Проблематика нацюсофії

V. НАЦІОСОФІЯ

Роль нації як історичного чинника новітньої доби потребує вивчення й з філософського погляду. Досі це найбільш занедбана частина націології. Націо-софія (як я називаю цю ділянку націології) має бути щойно заснована. Сфера її завдань обсяжна. Насам­перед, вона повинна з'ясувати проблематику нації й обґрунтувати ідеологію національних рухів. Відтак вона мусить дослідити і виявити взаємини між нацією і людством, визначити культурну функцію та призна­чення нації. З іншого боку, аналіз відносин між білою расою і кольоровим людством - це також її сфера. Крім цього, завданням націософії є вивчення націо­нальної вдачі окремих народів, а на підставі цього -створення їхньої типології й класифікації. Звісно, що психологія і етика народів - це так само царина націо­софії. Її завдання - критичний аналіз расових ідеоло­гій (наприклад, сучасного расизму) і водночас науко­ве з'ясування питання про так звану “вищість” або “нижчість” рас (або народів).

Зрозуміло, що націософія не може обминути такої актуальної нині справи, як сучасний повоєнний пан-націоналізм, що виявляється в надто агресивних фор­мах, рішуче відкидаючи провідні засади демокра­тичного націоналізму з передвоєнної доби, трак­туючи його як вияв громадської недолугості і пасив­ності (пор. відому працю д-ра Д. Донцова “Націоналізм”, що, з одного боку, є критичним заперечен­ням демократичного націоналізму, а з іншого - спра­вою ідеологічного обгрунтування сучасного нео- або паннаціоналізму). Ясна річ, науковий аналіз пан-націоналізму є одним з найголовніших завдань на­ціософії.

Попередньо ми вже зазначали, що Т. Ґ. Масарик віддавна цікавився питанням націології, востаннє, наприклад, у “Новій Європі”... У своїй фундаменталь­ній монографії “Росія та Європа”, що вийшла напе­редодні світової війни, Масарик, формулюючи завдан­ня націософії, зазначив: “Мусимо звернути увагу на одне надто важливе питання національної філософії. Ми приймаємо у всіх ділянках громадського життя розвиток, а також поступ: еволюціонує вдача наро­ду. Які ж причини цієї еволюції"? Чи великі ці зміни? Чи є, наприклад, сучасний росіянин за своєю істотою й щодо вдачі такий же самий, як руська людина доби Івана Грозного або Володимира Київського?”.

Т. Г. Масарик <...> докладно визначив усі головні питання, які охоплюють проблематику націософії. Дехто з європейських вчених спеціально цікавився цією справою. Наприклад, В. Вундт - автор монумен­тальної і багатотомної “Психології народів”, де є чи­мало націологічного й націософського матеріалу. Зок­рема, його синтетична праця “Елементи психології народів” або спеціальна розвідка “Нації та їхні філо­софії” (1915) мають виразно націософський характер <...> У відомій праці Б. Бейджота (ВеЬе§о(.) “Поход­ження нації” міститься деякий філософський матері- і ал. Цікавими з цього погляду слід визнати французькі монографії Г. Летурно (“Етнічна психологія”) та Г. Лебона (“Психологічні закони розвитку народів”). Щоправда, крім названої монографії В.Вундта, пра­ці цих авторів мають на увазі скоріше добу етно-генезису, аніж націогенезису. Тому їхнє націософічне значення умовне і до певної міри обмежене. У нарисі Т. Г. Масарика “Національна філософія новітньої доби” (1905) з'ясовується проблематика нації у філо­софському аспекті. Чеський соціолог Ем. Халупний у книзі “Національна чехо-словацька філософія” зро­бив цікаву спробу націософського аналізу чехо-сло-вацької вдачі, характеру європейських народів, зок­рема німців, подав критичний огляд дотеперішньої націософської літератури. Зрештою, існує низка мо­нографічних розвідок, що характеризують під на-ціософським кутом зору типи окремих європейських народів. Наприклад, книга Мадаріягі про Іспанію, його ж розвідки про англійців, французів та іспанців, праця дроф. Казам'яна про англійців, книги Мюл-лера-Франенфельс про німців. Синтетичний огляд європейських народів з цього погляду подає моно­графія Ал. Фуйє - “Нарис психології європейських на­родів”.

З українських авторів М. Драгоманов, а особливо О. Потебня, цікавилися народами у націософському аспекті. Проблематику нації з націософського погля­ду розглядав Д. Чижевський, який є автором цікавої німецької характерологічної студії про українців. Вза­галі, націософія - це започаткована ділянка народо­знавства. Дотеперішній доробок у цій галузі можна вважати лише будівельним матеріалом, що очікує на свого архітектора...

Дата добавления: 2015-05-26