Іигляду. 1 страница

Мк.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. (статті І, 16).

Закон України «Про транзит вантажів» від 20 жовтня 1999 р.

Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. і. тшпті 9, 10).

Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб 'єктів господарю- вання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитуван-нч» від 17 січня 2002 р.

Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо посилення захисту прав інтелекту­ альної власності в процесі виробництва, експорту, імпорту та розповсюдження дисків для ла-и-рішх систем зчитування» № 85/2002 від ЗО січня 2002р.

Постанова КМ «Про основні вузли для спеціалізованого обладнання з виробництва дисків

лазерних систем зчитування, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню» № 672 від 1 7 травня 2002 р.

Порядок прийняття органом ліцензування рішення про застосування до суб 'єктів господа-I чокання спеціальних заходів, спрямованих на припинення порушень вимог Закону України «Про Особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з вироб­ництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування». Затверджений по- і шиповою KM № 675 від 17 травня 2002 р.

Порядок надання, зберігання та видачі примірників дисків для лазерних систем зчитування. Стверджений постановою KM № 925 від 4 липня 2002 р.

Порядок присвоєння і нанесення на диски та/або матриці для лазерних систем зчитування. т-ціапьного ідентифікаційного коду та визнання спеціальних ідентифікаційних кодів, нанесених ни диски та/або матриці, що експортуються, або матриці, що імпортуються. Затверджений настановою KM № 623 від 26 квітня 2003 р.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва дисків для лазерних І Мі тем зчитування, матриць. Затверджені наказом Держпідприємництва і МОН № 71/382 від І -ш пня 2002р.

Порядок видачі ліцензій на вид господарської діяльності - експорт, імпорт обладнання та іисків для лазерних систем зчитування. Затверджений наказом ME № 244 від 8 серпня 2002 р.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з експорту, імпорту обладнання та Зисків для лазерних систем зчитування. Затверджені наказом Держпідприємництва та ME \ S4/247eid 14 серпня 2002р.

Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва дисків для лазерних систем зчитування, матриць. Затверджений наказом Держ­підприємництва та МОН № 12/93 від 21 лютого 2003 р.

Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспорту­вання з метою збуту підакцизних товарів

1. Незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а та­
кож збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкоголь­
них напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів,-

карається штрафом від п'ятисот до тисячі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її вигото­влення.

2. Незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або
інших підакцизних товарів, шляхом відкриття підпільних цехів або з викорис­
танням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, або
вчинене особою, яка раніше була засуджена за цією статтею,-

карається штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ VII

(тиття 204

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

років з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

3. Незаконне виготовлення товарів, вказаних у частині першій або другій цієї статті, з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, а так само незаконний збут таких товарів, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків,-

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з вилу­ченням та знищенням вироблених товарів та з конфіскацією обладнання для її виготовлення.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є запроваджений з метою захисту си­
стеми оподаткування порядок виробництва та обігу підакцизних товарів. Додатковим
об'єктом виступають засади добросовісної конкуренції, а злочин, передбачений ч- З
ст. 204, належить до двооб'єктних, оскільки посягає не лише на встановлений порядок
акцизного оподаткування, а й на життя і здоров'я людей як споживачів недоброякісної
підакцизної продукції.

2. Предметом злочину є: 1) алкогольні напої; 2) тютюнові вироби; 3) інші підакциз­
ні товари. Для застосування ч. 1 ст. 204 необхідно встановити, що підакцизні товари як
предмет передбаченого цією нормою злочину були виготовлені незаконно.

Алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукроміст-ких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08 (наприклад, вина виноградні натуральні, ігристі, газовані, вермути, коньяк, бренді, лікери, спиртові настоянки). Міцність алкогольного напою, тобто процентний вміст у ньому етилового спирту у даному разі вирішального кримінально-правового значення не має. Для з'ясування того, чи є вилучена у особи рідина алкогольним напоєм, призначається су­дово-хімічна експертиза.

Крім власне алкогольних напоїв, до підакцизних товарів належать спирт етиловий неденатурований з концентрацією алкоголю не менш як 80 відсотків об'єму, спирт етиловий та інші спирти денатуровані будь-якої концентрації, спирт етиловий неде­натурований з концентрацією спирту менш як 80 відсотків об'єму, а також спирт ко­ньячний.

Самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення (чача, арака, тутова го­рілка, кумишка тощо) як такі, що не є підакцизними товарами, предметом розглядуваного злочину не визнаються. Вони виготовляються специфічними способами, які передбача­ють різноманітність рецептур, дотримання домашніх нетрадиційних технологій і харак­теризуються недотриманням встановлених державних стандартів і нормативів. Підак­цизними предметами визнаються не будь-які спиртні напої, а лише ті вироби, яким присвоєно певний код згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення у законодавчому акті, присвяченому оподаткуванню алкогольних напоїв акцизним збором, не фігурують і, в принципі, не можуть і не повинні згадуватись; щодо них не встановлені ставки акциз­ного збору у гривнях з одиниці товару. Акцизним збором як загальнодержавним не­прямим податком обкладаються предмети, які можуть виготовлятись, бути об'єктом правочинів і знаходитись у власності суб'єктів лише на легальних підставах та у перед­баченому законодавством порядку.

Виготовлення або зберігання самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення без мети збуту розглядається як адміністративне правопорушення (ст. 176 КАП). За наявності ознак складу злочину, передбаченого ст. 203, особа, яка займається виготовленням спиртних напоїв домашнього вироблення шляхом відокремлення пе­регонкою, виморожуванням або сепарацією спиртомісткої рідини від продукту бро­діння, а також їх придбанням, зберіганням, транспортуванням або збутом, може бути

притягнута до відповідальності за зайняття забороненими видами господарської діяль­ності. Чинне законодавство дозволяє громадянам у домашніх умовах виготовляти для Масного споживання виноградні і плодово-ягідні вина, наливки і настоянки.

Тютюновими виробами визнаються сигарети (з фільтром або без фільтру), цигар-КИ, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання ЧИ жування. При цьому слід враховувати, що до підакцизної групи товарів не входять пкарські цигарки, а так само сигарети і цигарки із вмістом не тютюну, а гвоздики.

До інших підакцизних товарів належать: деякі транспортні засоби; пиво солодове; нафтопродукти (легкі, середні і важкі дистиляти, спеціальні і моторні бензини, гас (ке­росин)), високооктанові кисневмісні домішки до бензинів сумішевих.

Акцизним збором визнається непрямий податок на окремі товари, визначені зако­ном як підакцизні, який включається до ціни цих товарів. Акциз є одним із стабільних і

ієвих джерел поповнення бюджету держави, встановлюється, як правило, на висо-ііквідну, високорентабельну чи монопольну продукцію, виконує не лише фіскальну, і п регулюючу, а інколи і природоохоронну функцію. Переліки підакцизних товарів і,і і иерджуються і періодично переглядаються ВР.

У разі необхідності питання про віднесення того чи іншого товару до категорії під­акцизних предметів слід вирішувати шляхом проведення товарознавчої експертизи.

3. Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204, полягає у таких чоти­рьох діях, вказаних альтернативно: 1) придбання незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів; 2) зберігання таких товарів; М їх транспортування; 4) збут незаконно виготовлених підакцизних товарів. Незаконне ііиготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів є і амостійним складом злочину, виділеним в окрему кримінально-правову норму (ч. 2 і 204). При цьому незаконне виготовлення підакцизних товарів тягне відповідальність u 'і. 2 ст. 204 лише за умови, що таке виготовлення здійснюється: а) шляхом відкриття підпільних цехів; б) з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво іаких товарів, або в) особою, яка раніше була засуджена за ст. 204. У ч. З ст. 204 сфор­мульовано ще один склад злочину - незаконне виготовлення підакцизних товарів з не-

роякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, і ілкож незаконний збут таких товарів, що призвело до отруєння людей чи інших тяж­ких наслідків.

Придбання підакцизних товарів означає, що особа у будь-який спосіб (купівля, об­мін, прийняття в рахунок сплати боргу або оплати за надані послуги чи виконану робо-is тощо) дістає фактичну можливість володіти, користуватись і розпоряджатись відпо­відними предметами.

