Київська Русь та^ Галидько-Волинська держава

відомої теорії економічного занепаду Києва й запустіння Південної Русі у XII-XIII ст.

Багаторічні систематичні розкопки літописних міст Києва, Чернігова, Переяслава. Галича, Вишгорода, Білюрода, Новгорода-Сівсрського, Путивля, Звенигорода, Любеча, ГІліенеська, Городська, Колодяжина, а також численних тогочасних городищ і селищ засвідчують, що всі вони аж до монголо-татарської напали розпиналися по висхідній лінії- Орди Чині ісхана і Батия перервали цей поступ і круто змінили історичний процес як у Південній Русі, так і на всіх давньоруських землях.

• Галицьке-Волинський літопис. В міру роздрібненості Русі на окремі князівсіва і землі, піднесення їх самостійності та втрати колишнього значення Києва літописання продовжується в інших княіівських центрах, ін.о розвинулися внаслідок феодалізації окремих земель- V Південній Русі видатну ро.іь в XII - XIII ст. стало відігравати Галицьке-Волинське князівство з його культурними центрами Галичем таВолоднмиром-Волинським.

Літописна література Південної Русі XIII ст- представлена головним чином Галицько-волинським літописом, в основі якого лежать попередні літописи - «І Іовість минулих літ» і Київський літопис, який закінчується 1200 р. Отже, иівдепноруеьке літописання періоду феодальної роздрібненості є прямим продовженням раннього місцевого літописання та літописів Київської Русі. Київська літописна традиція щодо відображення місцевих південноруських подій найкраще збереглася в Галицько-Волинському літопису.

Авторами літопису, як І раніше в період Київської Русі, € високоосвічені особи, які добре обізнані з грецькими та чахідно-(вронейськими джерелами і іиердо стоять на позиції історичного обгрунтування збереження єдності Русі під зверхністю південної гілки нащадків великого князи Полодими[іа Мономаха,

В зв'язку з обмеженістю зразків літератури взагалі, а історичної зокрема, кінця XII і XIII століття, Галицько-Волинський літопис служить головним джерелом д.чя вивчення ісгорії^ країни цього періоду. В ньому відображені найголовніші події часів утворення, розквігу і занепаду 1 алицько-Во;іинського князівства, що включало в свої межі більшу частину південних руських земель. Ця літописна збірка, складена з

48___ Коцур В.П., Коцур А.П. Історіографія історії України

різних історичних оповідань десь наприкінці 80-х років XIII ст. г продовженням попереднього літописання і уривається, без всякого закінчення, оповіданням про події часів литовського панування, Пізнішими и своєму роді наступниками Галицько-волинського літопису були так чвані західн пруські літописи.

Ще і; XIX ст. дослідники давніх руських літописів підкреслювали, що Галицько-волинський літопис являє собою поодиноке і надзвичайно цікаве явище в нашій історіографії. Первісне він був складений бе-і звичайної для лігописних пам'яток інших політичних і кулг.гурних центрів хронології. Хронологія була складена пізніше редактором, що зводив літопис рпзом з цілим південноруським літописним зведенням XIV ст., але невірно. Роки розставлені так, щоб Галицьке -Волинський літопис являв собою пряме продовження цілого так званого Іпатіїаського зведення.

Питання про дальший розвиток південноруського літописання після появи останньої редакції «По вісті минулих літ» (11 і Уі), в тому числі про появу і розвиток літописання в Галичині, ще мало досліджене.

Найбільш ранні пам'ятки історичних творів, що існували в XI - XII столі і-гях в Іалнцько-Волинських землях, безпосередньо до наших днів не збереглися. Вони відомі лише як вставки у другій редакції «Повісті минулих літ?» (1116 р.). а потім перенесені в третю редакцію «Повістей» (1118 р.). Значне число їх потрапило гакож до так званого Київського літопису XII ст. В «Повісті минулих літ», наприклад, під 1097 р. нміщепо оновіл.шня іалнцького літописця про ос;ііп:іення Паси-'іьк;! Ростислав й ча, князя Геребовльського, а також про міжусобну борогьбу в Галицькій землі в дальші роки після Любецького з'їзду князів 1100 р., до з'їзду в Питичеві, Оповідання про осліплення Василька, сповнене трагічносіі, є неперевершеним зраіком тогочасної історичної повісті, яку й тепер не можна читати без захоплення,

Ряд оповідань про події в Галичині і на Волині зустрічаються уривками в Київському літопису XII ст. -про міжусобні війни в Галичині, боротьбу з Ііо-.іьшею і Уіорщиною, про деякі події культурного жип'я тощо. Ці записи є свідченням того, що в Галицько-волинській так само, як і в Переяславській н;і Дніпрі і Чернії івській ісмлях. існувало поряд з Китом і Новгородом 'іа іншими давньоруськими центрами місцеві:

літописання ще в часи єдності Київської Русі.

Дата добавления: 2015-05-26