Адміністративне право 2 страница

70. Горизонтальні адміністративно - правові відносини - це:
1 відносини, що виникають між не підпорядкованими органами влади, підприємствами, установами,організаціями, громадянами;
2 відносини субординаційного характеру;
3 відносини, в яких суб’єкт зобов’язаний вчинити певні дії;
4 відносини, в яких суб’єкт зобов’язаний утриматися від вчинення певних дій.

71. Адміністративна правоздатність у громадян виникає:
1 з моменту народження;
2 з моменту отримання документа про громадянство (паспорт);
3 з моменту отримання свідоцтва про народження;
4 з моменту досягнення 18-річного віку.

72. Адміністративна дієздатність — це:
1 здатність суб'єкта самостійно, свідомими діями реалізовувати надані йому права і виконувати покладені на нього обов'язки у сфері державного управління;
2 здатність суб'єкта мати суб'єктивні права та обов'язки, передбачені нормами адміністративного права;
3 здатність суб'єкта самостійно набувати цивільних прав та обов’язків;
4 здатність суб'єкта самостійно відповідати за вчинені ним дії.

73. Адміністративно-правові обов'язки громадян — це:
1 встановлені державою і адресовані громадянам вимоги діяти в певних рамках та межах, визначених в адміністративно-правових нормах;
2 визначені Конституцією України обов’язки держави перед громадянами;
3 обов’язки громадян, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення;
4 обов’язки громадян, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.

74. За наслідками, що настали, юридичні факти в адміністративному праві поділяються на:
1 правоутворюючі; правозмінюючі; правоприпиняючі;
2 правозастосовуючі; правозмінюючі; правоприпиняючі;
3 правоутворюючі; правовизначаючі; правоприпиняючі;
4 правоутворюючі; правозмінюючі; правовикористовуючі.

75. Бездіяльність – це:
1 пасивна поведінка;
2 правомірні дії;
3 неправомірні дії;
4 поведінка, що не переслідує юридичної мети.

76. Державне управління – це:
1 частина державної діяльності, що має своїм основним призначенням здійснення виконавчої влади;
2 частина державної діяльності, що має своїм основним призначенням здійснення законодавчої влади;
3 частина державної діяльності, що має своїм основним призначенням здійснення розпорядчої діяльності;
4 розпорядча і виконавча діяльність органів виконавчої влади, яка виявляється у відносинах влади і суб’єктів що її здійснюють.

77. Державне управління містить такі елементи:
1 всі відповіді вірні;
2 прийняття рішення;
3 виконання рішення;
4 контроль за реалізацією рішення.

78. Правові форми в адміністративному праві:
1 виступають як юридичні факти і можуть формувати адміністративно-правові відносини;
2 безпосередньо юридичного значення не мають;
3 не спричиняють виникнення адміністративно-правових відносин;
4 немає вірної відповіді.

79. Установлення норм права – це:
1 видання нормативних актів управління та адміністративна правотворчість;
2 видання ненормативних актів управління;
3 видання індивідуальних актів управління;
4 видання актів застосування норм права.

80. Які акти становлять правову основу всіх інших актів державного управління?
1 Конституція та закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів;
2 акти Міністерств та відомств;
3 акти територіальних підрозділів центральних органі виконавчої влади;
4 акти голів місцевих державних адміністрацій.

81. Підприємство це -
1 самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи, здійснює виробничу, науково-дослідницьку та комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу);
2 державний суб’єкт, створеній органом державної влади або органом місцевого самоврядування, який має права юридичної особи, здійснює виробничу, науково-дослідницьку та комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку
3 громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод;
4 самостійний статутний суб’єкт, який виконує соціально-культурні або адміністративно-політичні функції.

82. Господарський кодекс України залежно від форм власності, на базі якої вони функціонують, розрізняє:
1 державні, комунальні, колективні, приватні, змішані підприємства;
2 державні, колективні, приватні, змішані, малі підприємства;
3 державні, комунальні, приватні, змішані, великі підприємства;
4 державні, приватні, змішані підприємства.

83. З якого моменту підприємства набувають права юридичної особи:
1 з моменту державній реєстрації;
2 з моменту затвердження статуту;
3 з моменту ухвалення рішення про утворення підприємства;
4 з моменту підписання установчого договору.

84. Взаємовідносини підприємств та держави регулюють:
1 органи виконавчої влади;
2 органи законодавчої влади;
3 органи виконавчої, законодавчої влади;
4 органи місцевого самоврядування.