Під зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов'язані з перебуванням пі іакцизних товарів у володінні винного (при собі, у будь-якому приміщенні, транспорт­ному засобі, спеціальній схованці тощо). Зберігання - триваючий злочин, який має ви­питатись закінченим з моменту, коли особа за власною ініціативою (знищила, викину-іа або збула товар) або всупереч своїй волі (наприклад, підакцизні товари вилучені працівниками міліції) фактично припинила володіти відповідними предметами.

ібут означає будь-які оплатні чи безоплатні форми передачі підакцизних товарів, мпаслідок чого вони переходять у володіння і розпорядження іншої особи (наприклад, і ірування, обмін, передача в рахунок погашення боргу, відшкодування завданих збит-і пі або як оплата виконаної роботи чи наданих послуг). Поняттям збуту охоплюється

і івля підакцизними товарами, тобто реалізація вказаних предметів за винагороду, ч. грошову, за договорами купівлі-продажу, поставки, іншими цивільно-правовими ічі опорами.

Під час збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв і тютюнових виробів

куть використовуватись незаконно виготовлені, незаконно отримані або підроблені

рки акцизного збору, у зв'язку з чим дії винних потребують додаткової кваліфікації

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ VII

('таття 204

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

за ст. 216. Збут товарів, виготовлених із недоброякісної сировини, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків, тягне кримінальну відповідальність за ч. З ст. 204.

Транспортування — це переміщення підакцизних товарів транспортом (наземним, водним, повітряним) з одного місця в інше в межах України. Незаконне переміщення зазначених товарів через митний кордон України за наявності до цього підстав може розглядатись як контрабанда (ст. 201). У разі транспортування незаконно виготовлених підакцизних товарів територією України з метою переміщення через митний кордон дії винного слід кваліфікувати за сукупністю злочинів - за ч. 1 ст. 204 та статтями 14 (15) і 201. Поняттям транспортування охоплюється також пересилання, тобто переміщення відповідних предметів у просторі шляхом відправлення їх поштою, багажем, посиль­ним або іншим способом.

Придбання, зберігання, збут чи транспортування утворюють склад цього злочину за умови, що вони вчинюються незаконно, тобто з порушенням вимог законодавства, що регулює питання обігу підакцизних товарів. Наприклад, законодавство забороняє роз­дрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифі­кованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, а також продаж алкогольних напоїв або тютюнових виробів з рук та у не визначених для цього місцях торгівлі, у приміщеннях та на території дошкільних, навчальних закладів і закладів охорони здоров'я, у місцях проведення спортивних змагань, в інших місцях, визначе­них місцевими органами влади, з торгових автоматів тощо. Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Незаконними потрібно також вважати дії, вчинювані щодо алкогольних напоїв і тютюнових виробів особами, які взагалі не мають ліцензій на оптову або роздрібну тор­гівлю ними. Склад злочину, описаний у ч. 1 ст. 204, потрібно вбачати і в разі зберігання таких підакцизних товарів як спирт, алкогольні напої та тютюнові вироби у місцях, які не внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

За своєю конструкцією склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204, є формальним. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з дій, які альтернатив­но становлять його об'єктивну сторону.

Частина 1 ст. 204 не закріплює мінімальну вартість та/або кількість незаконно виготовлених підакцизних товарів, дії з якими тягнуть кримінальну відповідальність. З урахуванням обставин справи (незначний обсяг придбаної або збутої алкогольної продукції, відсутність використання чужого товарного знака, скрутне матеріальне становище винного тощо) дії із вказаними предметами можуть розглядатись як мало­значне діяння (ч. 2 ст. 11).

Дії особи, яка спочатку незаконно виготовила підакцизні товари за умов, вказаних у ч. 2 ст. 204, а потім з метою збуту зберігає чи транспортує їх або здійснює збут неза­конно виготовлених предметів, потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, перед­бачених ч. 1 і ч. 2 ст. 204.

Виготовлення підакцизних товарів - це діяльність, яка пов'язана з випуском гото­вих для споживання або використання товарів і яка включає всі стадії технологічного процесу. Характер і механізм злочинних дій, спрямованих на отримання готової до від­чуження підакцизної продукції, визначається її видом. Так, виготовлення фальсифіко­ваних алкогольних напоїв може здійснюватись шляхом розведення харчових або техніч­них спиртів водою та добавлення різних компонентів для поліпшення смакових власти­востей продукту.

