Головні події другого періоду релігійних воєн у Франції

Перший період релігійних воєн у Франції.

Релігійні війни - збройний конфлікт у Франц між катол і проте-ми, які тривали з перервами 36 років (1562-1598). Вони почались в 1562 з епізода в містечку Вассі, коли герцог Гіз із своєю збройною силою напав на молитовні збори гугенотів. І період війн – 1562-1570(2) це п-д до Варфоломієвої ночі – без особл жорстокості.Обидва угруповання намагалися захопити короля і правити від його імені. Через брак коштів армії невеликі(16ст – п-д найманих армій). Королем на той час був десятилітній Карл ІХ, син Франциска ІІ, проте влада зосереджувалась в руках його матері Катерини Медичі. Католики мали підтримку на півночі Франції і в Парижі. Суттєву допомогу їм надавала Іспанія(дин Гізів). Надійною опорою гугенотів (прихильники кальвінізму) був південь Франц, їх підтримувала Англія. Військові дії велися із змінним успіхом, обидві сторони зазнавали значних втрат. Зокрема, загинули такі визначні лідери як Антуан Бурбон, Франсуа де Гіз, принц Луї де Конде. 8 серпня 1572 між королем і гугенотами був укладений Сен-Жерменський едикт примирення( вершина успіху гугенотів ). На цей час керівниками гугенотів були: наваррський король Генріх та адмірал Гаспар де Коліньї. Католиків очолювали Гізи. Згідно договору гугеноти одержували 4 фортеці(Мотобан, Коньяк,Ларошель, Лашаріте), мали право займати великі державні посади, право на свободу віросповідання по всій країні.

1572-1576–ІІ період. У 1572 р. виник план примирення з допомогою династичного шлюбу- Генріха Бурбона і Маргарити Валуа, сестри Карла ІХ. Цей проект був зірваний Гізами, які боялись посилення гугенотів. Гугеноти, які приїхали на весілля, були перебиті 24 червня 1572 р. (Варфоломіївська ніч). Ці події викликали ще більшу ворожнечу у суспільстві. На Пд Франц гугеноти підняли повстання. У союзі з містами вони створили Гугенотську конфедерацію. Це була своєрідна держава в державі, яка мала армію і систему податків. Сформувалась політична ідеологія гугенотів, які боролись проти абсолютизму. В памфлетах гугенотських публіцистів(монархомахи) виславлялись середньовічні Генеральні штати. Юбер Ланге і Дю Плессі Морне –публіцисти. Юній Брут напис “Позов до тиранів”, де зазначав, що тільки Бог має необмежену владу, земні ж правителі – божі васали. Після Варфолом ночі відбулися ще дві битви 1572 та 1575. Гугеноти оволоділи рядом міст. Сансер було взято королівськими військами, проте Ла-Рошель вистояло. Договори укладені після після четвертої битви – Ларошельської та п’ятої – у Больє були благополучними для гугенотів. Король погодився із всіма вимогами гугенотів. Протестанти отримали свободу віросповідання всюди, крім Парижу та території королівського двору; право організовувати свої відділи при судовій палаті; передано 8 фортець. Король також визнав злочин, який був зкоїний у Варфоломіївську ніч та повернув конфісковані помістя гугенотів. Також король повинен був дати згоду на формування протестантської конфедерації, проект якої був складений на двох з’їздах в Міло у 1573 і 1574 загалом всередині Франц сформувалася федеративна республіка(ознака: обирали свого правителя) в якій переважало дворянство та аристократія. У 1575 на з’їзді в Німі ця конфедерація була сформована остаточно.

Дата добавления: 2015-05-26