85. Відповідно до Господарського кодексу України органом управління підприємства, установою є:
1 адміністрація;
2 спостережна рада;
3 правління;
4 дирекція.

86. Ліквідацію підприємства здійснює:
1 ліквідаційна комісія, створена власником або уповноваженим ним органом;
2 арбітражний керуючий;
3 само підприємство в особі його органу управління;
4 суд.

87. Малими визнаються підприємства в яких середньо облікова чисельність працюючих не перевищує:
1 50 осіб;
2 25 осіб;
3 15 осіб;
4 10 осіб.

88. Джерелами формування майна підприємства є:
1 всі відповіді вірні;
2 кредити банків та інших кредиторів;
3 капітальні вкладення і дотації з бюджету;
4 доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності.

89. Адміністративно - правовий статус громадян це:
1 комплекс прав і обов’язків громадян, закріплених нормами адміністративного права, а також гарантії реалізації прав і обов’язків;
2 складова частина загального статусу громадянина, що встановлена Конституцією України, Законом України «Про громадянство України» та іншими законодавчими актами України;
3 це здатність мати об’єктивні права та обов'язки, передбачені нормами адміністративного права;
4 немає вірної відповіді.

90. Обмежена адміністративна правоздатність громадян наступає у разі:
1 всі відповіді вірні;
2 виникнення особливих умов здійснення державного управління (стихійні лиха, епідемії, епізоотії, умови цивільної оборони), коли на громадян в адміністративно-правовому порядку покладаються додаткові обов'язки і коли немає можливості реалізовувати певні права, передбачені нормами адміністративного права;
3 вчинення правопорушення, у зв'язку з чим на громадянина покладаються додаткові обов'язки або він позбавляється окремих прав;
4 звуження кола прав та покладання на громадян додаткових обов'язків.

91. Види звернень громадян:
1 пропозиція, заява, скарга, клопотання;
2 заява, подання, припис;
3 вимога, заява, подання, клопотання;
4 вимога, пропозиція, заява.

92. Види адміністративно – правових обов’язків громадян:
1 абсолютні, відносні;
2 спеціальні, загальні;
3 факультативні, загальні;
4 спеціальні, загальні.

93. Особа, яка не є громадянином України і внаслідок побоювань стати жертвою переслідувань за відповідними ознаками знаками перебуває за межами країни своєї громадянської належності, це:
1 біженець;
2 іноземець;
3 особа без громадянства;
4 іммігрант.

94. Особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав, це:
1 іноземець;
2 біженець;
3 особа без громадянства;
4 іммігрант.

95. Іноземець (чи особа без громадянства), який отримав відповідний дозвіл і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав відповідний дозвіл і залишився в Україні на постійне проживання, це:
1 іммігрант;
2 особа без громадянства;
3 іноземець;
4 біженець.

96. При якому з проваджень у справах про адміністративні правопорушення не складається протокол:
1 спрощене;
2 звичайне;
3 судове;
4 адміністративне.

97. До осіб, які не беруть участь в адміністративному провадженні належать:
1 суддя;
2 свідок;
3 потерпілий;
4 експерт.

98. Адміністративно-правова норма – це:
1 обов'язкове правило поведінки, що встановлене й охороняється державою, метою якого е регулювання суспільних відносин, що виникають, змінюються і припиняються у сфері публічного управління;
2 це норма права, що регулює відносини в сфері технічного управління, а також відносини управлінського характеру, що виникають в інших галузях технічної діяльності;
3 це обов'язкове правило поведінки, яке встановлене і охороняється органами місцевого самоврядування, метою якого є регулювання суспільних відносин, що виникають, змінюються і припиняються у сфері соціального управління;
4 це загальнообов’язкове, формально-визначене правило поведінки, яке встановлюється та охороняється Кабінетом Міністрів України і покликане регулювати суспільні відносин, що виникають і розвиваються в сфері державного управління.

99. Нормотворчі провадження – це:
1 специфічна діяльність уповноважених суб'єктів щодо підготовки, затвердження, офіційного оголошення нормативно-правових актів.
2 специфічна діяльність відповідних уповноважених суб'єктів щодо офіційного оприлюднення нормативно-правових актів.
3 діяльність народних депутатів України щодо прийняття законодавчих актів України.
4 немає вірної відповіді.