З огляду на те, що поняттям виготовлення у ч. 2 ст. 204 охоплюється саме техноло­гічний процес створення товарів, на кваліфікацію за цією нормою не впливає кількість фактично виробленої продукції, а також те, чи розпочала винна особа її збут. Разом з тим якщо процес незаконного виготовлення є безрезультатним в тому плані, що готові

підакцизні товари поки що не отримані, дії винного за спрямованістю умислу мають кваліфікуватись як замах з посиланням на відповідну частину ст. 15. Дії особи, спрямо- іані на відкриття підпільного цеху для незаконного виготовлення підакцизних товарів, І також вчинення з цією ж метою підшукування або пристосування обладнання, що забезпечує масове виробництво товарів, повинні кваліфікуватись з посиланням на СТ. 14 як готування до вчинення передбаченого ч. 2 ст. 204 злочину у формі незаконно­го виготовлення підакцизних товарів шляхом відкриття підпільних цехів або з викорис­танням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів.

Виготовлення підакцизних товарів має кваліфікуватись за ч. 2 ст. 204 лише за умо-ІИ його незаконності (передусім це виготовлення без державної реєстрації особи як суб'єкта підприємництва, без ліцензії або з порушенням умов ліцензування).

Незаконність виготовлення алкогольних напоїв і тютюнових виробів буде і в разі їх фальсифікації, коли виготовлення цих предметів здійснюється з порушенням техноло-і ії, з неправомірним використанням знака для товарів чи послуг, копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення або шляхом прямого відтворення товару іншого підприємця з самовільним використанням його імені. Наприклад, фальсифікацією вин пишається, зокрема: 1) нерегламентоване застосування цукру або продуктів, що міс-іять цукор, у т. ч. виноградного походження, для штучного підвищення вмісту спирту у Винах, підміна сортів винограду або зменшення терміну витримки при виготовленні вин марочних і коньяків України; 2) додавання води, плодово-ягідних матеріалів, витя­жок і відварів з плодів і ягід; 3) підробка дешевих вин, вермутів, коньяків України та бренді під кращі вітчизняні або іноземні марки шляхом штучного збільшення екстрак- гивності, імітації кольору, аромату і смаку, а також додавання харчових або штучних речовин і есенцій; 4) додавання замінників цукру (сахарину, аспартаму та інших подіб­них штучних речовин); 5) підробка вина за походженням, місцем виробництва, сорто-иим складом шляхом додавання виноматеріалів з гібридів прямих виробників, які не входять до затвердженого асортименту; 6) етикетування, що не відповідає вимогам кіконодавства, використання інших видів дезінформації покупця при зовнішньому оформленні вин, вермутів, коньяків України і бренді. У випадках фальсифікації підак­цизних товарів дії винного за наявності до цього підстав потрібно кваліфікувати за су­купністю злочинів, передбачених ст. 204 і ст. 229.

Якщо підакцизні товари виготовляються з дотриманням умов ліцензування зареєст­рованим суб'єктом господарської діяльності, однак при цьому у той чи інший спосіб іанижується об'єкт оподаткування (наприклад, шляхом невідображення у звітній доку­ментації частини готової продукції), вчинене потрібно кваліфікувати не за ч. 2 ст. 204, а Ш нідповідною частиною ст. 212.

Вирішуючи питання про законність або незаконність виготовлення тих чи інших під­акцизних товарів, слід враховувати, що стосовно окремих видів таких товарів державою ін іановлено спеціальний режим правового регулювання. Так, незаконно виготовленими мають визнаватись підакцизні нафтопродукти, виготовлені не на підприємствах, що вхо-іч і ь до визначеного KM переліку підприємств, які мають всі стадії технологічного про­носу з виготовлення нафтопродуктів. А спирт етиловий має вважатись виготовленим не-иконно, якщо він вироблений на підприємстві недержавної форми власності, або фізич­ною особою незалежно від реєстрації її як підприємця, або державним підприємством без ні і повідної ліцензії.

У тому разі, коли незаконне виготовлення підакцизних товарів вчинене не тим, \ іо раніше був засуджений за ст. 204, або не поєднується з використанням у техноло-мчіїому процесі недоброякісної сировини (матеріалів), скоєне підпадає під дію ко-

птованої статті КК за умови, що товари виготовлялись шляхом відкриття підпіль­них цехів або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких ГОВарі в. У даному разі спосіб вчинення протиправних дій набуває кваліфікуючого іначення.

