громадян, їх органи та посадові особи, власники, їх представники та уповноважені, громадяни України;
3 державні органи, фізичні та юридичні особи;
4 усі відповіді вірні.

46. Серед принципів адміністративного процесу виділяють:
1 принцип законності, правової рівності, гласності, охорони інтересів особи та держави, офіційності адміністративного процесу, об'єктивної істини; рівності учасників процесу перед законом; швидкість та економічність; провадження процесу національною мовою; відповідальність посадових осіб;
2 принцип законності, правової рівності, гласності, охорони інтересів особи та держави, офіційності адміністративного процесу, об'єктивної та суб’єктивної істини, рівність учасників процесу перед законом; швидкість та економічність; провадження процесу національною мовою;
3 принцип законності, правової рівності, гласності, охорони інтересів держави та суспільства, офіційності адміністративного процесу, суб’єктивної істини; рівність учасників процесу перед законом; швидкість та економічність; провадження процесу національною мовою; відповідальність посадових осіб;
4 принцип законності, правової рівності, гласності, охорони інтересів держави, офіційності адміністративного процесу, рівність учасників процесу перед законом; швидкість та економічність; провадження процесу національною мовою; відповідальність посадових осіб.

47. До групи проваджень із застосування заходів адміністративного примусу належать:
1 дисциплінарні провадження; провадження у справах щодо адміністративних правопорушень; виконавчі провадження, провадження із вжиття заходів адміністративного примусу до юридичних осіб;
2 дисциплінарні провадження; провадження у справах щодо адміністративних правопорушень; виконавчі провадження, контрольно-наглядові провадження, провадження із вжиття заходів адміністративного примусу до юридичних та фізичних осіб;
3 примусові провадження; провадження у справах щодо адміністративних правопорушень; виконавчі провадження, контрольно-наглядові провадження, провадження із вжиття заходів адміністративного примусу до юридичних осіб;
4 матеріальні провадження; провадження у справах щодо адміністративних правопорушень; виконавчі провадження, провадження із вжиття заходів адміністративного примусу до юридичних та фізичних осіб, установчі провадження.

48. До групи проваджень із вжиття в адміністративному порядку заходів заохочення і стимулювання належать:
1 провадження у справах щодо нагородження державними нагородами, відзнаками Президента, грамотами тощо; у справах щодо присвоєння почесних та інших звань; у справах щодо преміювання; у справах щодо зняття стягнення тощо;
2 провадження у справах щодо нагородження державними нагородами, грамотами тощо; у справах щодо присвоєння почесних та інших звань; у справах щодо преміювання; у справах щодо зняття стягнення тощо; виконавче провадження;
3 провадження у справах щодо нагородження державними нагородами, відзнаками Президента, грамотами тощо; у справах щодо присвоєння почесних та інших звань; у справах щодо преміювання; із вжиття заходів адміністративного примусу до юридичних та фізичних осіб;
4 провадження у справах щодо нагородження державними нагородами, відзнаками Президента, грамотами тощо; у справах щодо присвоєння почесних та інших звань; у справах щодо преміювання; у справах щодо зняття стягнення тощо; з надання пільг.

49. Система адміністративного права включає:
1 загальну та особливу частину;
2 загальну та спеціальну частину;
3 загальну, особливу та спеціальну частину;
4 особливу та спеціальну частину.

50. Процесуальний документ, що фіксує адміністративне правопорушення, називається:
1 протокол;
2 акт;
3 довідка;
4 немає вірної відповіді.

51. Міжгалузеве управління - це:
1 діяльність, що полягає в керуванні з боку уповноваженого центрального органу виконавчої влади однією (чи кількома) функцією держави стосовно до будь-яких підприємств, установ, організацій незалежно від їх галузевої належності чи форми власності;
2 сукупність вертикальних правовідносин організаційно не підпорядкованих один одному органів;
3 діяльність органу виконавчої влади по організації керування підприємствами, установами, організаціями недержавної форми власності;
4 вид державної управлінської діяльності, що полягає в управлінні з боку уповноваженого центрального органа виконавчої влади системою організаційно йому підлеглих однотипних підприємств, установ, організацій, що утворюють галузь у соціально-господарському комплексі держави.