100. У блоці нормотворчих проваджень виділяють:
1 всі відповіді вірні;
2 провадження з упорядкування нормативного матеріалу;
3 провадження з упорядкування нормотворчості;
4 провадження із внесення змін до нормативного матеріалу.

101. До групи проваджень із застосування заходів адміністративного примусу належать:
1 всі відповіді вірні;
2 провадження у справах щодо адміністративних правопорушень;
3 провадження із вжиття заходів адміністративного примусу до юридичних осіб;
4 виконавчі провадження, дисциплінарні провадження.

102. Правозастосовні провадження – це:
1 специфічна діяльність уповноважених суб'єктів із застосування норм матеріального адміністративного права щодо розгляду та вирішення індивідуальних управлінських справ;
2 специфічна діяльність уповноважених суб'єктів із застосування норм матеріального адміністративного права щодо розгляду та вирішення господарських справ;
3 специфічна діяльність уповноважених суб'єктів із застосування норм матеріального адміністративного права щодо розгляду та вирішення цивільних справ;
4 немає вірної відповіді.

103. Серед правозастосовних проваджень виділяють кілька груп проваджень, в тому числі:
1 всі відповіді вірні;
2 група проваджень із вжиття в адміністративному порядку заходів заохочення і стимулювання;
3 група проваджень з реалізації громадянами своїх прав та обов'язків;
4 група проваджень із застосування заходів адміністративного примусу.

104. До групи проваджень з реалізації юридичними особами своїх прав та обов'язків належать:
1 всі відповіді вірні;
2 провадження з легалізації юридичних осіб;
3 провадження з оформлення та видачі юридичним особам ліцензії;
4 провадження з надання юридичним особам пільг.

105. Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє:
1 принцип верховенства права;
2 принцип верховенства закону;
3 принцип верховенства державної влади;
4 Немає вірної відповіді.

106. Відповідно до Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти:
1 лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2 на власний розсуд;
3 в межах повноважень та у спосіб, що передбачені положеннями про діяльність відповідних органів;
4 в межах повноважень та у спосіб, що передбачені адміністративним законодавством.

107. Метод впливу адміністративно-правових норм є:
1 всі відповіді вірні;
2 імперативним;
3 вольовим;
4 державно-владним.

108. За межею дії адміністративно-правові норми класифікують:
1 у просторі та у часі;
2 у просторі, у часі та в межах відповідного органу;
3 у часі та в межах відповідного регіону;
4 у часі та в межах відповідного міста, району, області.

109. До основних вимог щодо застосування адміністративно-правових норм належать:
1 законність, обґрунтованість і доцільність;
2 законність, обґрунтованість і цілеспрямованість;
3 диспозитивність, обґрунтованість і доцільність;
4 законність, імперативність і доцільність.

110. За характером зв’язків між сторонами адміністративно-правових відносин останні в адміністративному праві поділяються на:
1 вертикальні та горизонтальні;
2 правоутворюючі; правозмінюючі; правоприпиняючі;
3 позитивні та негативні;
4 активні та пасивні.

111. Обов’язки громадян у сфері державного управління поділяють за групами на:
1 абсолютні та відносні;
2 вертикальні та горизонтальні;
3 позитивні та негативні;
4 активні та пасивні.

112. Якщо поставлені у зверненні громадянина питання не входять до компетенції відповідних суб’єктів, таке звернення пересилається за належністю відповідному органу або посадовій особі в строк, що не перевищує:
1 п’яти днів;
2 семи днів;
3 десяти днів;
4 трьох днів.

113. Загальний строк розгляду звернень громадян становить: Обращения рассматриваются и решаются в срок не более одного месяца со дня их поступления
1 в місячний термін з дня надходження;
2 в 10-денний термін з дня надходження;
3 у двомісячний термін з дня надходження;
4 у 20-денний термін з дня надходження;

114. Компетенція в адміністративному праві — це:
1 певний обсяг державної діяльності, покладений на конкретний орган, або коло питань, передбачених законодавством, іншими нормативно-правовими актами, які він має право вирішувати в процесі практичної діяльності;
2 певний обсяг соціальної діяльності, покладений на громадянина, або коло питань, передбачених законодавством, іншими нормативно-правовими актами, які він має право вирішувати в процесі практичної діяльності;
3 певний обсяг господарської діяльності, покладений на юридичну або фізичну особу, або коло питань, передбачених законодавством, іншими нормативно-правовими актами, які вони мають право вирішувати в процесі практичної діяльності;
4 певний обсяг юридичної діяльності, покладений на конкретний орган юстиції, або коло питань, передбачених законодавством, іншими нормативно-правовими актами, які він має право вирішувати в процесі практичної діяльності.

115. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють:
1 місцеві державні адміністрації;
2 органи місцевого самоврядування;
3 територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади;
4 представники Президента україни на місцях.

116. Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації, якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили:
1 дві третини депутатів від складу відповідної ради;
2 одна третина депутатів від складу відповідної ради;
3 половина депутатів від складу відповідної ради;
4 чверть депутатів від складу відповідної ради.

117. Відповідно до конституції України правосуддя в Україні здійснюється:
1 виключно судами;
2 судами та іншими уповноваженими державою органами;
3 спеціально створеними державою органами, що входять до системи органів виконавчої влади;
4 судами та прокуратурою України.

118. Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:
1 законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян; підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;
2 державний суверенітет; додержання прав і свобод громадян; підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;
3 законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян; підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;
4 законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян; підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів.

119. Урядом Автономної Республіки Крим є:
1 Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
2 Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
3 Адміністрація Автономної Республіки Крим;
4 Представництво Президента України

120. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є:
1 районні та обласні ради;
2 сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
3 місцеві державні адміністрації;
4 виконавчі органи рад.

121. Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають відповідно сільського, селищного та міського голову строком на:
1 п’ять років;
2 чотири роки;
3 три роки;
4 шість років.

122. До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на:
1 п'ять років;
2 чотири роки;
3 три роки;
4 шість років.

123. Яке з перелічених повноважень не віднесено Конституцією України до компетенції районних та обласних рад:
1 встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону;
2 затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання;
3 затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету;
4 приймають рішення в межах компетенції, встановленої законом.

124. Відповідно до Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення:
1 які є обов'язковими до виконання на відповідній території;
2 які беруться до уваги на відповідній території;
3 які є обов'язковими до виконання відповідною місцевою радою;
4 які беруться до уваги відповідною місцевою державною адміністрацією.

125. Яке з перелічених повноважень не належить до компетенції Конституційного Суду України?
1 приймає законодавчі акти, що є обов'язковими до виконання на території України;
2 вирішує питання про відповідність законів Конституції України;
3 вирішує питання про відповідність інших правових актів Конституції України;
4 дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

126. Систему адміністративно-територіального устрою України складають:
1 Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села;
2 області, райони, міста, райони в містах, селища і села;
3 Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, селища і села;
4 Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, села.

127. Спеціальний статус, який визначається законами України мають міста:
1 Київ та Севастополь;
2 Київ та Сімферополь;
3 Київ та Донецьк;
4 Сімферополь та Севастополь.

128. Що не відносить Конституція України до основних засад судочинства:
1 імперативність;
2 рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
3 забезпечення доведеності вини;
4 змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

129. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є:
1 Верховний Суд України;
2 Вищий Суд України;
3 Вищий адміністративний суд України;
4 Вищий господарський суд України.

130. Президентом України може бути обраний:
1громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою;
2 громадянин України, який досяг сорока п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою;
3 громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні з дня народження та володіє державною мовою;
4 громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє двома іноземними мовами.

131. Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину в порядку:
1 імпічменту;
2 за власним бажанням;
3 імбридінгу;
4 немає вірної відповіді.

132. Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як:
1 трьома четвертими від її конституційного складу;
2 двома четвертими від її конституційного складу;
3 двома третинами від її конституційного складу;
4 трьома четвертими від складу депутатів, присутніх на пленарному засіданні.

133. У разі дострокового припинення повноважень Президента України виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на:
1 Прем’єр-міністра України;
2 Голову Верховної Ради України;
3 Голову Ради національної безпеки України;
4 Голову Конституційного Суду України.

134. Члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України, окрім тих, що призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України, а саме:
1 немає вірної відповіді;
2 Міністр оборони України, Міністр внутрішніх справ України;
3 Міністр внутрішніх справ України, Голова Служби безпеки;
4 Міністр внутрішніх справ України, Голова Конституційного Суду України.

135. Що з перелічених повноважень не належить до компетенції Кабінету Міністрів України:
1 призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;
2 забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;
3 забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
4 спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.

136. До повноважень Верховної Ради України не належить:
1 призначення суддів на посаду вперше на п’ять років;
2 внесення змін до Конституції України у встановлених межах і порядку;
3 призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених Конституцією;
4 призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування.