Характеристики підпільного цеху в плані відповідальності за ч. 2 ст. 204 не

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ VII

і шиття 204

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

обов'язково мають відповідати ознакам цеху як організаційно та (або) технологічно відокремленого структурного підрозділу легально діючого підприємства. У даному разі акцент не варто робити на масовому виготовленні підакцизних товарів за допомогою обладнання і технологій, що використовуються для легального промислового виробни­цтва таких товарів. Підпільний цех - це певне місце, пристосоване та (або) обладнане для незаконного (нелегального, конспіративного) виготовлення підакцизних товарів -окрема будівля, споруда різного призначення, приміщення або його частина, а також певне місце природного чи техногенного походження (галявина у лісі, непрацююча шахта, кар'єр тощо). Розмір приміщення (будівлі, споруди), яке створюється (присто­совується) для незаконного виготовлення підакцизних товарів, його місцезнаходження та інші характеристики на кваліфікацію за ч. 2 ст. 204 не впливають.

Обладнання, що забезпечує масове виробництво підакцизних товарів,- це відпо­відні технічні пристосування (виготовлені кустарним чи промисловим способом апара­ти, пристрої, прилади, агрегати, спиртосховища тощо), які використовуються на різних етапах технологічного процесу і забезпечують промислове виготовлення відповідної продукції у великих розмірах, товарних партіях. Йдеться про обладнання, таке ж або подібне тому, що використовується легально діючими у відповідній галузі промисловості суб'єктами господарювання при здійсненні господарської діяльності із виробництва підакцизних товарів. Питання про те, чи є виробництво підакцизних товарів масовим (оціночне поняття), вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням виду виготовленої продукції, її кількості і вартості, розміру отриманого або очікуваного до­ходу, кількості працюючих тощо.

У разі незаконного виготовлення підакцизних товарів особою, яка раніше була за­суджена за цією статтею, спосіб їх виготовлення (домашні умови, кустарне вироб­ництво, відкриття підпільного цеху тощо) на кваліфікацію за ч. 2 ст. 204 не впливає і може бути врахований при призначенні покарання. Якщо ж така особа незаконно виго­товляє підакцизні товари шляхом відкриття підпільного цеху та (або) з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво продукції, вчинене кваліфікується за ч. 2 ст. 204 із зазначенням у процесуальних документах всіх фактично вчинених вин­ним дій, які перераховані у цій нормі і які мають бути включені в обсяг обвинувачення. Взагалі під незаконним виготовленням підакцизних товарів «особою, яка раніше була засуджена за цією статтею» слід розуміти незаконне виготовлення, вчинене особою, щодо якої постановлено обвинувальний вирок суду за будь-якою частиною ст. 204, на­віть якщо цей вирок ще не набрав законної сили.

Якщо в незаконному виготовленні підакцизних товарів відсутні ознаки, вказані у ч. 2 або ч. З ст. 204, дії винного за наявності підстав можуть кваліфікуватися за ч. 1 ст. 202 або за ст. 203. У разі, коли у вчиненому немає ознак того чи іншого складу зло­чину, особа, яка займається незаконним виготовленням підакцизної продукції, повинна притягуватись до адміністративної відповідальності (наприклад, за ст. 164 або ст. 177-2 КАП). Відмежовуючи передбачений ст. 177-2 КАП проступок від злочину, передбаче­ного ст. 204, слід виходити з правила, визначеного ч. 2 ст. 9 КАП.

Недоброякісними в плані відповідальності за ч. З ст. 204 визнаються сировина і матеріали, які не відповідають встановленим стандартам, нормам, правилам і техніч­ним умовам (див. коментар до ст. 227). Сировина - це предмети праці та природні компоненти, які підлягають подальшій переробці. Наприклад, для виготовлення фаль­сифікованої лікеро-горілчаної продукції можуть використовуватись вода із систем опа­лення будинків, інші компоненти (зокрема, відходи гідролізного та целюлозно-паперового виробництва), небезпечні для життя і здоров'я людини.

