Історична думка в Україні першої половини XIX ст_ 157

складу якого увійшли И повітів, розташованих на території найбільших і найкультурніших полків - Стародубівського, Ніжинського й Чернігівського, При цьому в межах намісництаа опинилися обидві колишні столиці ге-іьманської України: стара -Батурин і нова - Глухів з їхніми історичними традиціями й помітними тенденціями до відновлення іс'і ьманськогодержавництва. Відкритгя наміси й ці н,і з його губернськими усіанова.ми, осередком дворянського «общества», кафедрою нової єпархії. Головним народним училищем (згодом гімназією) й духовною семінарією дуже пожвавило громадське й культурне життя старовинного княжого міста, перетворило на культурно-політичний центр усієї Північної Гетьманщини. По дивно, що тут гуртувалися українські політичні й культурні патріотичні сили того часу: Григорій Долинський, колишній лідер Ніжинського й Батуринського шляхетства (1767 р,): Павло Коропчевський, причетний до повстання пікінерів у б0-х роках; Іван Халанський, директор Новгородсіверського Головного народного училища, а згодом гімназії, ашор проекту 1802-1803 рр. про заснування університету в Новгород-Сіверському; Михайло Марков, відомий дослідник чернігівської старовини; Андрій Рачинський, талановитий композитор і музикант; Володимир Сокальський, останній архімандрит Запорізької Січі; ігумен Варлам Шишацький, відомий вчений-богослов. прихильник автокефалії української церкви; священик Андрій Пригара, автор «Особаго йди Топо-графического Описання города губернскаго Навгород Сиверскаго» (17^6 р,); архімандрит Мелхиседек Значко-Яворський, колишній ігумен Мотронинського монас-іиря, палкий оборонець національних прав українського народу: згадані вже Григорій Полетнка та Опанас Лобиссвич (один з лідерів гуртка) та інші, здебільшого вихованці Київської академії й іноземних університетів. Разом із своїми родичами, сусідами, товаришами, друзями, гіов'я даними з Новгород-Сіверським службовими, родинними та іншими справами, вони творили місцеву громадську думку, яскраво забарвлювали культурне оточення. З діяльнісгю цього гуртка дослідники пов'язують відому Місію В.Капніста до Берліна 1791 р. й ряд інших патріотичних ініціатив і практичних справ на ниві національно-державного й культурного відродження України.

158 Коцур В.П.. Коцур А.П. Історіографія історії України •*

І ось серед низки ймовірних авторів «Історії Русів» з'являється ім'я члена Новгород-Сіверського патріотичого гуртка Архипа Худорби (Худорбін).

Дата добавления: 2015-05-26