137. Виключно законами України не встановлюються:
1 тарифи на житлово-комунальні послуги;
2 одиниці ваги, міри і часу; порядок встановлення державних стандартів;
3 порядок використання і захисту державних символів;
4 державні нагороди.

138. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить:
1 Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України, Національному Банку України;
2 Президентові України, народним депутатам України та Конституційному Суду України;
3 народним депутатам України, Кабінету Міністрів України, Раді національної безпеки України;
4 Президентові України та Кабінету Міністрів України.

139. В Україні існує:
1 єдине громадянство;
2 подвійне громадянство;
3 потрійне громадянство;
4 всі відповіді вірні.

140. Відповідно до Конституції України найвищою соціальною цінністю в Україні визнаються:
1 людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека;
2 законність, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність;
3 право; честь і гідність, недоторканність і безпека людини;
4 життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека громадян України.

141. Відповідно до Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є:
1 народ;
2 держава;
3 Президент України;
4 всі відповіді вірні.

142. Відповідно до Конституції України громадяни мають право:
1 всі відповіді вірні;
2 брати участь в управлінні державними справами;
3 брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах;
4 вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

143. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони:
1 пом'якшують або скасовують відповідальність особи;
2 визначають інший вид відповідальності особи;
3 встановлюють відповідальність особи;
4 немає вірної відповіді.

144. Відповідно до Конституції України парламент – це:
1 Верховна Рада України;
2 Кабінет Міністрів України;
3 Конституційний Суд України;
4 Верховний Суд України.

145. Повноваження народних депутатів України починаються:
1 з моменту складення присяги;
2 на наступний день після виборів;
3 на наступний день після оголошення результатів виборів;
4 з моменту отримання депутатського мандату.

146. Верховна Рада України є повноважною за умови обрання:
1 не менш як двох третин від її конституційного складу;
2 не менш як двох четвертих від її конституційного складу;
3 не менш як половини від її конституційного складу;
4 не менш як трьох четвертих від її конституційного складу.

147. Серед найважливіших ознак органів місцевого самоврядування виділяють:
1 їх правову, організаційну, матеріальну та фінансову автономії;
2 реалізують функції держави, виконуючи положення Конституції та законів України, актів Президента України, а також нормативні акти органів державного управління вищого рівня;
3 мають державно-владні повноваження, вони керують об'єктами, до числа яких входять і самі підприємства, об'єднання, установи, які знаходяться ззовні їх, виступають від імені держави;
4 підпорядкованість, підконтрольність, підзвітність нижчих органів перед вищими, обов'язковість рішень вищих органів до виконання нижчими.

148. Залежно від порядку вирішення підвідомчих питань органи виконавчої влади поділяються на:
1 єдиноначальні та колегіальні;
2 органи загальної компетенції та органи галузевої компетенції;
3 органи спеціальної (функціональної) компетенції та органи предметної компетенції;
4 всі відповіді вірні.

149. Важливою особливістю побудови та функціонування органів виконавчої влади є:
1 організаційні зв'язки структурних одиниць системи, що виявляються в розпорядництві, підпорядкованості, підконтрольності, підзвітності та координації;
2 їх правова та організаційна автономія;
3 матеріальна та фінансова автономія;
4 Немає вірної відповіді.

150. До системи органів виконавчої влади не входять:
1 районні та обласні ради;
2 органи виконавчої влади АРК;
3 районні державні адміністрації, відділи та відділення міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
4 адміністрації державних підприємств, установ, організацій.

151. За глибиною змін у конституційному статусі громадян і організацій відрізняють такі адміністративно-правові режими:
1 звичайні та надзвичайні;
2 пільгові та обмежуючі;
3 постійні та короткочасні, ситуаційні;
4 режими, що діють на всій території України або в окремих її регіонах чи місцях (режим прикордонної зони).

152. За формою виразу (вияву) адміністративно-правові норми поділяються на:
1 забороняючі, зобов'язуючі, уповноважучі, стимулючі (заохочувальні) та рекомендаційні;
2 пільгові та обмежуючі;
3 позитивні та негативні;
4 активні та пасивні.

153. Діяння визнається адміністративним правопорушенням за наявності таких ознак:
1 суспільної шкідливості, протиправності, вини та адміністративної караності;
2 суспільної безпеки, протиправності та адміністративної караності;
3 загальної шкідливості, протиправності та вини;
4 небезпеки, вини та адміністративної караності.

Дата добавления: 2015-05-10