Коцур В.П., Коцур А.П. Історіографія історії України

Київська Русь та Галицько-Волинська держава 63

Крім названих істориків, значний внесок у дослідження історії Київської Русі зробили С.О.Висоцький, В.Л.Янін, Я.М.Щанов. М.П.Кучера, І.Я.Фрояиов, П.О.Рапопорт, М.Ю.Брайчевський, А.М Кирпичников, М Ф.Когляр, А.В.Куза, О.П.Мопя. Л.О Мединцева, П.Ф.Лисенкі.і, Іі.і [.Коваленко, Г.В.ІПтихов, О.Пріцак, Я.ІІеленський та інші українські й закордонні, зокрема російські, науковці. Більшість праць останнього часу характеризуггьсп широким залученням писемних та археологічних джерел до висвітлення історії окремих давньоруських земель і міст, загальних питань економічного, суспільно-політичного, етнічного, культурного роївитку всієї Русі тощо.

Відносно концепції радянської історичної науки. Радянські історики, особливо після прийняття явно кон'юнктурних і ненаукових «Тез про 300-річчя возз'єднання України з Росією (1654 — 1954)» схвалених ЦККПРС вважали Київську Русь початковим етапом розвитку трьох східнослов'янських народів - українського, білоруського, російського, які в XIV ст. виділилися з єдиної давньоруської народності. Тим самим прагнули заперечити приналежність КнївеькоїРусі;ю історії України, применшити вклад українського народу в розвиток обігової цивілізації.

Сіміїо часу знаменитий український історик М.Грушевський у статті «Звичай на схема «руескої історії» іі справа раціональної о укладу історії східного слов'янства» (1904 р.) вказав на необхідність чіткого розмежування історії України та Росії. «Київська держава, право, культура були утвором однієї народності українсько-руської.,.Київський період перейшов не у володи миро-московський, а в галицьке- волинський - XIII ст....Московська держава не була ані спадкоємницею, ані наступницею Київської, вона виросла на своїм корені,..», - зазначав М.Грушевський, Цієї схеми пізніше дотримувались усі видатні українські історики, що стояли на позиціях історичної правди та національного суверенітету. Так. зокрема М.Брайчевський, Г.ІІудьга, и.Знойко, вже досить давно й досгатньо переконливо показували (наскільки це було можливо в умовах тоталітаризму і національного типізму), що культурні надбання періоду Київської Русі творилися в бріиу чергу українцями, адже наш народ жив на придніпровських і ^Дністрянських землях споконвіків, нікуди з них не переселявся, виробивши тут свої звичаї, мову, літературу, мистецтво. Таку ж позицію

зайняв і учений-історик академік Б.Рибаков, котрий вказував «українці живуть споконвічне на корінній слов'янській землі».

Підсумовуючи сказане раніше, хочемо послатися на такий авторитет у сучасній історичній науці, як М.Брайчевськиіі. Він зокрема вважає, що українська (ширше - східнослов'янська) державність зародилася в епоху випрівання в наших предків феодальне'] системи відносин (П - IX ст. н.е.).!1а ії основі сформувалися могутня держава Київська Русь. Але не слід забувати, вказує М.Ьраіічеіїськнй, що основ­ною територією її формування послужила Середня Наддніпрянщина. Білоруські та великоруські землі були втягнуті в тоіі процес пізніше. Закінчуючи свою думку про початки української державності, М.Брайчевський зауважує: «Оформлення білоруського регіону (Полоцьке князівство) припадає на першу половину XI ст,, великоросійського (Суздальське князівство) - на середину XII ст. «Старший брат» виявляється наймолодшим за віком - парадокс, що виглядає досить повчальним». А інший відомий історик, дослідник проблем місце­знаходження прабатьківщини слов'ян Е.Ігпатович, на підставі вивчення накопичених наукою факпв, старовинних писемних джерел, висуваючи нову концепцію доісторичної України, стверджує, що в V ст., тобто в часи Кия, вже існували такі поняття як Україна 1 українці.

Таким чином, на основі наведених вище фактів абсолютно правомірним буде визнання історії Київської Русі невід'ємною складовою частиною власне історії України, а український народ ав і ох іонним, споконвічним напою історичній землі-

Рекомендована література

1. Білик Б.І,, Гриценко І.С., Калакура Я.С. Джерела та історіографія української історії// Історія України. Від праісторії до княжої доби української історії:

Конспекти леккій. К.:ІІМКМО,1992.-С. 15-17.

2. Бутаиов В.Н. Огечественная историография русского летописапия. -М.: Наука, 1975.

3. Галицьке-Волинський літопис // Котляр М., Кульчицький С. Шляхами віків: Довідник •з ісгоріїУкраїни-К.: Україна, 1УУЗ.- С. 50.

4. Горський А.А. Ще раз про роль норманів у формуванні Київської Русі / /Укр,іст.журн,-1994,^ 1.-С.З-9.

5. Джерела й історіографія княжої доби (ХІ-ХІЇІ ст.) // Енциклопедія

Київська Русь та Галицько-Волинська держава 65

Українознавства: загальна частина: В З-хт.-К.. 1994.-Т. 1,-С. 196-199.

6. Джерела стародавньої історії та епохи феодалізму на Україні // Довгопол В.М., Лнтвипепко М.А., Лях Р.Д, Джерелознавство історії Української РСР, - К,: Вища школа, 1986. - С. 32-40.

7. Київський лі гої іис /,'' Літопис руський / Пер.з давньорус. Л. Є. Махновця.

-К.: Дніпро, 1989,-С. 178-367.

8. Котляр М.Ф- Деякі дискусійні проблеми історії Київської Русі // Укр. іст, журн. - тК. - N 5, - С. 38 - 50.

9. Коцур А.П., Коцур В.П. Історіографія історії України: Курс лекцій- К., 1996.-С. 15-29.

10. Коцур А.П. Основні концепції історії Київської Русі: історіографічний та політичний аспекти // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: 36. наук. ст- Чернівці, 1999.- Т. 2.- С. 50-61.

11. Лихачев Д.С. Русские летописи й их культурно-историческое значепне.

-М.-Л.. 1947.

12. Мавродин Р.М. Киевская Русь й кочевники: Историографический очерк.-Л.: Наука, [983.

13. Махновець Л. Передмова // Літопис руський, - К.: Дніпро, 1989. - С. 5-14.

14. Нестор // Котляр М., Кульчицький С. Шляхами віків: Довідник з Історії України. - К.: Україна. 1993. - С- 39.

15. Рьібаков Б.А. «Слово о полку Игореве» й его современники. - М.:

Наука, 1971.

16. Советекая историографня Киевской Руси / В.В.Мавродин, М.Б. Свердлов, А.В, Іадлоидр.-Л.: Наука, 1978.

17. Советское иеточннковеденне Кисвской Руси: Историографические

очерки / Под. ред. В.В.Мавродина. -Л.: Наука, 1979. ¹⁶. Щодра О.М. Сучасна вітчизняна історіографія про суспільний лад

Київської Русі//'Вісн, Львів, ун-гу. Сер. істор. -Львів, 1992.-Вин,

27.-С. 123-127.

Коцур В.П., Коцур А.П. Історіографія історії України

Дата добавления: 2015-05-26