52. Суб’єктом міжгалузевого управління не є:
1 Верховна Рада України;
2 Фонд держмайна України.
3 Антимонопольний комітет України;
4 Держкомстат України.

53. Вищим органом в системі органів виконавчої влади є:
1 Кабінет Міністрів України;
2 Верховна Рада України;
3 Президент України;
4 Адміністрація Президента України.

54. Відповідно до Конституції України Президент України є:
1 главою держави;
2 Прем'єр-міністром України;
3 главою виконавчої влади в державі;
4 головою Ради продуктивних сил України.

55. Найбільшим обсягом повноважень Президент України наділений у сфері:
1 виконавчої влади;
2 підприємництва;
3 соціального страхування;
4 координація наукових досліджень.

56. Конституція України визначає місце і роль Президента України в умовах здійснення державної влади за принципом її поділу на:
1 законодавчу, виконавчу, судову;
2 законодавчу, виконавчу, контрольно-розпорядчу;
3 законну, виконавчу, організаційно-розпорядчу;
4 законодавчу, контрольно-виконавчу, судово-розпорядчу.

57. Хто призначає Секретаря Ради національної безпеки і оборони України:
1 Президент України;
2 Верховна Рада України;
3 Глава Адміністрації Президента України;
4 Прем’єр-міністр України.

58. Відповідно до Конституції України Президент України утворює постійно діючий орган:
1 Адміністрацію Президента України;
2 Верховну Раду України;
3 Раду національної безпеки і оборони України;
4 Центр стратегічного планування та аналізу України.

59. Хто приймає рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях режим надзвичайного стану, а також оголошує окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації:
1 Президент України;
2 Верховна Рада України;
3 Голова Служби безпеки України;
4 Кабінет Міністрів України.

60. У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь:
1 всі відповіді вірні;
2 Голова Верховної Ради України;
3 Міністр внутрішніх справ України;
4 Міністр закордонних справ України.

61. Місцеве самоврядування в Україні це:
1 Право територіальної громади — жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
2 Об'єкти управління, тобто місцеві, регіональні сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим впливом держави.
3 Одна з трьох гілок державної влади відповідно до принципу поділу влади.
4 Немає вірної відповіді.

62. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є:
1 Всі відповіді вірні.
2 Рухоме і нерухоме майно.
3 Доходи місцевих бюджетів.
4 Земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

63. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування здійснюють такі функції:
1 Управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.
2 Забезпечують виконання актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади.
3 Забезпечують законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян; є органом місцевої законодавчої влади.
4 Є місцевим органом виконавчої влади.

64. Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:
1 Всі відповіді вірні.
2 Гласності, колегіальності, поєднання місцевих і державних інтересів.
3 Народовладдя, законності, виборності.
4 Правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами.

65. Предметом місцевого референдуму є:
1 Будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування.
2 Будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування органів виконавчої влади.
3 Брифінги з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування.
4 Всі відповіді вірні.

66. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися:
1 Лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.
2 Органами місцевого самоврядування вищого рівня.
3 Органами виконавчої влади вищого рівня.
4 Верховною Радою України у межах, передбачених Конституцією України.

67. Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках:
1 Якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, законів України, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом;
2 Саморозпуску.
3 Якщо рада прийняла рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови.
4 Всі відповіді вірні.

68. Повноваження сільського, селищного, міського голови, вважаються достроково припиненими у разі:
1 Його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови;
2 Відкриття стосовно нього кримінальної справи.
3 Якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування», або рада не вирішує питань, віднесених до її відання.
4 За рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як однією третиною голосів депутатів від загального складу ради.

69. Залежно від наявності елемента юридичної норми (диспозиції або санкції) адміністративні відносини поділяються на:
1 регулятивні та охоронні;
2 матеріальні та процесуальні;
3 вертикальні та горизонтальні;
4 односторонні і двосторонні.

Дата добавления: 2015-05-10