Створення загрози для життя та здоров'я людей означає, що внаслідок викорис­тання в процесі виготовлення підакцизних товарів недоброякісної сировини чи матеріалів виникає загроза серйозного розладу здоров'я або смерті хоча б однієї людини у разі спо­живання або іншого використання вказаної продукції. Дана загроза має бути реальною, а негативні наслідки не настають лише завдяки своєчасно вжитим заходам (наприклад.

правоохоронцям вдалося попередити спробу реалізації споживачам партії недоброякісної продукції) або в силу інших обставин, які не залежать від волі винної особи.

Поняття отруєння людей означає заподіяння двом або більше особам тілесних ушкоджень будь-якої тяжкості (у т.ч. легких) внаслідок вживання підакцизних товарів, ні 11 отовлених з недоброякісної сировини (матеріалів). Іншими тяжкими наслідками. ид визнавати, зокрема, смерть людини, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній ібо кільком особам, масове захворювання людей, заподіяння майнової шкоди у вели- КИХ або особливо великих розмірах (наприклад, внаслідок знищення автомобіля чи за-і послі великої кількості тварин), отруєння флори, фауни, повітря, грунту.

Частиною 3 ст. 204 не охоплюється незаконне виготовлення підакцизних товарів, які становлять загрозу для життя і здоров'я людей, якщо в процесі їх виготовлення ви­користовуються доброякісні, проте неналежні (з точки зору технології) матеріали і си­ровина. Виготовлення із доброякісної сировини (матеріалів) недоброякісних (фальси­фікованих) підакцизних товарів та їх реалізація, в тому числі випуск на товарний ри­нок, має кваліфікуватись за ст. 227 за умови, якщо їх реалізація вчинена у великих розмірах. Якщо ж вживання таких товарів (продукції) спричинило шкоду здоров'ю споживачів або їх смерть, дії винних повинні додатково кваліфікуватись як умисний чи необережний злочин проти життя чи здоров'я людини.

Продаж фальсифікованих підакцизних товарів може розглядатись як інший обман покупців. Кваліфікація збуту вказаних товарів за сукупністю злочинів, передбачених і гаттями 204, 225, буде правильною лише за наявності у вчиненому всіх ознак складу почину «обман покупців та замовників», зокрема у разі спричинення громадянинові ма геріальної шкоди у значних розмірах та введення покупця в оману щодо властивостей придбаного ним товару. Розглядуваний злочин може утворювати сукупність і з іншими кримінально караними діяннями, передбаченими, зокрема, статтями 205, 209, 358 (366).

4. Суб'єкт злочину загальний. Протиправні дії з підакцизними товарами, вчинені
і іужбовою особою з використанням службового становища, необхідно кваліфікувати
II сукупністю злочинів, передбачених статтями 204 і 364 (наприклад, службова особа
Органу, якому було ввірено конфісковані незаконно виготовлені підакцизні товари, по­
рушує встановлений порядок поводження з такими предметами). Дії тих осіб, які нада­
ні 11> сировину і матеріали, транспортні засоби чи приміщення для виготовлення, збері-
Пння або транспортування підакцизних товарів, потрібно розглядати як пособництво
Шочину і кваліфікувати за ч. 5 ст. 27 і відповідною частиною ст. 204.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204, є

Мста збуту. Встановлюючи її, потрібно враховувати, зокрема, кількість підакцизних юварів, їх упаковку, характер, домовленість з особою, яка придбаває ці предмети, мас­ні і аб та інтенсивність протиправних дій. Придбання, зберігання або транспортування пічаконно виготовлених підакцизних товарів не з метою збуту, а для власного спожи­вання чи використання розглядуваного складу злочину не утворює. За наявності до цього підстав зазначені дії можуть кваліфікуватись за ст. 198.

Суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди життю або здоров'ю ' поживачів недоброякісних підакцизних товарів, виготовлених із недоброякісної сиро- ІИНИ, за умови психічного ставлення до цих наслідків у формі необережності охоплю- Ються ч. З ст. 204 і не потребують додаткової кваліфікації за статтями 119, 128. У разі in іановлення умислу на заподіяння шкоди життю або здоров'ю людей, дії того, хто

ває відповідні підакцизні товари, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, перед-

Дата добавления: 2015-05-31