К цївська Русь та Галицько-волинська держава 45

політичного і культурного впливу цих земель на всю Південну Русь. в міру встановлення тісніших зв'язків між окремими землями Південної русі. Україною поряд з старовинною назвою «Русь» стали називатися всі південиоруські теригчрії, де панувала мова і своєрідні місцеві особливості побуту та культури жителів цієї частини Русі.

Великий інтерес для вивчення історії Давньої Русі становлять літописні зводи XVI ст., зокрема Ннконівськин,Хлібннковськиіі. а також праця В.М.Та'і'ищева«Исіория Российская», в якій широко викорисіаж літописні джерела, які не дійшли до наших днів. Дослідники з'ясували:

Практично у всіх пізніх зводах — у розділах, котрі стосуніться д ом он гол ьсь кого часу міс'і я іься дані якогось південноруської о лі і опису, але відмінного від Іпатіївського.

Важливі відомості з історії Русі та Києва дає Києво-Печерський Патерик, основу якого становить перепнска володнмиро-сутдальського єпископа Симона - колишнього ченця печорського монасиря - з ченцем тої'о ж монастиря Полікарпом. У Патерику вміщено унікальні замальовки стародавньою кнїііською житгя зі згадуванням імен маляра Алімпія. лікарів Агапіта і Вірменина, проводиться ідея уславлення Києво-Печерського монастиря як загальноруського православного центру. Отже, незважаючи на історнко-літературний жанр Па'іерика, він, як довели О.О.Шахмагов, Д-І.Абрамович, А.Г.Ку.іьмін. є повноцінним джерелом з історії Русі.

Серед писемних джерел важливе місце посідає «Руська Правда» — звід юридичних законоположень, чинних на '[ериторІЇ вект" держави. Почагок Їй поклала так іііан;] «І Ірі-шда Ярослава», ро'!роо-'[ена Ярославом Мудрим у 1015-1016 рр., а формування давньоруського феодального законодавства завершилося у XIII ст.

Дата добавления: 2015-05-26