Літопис Григорія Грабянки

Н І і М •Ь

АНв««• 14.41

Її ІІІЛЛ-Ї.Л:.

»* Нвііочилв ^•*и>* (Ізіпіьч 1'4^і"<4і4

—— ~ «•<• і—і

Н4Нік'ь *•» ^»г ]М* *і^^«І Г ЇЙ» 11:<іі ЯГ ШІі»» Ї.Ч1 ЯГ4ьг-«н*«*>

—-~.».і •... __.....,. •«• '••<.* ГЛЦІ-,Ї

тттг г рпкяикі*.

—і* 4 іл4л4чл»\ ги»'»в—ь чіиіІ^иьС:!

пмьв^'ч&и ^ИЯ» І> 1 •

гуічгітал когмисшхі гап<г* дгсмсії •»т<иг

П ущліч--ч'к^**' ЛиШ^|^^^»^

»**(

Тнір Гріїбмнки є цілеспря­мованою компіляцією, ідейно підпорядкованою певному завданню - розкриттю і показу на широкому тлі однієї най­головнішої теми — визвольної

120 ____Коцур В.П., Коцур А.П. Історіографія історії України

боротьби українського народу проти польсько-ш-тяхетського панування. Григорій Грабянка дав своєму творові такий заголовок: «Действия презельной й от начала поляков крвашпои небивалон брани Гіогдіїна Хмельницкого, іетмана Запорожского с поляки за найяенейшнх королей польских В;!;!,'] й слав а, потом Казимира, в 1648 отправоватися начатой й залет десять посмертиХмельницкого неоконченной.'ірозних-'к'гоііисцев й и і диариуша на той войпе писанпого- іі граде І адячу, трудом Григория Грабянки собранная й самоош'них старожилов свидегельстви утвержденная. Року 1710». і

Літопис Г.Грабянки був відомий дослідникам XIX ст. в дуже ' багатьох списках- Цей факті' підкреслив у свій час досконалий знавець джерел з історії України О.М,Лазаревський, зазначивши, що «жоден з малоруських літописів не дійшої! до нас у такс му значному числі списків, як літопис, що маг заголовок «Действия нрезельпои браии Боїдана Хмельницкого». Незважаючи на велику кількість варіантів літопису Грабянки, жоден з них не зберігся в оригіналі. Київська Тимчасова Комісія для розбору давніх актів змушена була обрати з багатьох примірників повніший і найбільш ранній рукопис, складений скорописом часів життя автора, початку XVIII ст.

Григорій Грабянка був відомий серед старшини Галицького полку спочатку на посадах полкового осавула, су,ііді, а нпшше полковника; йоі-о діяльність відноситься до першої третини XVIII ст. - за часів Петра І, правління «врсменщиков» і Анни Іванівни.

Мету написання свого твору Ірабянка визначив у вступі, який він назвав - «Обьявление к читателю, кое ради вини сия история начатся писать», тобто, які причини збудили у автора інтерес до написання

«Действия презельной брани».

Своїм твором Грабянка ставить за мету показати народ український як рівний серед усіх народів, «описаних в книгах давніми історіографами римськими і польськими, Кромсром, Бі'льським, Сірийківським,Івагніюм,Коховським,також німецьким Пуфеидорфом і Гібнером складеними, а нині по повелінню Петра першого, імператора Всеросійського на слов'янську мову переведених». Він сіавить перед собою завдання чігкішс, ніж його попередник», показати історію боротьби народу за свою землю, яка нанесена «ясно землемірами на

мапах світу, відбивши на них воєводства Київське, Чернігівське^

•(

Дата добавления: 2015-05-26